Рішення

від 16.11.2020 по справі 923/929/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року Справа № 923/929/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон, код ЄДРПОУ 00131771,

до: Комунального підприємства "Геополіс", м. Херсон, код ЄДРПОУ 14134483,

про стягнення 63979,29 грн.

Без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд -

Обставини справи.

16 вересня 2020 року Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Геополіс" заборгованості у розмірі 63979,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем і відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 40 від 14 лютого 2017 року. В порушення умов вказаного Договору відповідачем не проведено оплату за надані послуги. За розрахунками позивача сума основного боргу становить 62771,94 грн. За прострочення виконання зобов`язань за Договором, позивачем, на підставі умов Договору та положень Цивільного кодексу України на суму основного боргу нараховано суму 3 % річник у розмірі 699,90 грн. та суму пені у розмірі 507,45 грн. Загальна суму боргу становить 63979,29 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 21 вересня 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин та заперечення (в разі надходження відповіді на відзив), а позивачу - відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України у встановлені строки.

Відповідно до ч.3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

До суду повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти про вручення вказаної ухвали суду позивачу та відповідачу (а.с. 75-76).

Днем вручення судового рішення, згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електрону адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням положень частини 6 статті 242 ГПК України суд дійшов висновку, що КП "Геополіс" було належним чином повідомлено про розгляд вказаної справи та зміст ухвали від 21.09.2020.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву чи звернення з клопотанням про продовження строків розгляду справи, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 14 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством Херсонська теплоцентраль , правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль", (надалі - Виконавець або позивач) і Комунальним підприємством "Геополіс" (надалі - Споживач або відповідач) був укладений договір №40 про надання послуг з централізованого опалення та водопостачання гарячої води (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві з початку по кінець опалювального періоду встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

Умовами Договору сторони погодили предмет Договору, тарифи, порядок проведення розрахунків, строк дії Договору та інші умови Договору.

Строк дії Договору відповідно до п.30 встановлено - до 31.12.2019р. і набирає чинності з моменту його підписання, вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Доказів про відмову від Договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано. Таким чином, станом на день розгляду справи Договір є чинним.

Сторонами Договору визначено суб`єкта користування послугами, а саме власник (наймач, орендар) приміщення розташованого за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 166.

Умови Договору містять характеристики об`єкта надання послуг: опалювальна площа (об`єм) приміщення 199,6 кв. метрів; максимальне теплове навантаження на опалення 0,01403 Гкал/годину та на гаряче водопостачання ___ Гкал/годину. Норма витоку мережної води 0,00004 тн/годину. Вид засобу обліку - теплолічильник Суперком-01, заводський номер 01421194.

Згідно пункту 5 Договору встановлено наступні тарифи на наданні послуги:

- на момент укладення договору з централізованого постачання гарячої води та опалення для потреб інших, споживачів тариф становить 1561,36 грн/Гкал (з ПДВ);

- при зміні тарифів на послуги з теплопостачання взаєморозрахунки виконуються по тарифам, затвердженими (погодженим) державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими органами, які мають право на встановлення або зміну тарифу.

Сторонами погоджено наступний порядок проведення розрахунків, розрахунки за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання виконуються за тарифами, діючими на період надання послуги. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно пунктами 9-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі застосування авансової системи оплати послуг платежі вносяться за вказаний місяць в визначеному розмірі. Розрахунки за спожиті послуги з централізованого опалення виконуються за тарифами, діючими на період надання послуг. Плата за послуги вноситься на розрахунковий рахунок ПАТ Херсонська ТЕЦ

Відповідно до п. 12 Договору за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати, сума інфляційних втрат за весь час прострочення, та три відсотки річних від прострочки суми заборгованості.

Умовами Договору встановлено обов`язок Споживача оплачувати послуги в установлені Договором строки

В подальшому, 29 листопада 2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 29 листопада 2017 року, якою внесено зміни до п.3 Договору, зазначено опалювальну площу приміщення - 186,7 кв.м. та максимальне теплове навантаження на опалення 0,0131 Гкал/годину, інші умови договору залишено без змін.

Додатковою угодою № 2 від 03.12.2018 року внесено наступні зміни до Договору: визначено, що загальна сума договору на 2018 рік складає: 47793,00 грн. з ПДВ, у тому числі: заборгованість за 2017 рік 30150,86 грн., сума на січень 2018 року 8596,14 грн. сума на лютий 2018 року 9046,00 грн.

Погоджено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем після пред`явлення Виконавцем рахунку та акту виконаних робіт.

Інші умови Договору залишено без змін, встановлено, що ця додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її обома Сторонами і діє до 31.12.2018 р.

Додатковою угодою №3 від 03 грудня 2018 року внесено зміни до п.3 Договору, зазначено опалювальну площу приміщення - 181,1 кв.м. та максимальне теплове навантаження на опалення 0,01273 Гкал/годину, інші умови Договору залишено без змін.

За твердженням позивача, ним належним чином було виконано умови Договору, проте відповідач в свою чергу в порушення умов Договору не здійснив оплату за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. За розрахунками позивача, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 62771,94 грн., що підтверджується Довідкою щодо руху заборгованості станом на 01.06.2020.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті за надані послуги із теплопостачання, керуючись ст. 625 ЦК України, окрім наведеної суми основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми в розмірі 699,90 грн. та пеня у розмірі 507,45 грн.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача позивачем була направлена вимога про сплату заборгованості за Договором. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Невиконання відповідачем умов Договору стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 62771,94 грн., суми 3% річних у розмірі 699,90 грн. та суми пені у розмірі 507,45 грн.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між позивачем і відповідачем Договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами статей 509, 607 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Взаємовідносини, які виникають в процесі споживання теплової енергії регулюються Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, які визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Закон України "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Теплопостачальною організацією є суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Частинами 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до пункту 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198: система теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та/або місцевих (розподільних) теплових мереж, засобів розподілення теплової енергії, які об`єднані спільним режимом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії; система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з`єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено обов`язок споживача своєчасно вносити платежі за послуги теплопостачання.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р "Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення", плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Матеріали справи свідчать, що КП "Геополіс" передано в користування нежитлові приміщення четвертого поверху загальною площею 186,7 кв.м. за адресою - вул.Перекопська, 166, м. Херсон на підставі Рішення ХVII сесії міської ради № 1029 від 29.11.2017 та договору № 21 від 15.02.2017.

Відповідно до довідки АТ Херсонська ТЕЦ щодо руху заборгованості КП "Геополіс" особовий рахунок №0-173, за період з 01.11.2018 по 01.06.2020, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 62771,94 грн. Відповідачу згідно доданих до матеріалів справи рахунків нарахована сума за надані послуги у листопаді 2018 року у розмірі - 2890,38 грн., за грудень 2018 року у розмірі - 5316,61 грн., за січень 2019 року у розмірі - 8164,80 грн., за лютий 2019 у розмірі - 8586,76 грн., за березень 2019 року - 7658,46 грн., за листопад 2019 - 1962,08 грн., за грудень 2019 року у розмірі - 11266,16 грн., за січень 2020 року у розмірі - 3481,12 грн., за лютий 2020 у розмірі - 8375,78грн. та за березень 2020 у розмірі - 8460,17 грн. З урахуванням здійснених відповідачем оплат, залишок заборгованості становить 62771,94 грн.

Факт надання позивачем послуг підтверджується доданими до матеріалів справи відомостями про відпуск теплової енергії та параметри теплоносія за показаннями теплолічильника, складним на вказаний період. Матеріали справи містять рахунки виставленні позивачем відповідачу за період з листопада 2018 по березень 2020, акт звірки взаєморозрахунків за спожиту теплову енергію та докази направлення на адресу відповідача вказаних рахунків разом з актами виконаних робіт за спожиту теплову енергію.

Проаналізувавши умови, зміст прав та обов`язків сторін Договору, на підставі яких виникли зобов`язання сторін Договору, судом встановлено, що позивачем належним чином виконано умови Договору в частині надання відповідачу послуг з централізованого опалення та водопостачання гарячої води. Проте відповідач в свою чергу порушив умови Договору в частині проведення розрахунків за надані послуги .

Доказів сплати, заперечень або спростування наявної заборгованості перед позивачем, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором у розмірі 62771,94 грн. є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та пені, то суд зазначає, що згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, при нарахуванні річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Право нарахування річних та пені передбачено умовами пунктом 12 Договору, відповідно до умов якого за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується в безспірному порядку, крім суми основної з заборгованості, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати, сума інфляційних втрат за весь час прострочення, та три відсотки річних від простроченої суми заборгованості.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його вірним, а тому вимоги щодо стягнення суми 3% річних у розмірі 699,90 грн. та суми пені у розмірі 507,45 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Геополіс", (м. Херсон, код ЄДРПОУ 14134483) на користь Акціонерного товариства „Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771) суму основного боргу у розмірі 62771,94 грн., суму 3% річних у розмірі 699,90 грн., суму пені у розмірі 507,45 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Нікітенко