Рішення

від 15.10.2020 по справі 160/8897/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Справа № 160/8897/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Явір до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2020 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, щодо неприйняття рішення за клопотанням ТОВ Явір вх.№36/6051 від 19.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7000 га для будівництва і облаштування паркінгів та автостоянок, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Богомаза, 204А;

- зобов`язати відповідача розглянути клопотання ТОВ Явір вх.№36/6051 від 19.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7000 га для будівництва і облаштування паркінгів та автостоянок, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Богомаза, 204А та прийняти рішення з урахування висновків суду, викладених у рішенні суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2019 року ТОВ Явір звернулося до Дніпровської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7000 га для будівництва і облаштування паркінгів та автостоянок, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул. Богомаза, 204А. Проте жодних повідомлень або рішень щодо розгляду вказаного звернення товариством не отримано. У червні 2020 року позивачем було подано запит на отримання публічної інформації, щодо розгляду первинного звернення. Відповідачем знову не було надано відповідь на запит позивача, що й стало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність ст.161 КАС України.

Ухвалою суду від 14.08.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, після усунення позивачем недоліків своєї позовної заяви.

Відповідач отримав ухвалу суду - 26.08.2020 року, але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2009 р. у справі №12/112-09 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Явір право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: будівлю технічного обслуговування автомобілів та будівлю вартової, що знаходиться за адресою: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Богомаза, 204А - без додаткових актів введення в експлуатацію.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009 р. у справі №12/112-09 за нововиявленими обставинами, змінено частково рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2009 р. у справі №12/112-09, а саме: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Явір право власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Богомаза, 203А без додаткових актів введення в експлуатацію. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2009 р. у справі №12/112-09 залишено без змін.

Судом також встановлено, що 19.12.2019 року позивач звернулося до Дніпровської міської ради з клопотанням за вх.№36/6051 від 19.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7000 га для будівництва і облаштування паркінгів та автостоянок, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Богомаза, 204А.

Оскільки позивачем не було отримано відповіді на вказане клопотання, 23.06.2020 року ТОВ Явір було подано до відповідача запит на отримання публічної інформації, в якому він просив надати інформацію та завірені належним чином копії документів, а саме:

1) повідомити у кого на розгляді знаходиться їх клопотання подане до Дніпровської міської ради 19.12.2019 р. вх.№36/6051, якщо розглянуто то ким;

2) чи направлялась відповідь позивачу на клопотання подане до Дніпровської міської ради 19.12.2019 р. за вх.№36/6051 (яким способом направлено та вказати дату відповіді та вихідний номер);

3) якщо клопотання позивача подане до Дніпровської міської ради 19.12.2019 р. за вх.№36/6051 не розглянуто, вказати причини та на якій стадії розгляду воно знаходиться з обґрунтуванням причин відповідно до вимог законодавства України;

4) якщо під час розгляду клопотання позивача поданого до Дніпровської міської ради 19.12.2019 р. за вх.№36/6051 допущено порушення строків розгляду та надання відповіді або інших вимог законодавства України, повідомити посаду та ПІБ винних осіб, які заходи до них вжито та що зроблено для розгляду клопотання у передбачені законодавством України строки та повідомлення заявника;

5) надати належним чином завірену копію відповіді на клопотання ТОВ "Явір" поданого до Дніпровської міської ради 19.12.2019 р. за вх.№36/6051 та інших документів, які було складено за результатами розгляду вказаного клопотання.

Так, відповідачем не було повідомлено та не надано відповіді та документів на запит позивача від 23.06.2020 року на отримання публічної інформації.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.3 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів а та б ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст.18 ЗК України визначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Згідно з ч.1 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За приписами частини першої статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

В силу ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з частинами 1-2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Отже Дніпровська міська рада наділена повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, яка знаходиться на території міста Дніпра.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, відповідач повинен прийняти рішення по клопотанню позивача виключно на пленарному засіданні Дніпровської міської ради, чого останнім зроблено не було.

Згідно з ч.5 ст.46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном "питання відведення земельних ділянок".

У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Дніпровської міської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Відповідач не надав суду жодних пояснень з цього приводу та відповідних доказів.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду клопотання позивача та прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду.

Так, строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно з абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок позивача замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 440/1922/19 (провадження №К/9901/29281/19).

Аналіз положень абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно з чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Частина шоста статті 118 ЗК України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Також аналіз частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18).

Враховуючи відсутність рішення Дніпровської міської ради з приводу клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували поважність причин та умов порушення вказаного вище порядку та строку розгляду клопотання позивача.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача з приводу розгляду клопотання ТОВ Явір вх.№36/6051 від 19.12.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача вх.№36/6051 від 19.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7000 га для будівництва і облаштування паркінгів та автостоянок, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Богомаза, 204А, з урахуванням висновків суду.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити дану позовну заяву з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір в розмірі 2 102 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, щодо неприйняття рішення за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Явір вх.№36/6051 від 19.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7000 га для будівництва і облаштування паркінгів та автостоянок, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Богомаза, 204А.

Зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Явір вх.№36/6051 від 19.12.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,7000 га для будівництва і облаштування паркінгів та автостоянок, яка знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Богомаза, 204А, з урахуванням висновків суду.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради (пр.Д.Яворницького, 75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40108866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Явір (вул.Богомаза, 202а, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 13417345) судові витрати по справі у розмірі 2 102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма