Рішення

від 03.11.2020 по справі 160/5607/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Справа № 160/5607/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представник позивача представник відповідача Ісаєв Є.І. Сеїна О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015) до Криворізької міської ради (51909, м. Кривий Ріг, Площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація №45 (50038, м. Кривий Ріг, Бульвар Європейський, 3, код ЄДРПОУ 20244448) про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Криворізької міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація №45 , в якій просить:

- звернути стягнення податкового боргу Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація №45 у розмірі 3 004 410,66 грн. на кошти: з Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 20244448).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна організація №45 рахується податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 3 004 410,66 грн., який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань.

Стаття 96 Податкового кодексу України визначає, що позивач зобов`язаний звернутись до суду для стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває боржник. Засновником КП Житлово-експлуатаційна організація №45 , є Криворізька міська рада і в силу вищенаведених приписів ПК України, саме остання зобов`язана погасити податковий борг КП Житлово-експлуатаційна організація №45 .

Ухвалою суду від 27.05.2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за загального позовного провадження.

22.06.2020 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідачем не здійснено усіх необхідних дій щодо стягнення з КП Житлово-експлуатаційна організація №45 податкового боргу.

Також зазначив, що контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ним було використано повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу комунального підприємства, зокрема, докази вжиття контролюючим органом достатніх дій, спрямованих на реалізацію свого права на продаж внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, яке могло б бути реалізовано в рахунок погашення боргу платника.

14.07.2020 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

27.07.2020 року представником відповідача надано до суду письмові заперечення, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи. Відповідачем повторно наголошено, що позивачем не дотримано порядок погашення заборгованості платників податків, встановлений податковим законодавством.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

15.09.2020 року від позивача надійшло письмове клопотання, в якому було підтримано позицію, викладену в позовній заяві та у відповіді на відзив, та додатково зазначено про невиконання вимог подання контролюючого органу відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, відповіді на відзив та у письмову клопотанні, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив та заперечення, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки до судового засідання не повідомив, правом на подання письмових пояснень на позовну заяву не скористався.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційна організація №45 (код ЄДРПОУ 20244448), засновником якого є Криворізька міська рада, зареєстроване в якості юридичної особи 20.10.2000 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, згідно акту опису майна №1 від 23.01.2014 року, знаходиться майно боржника КП Житлово-експлуатаційна організація №45 .

Згідно даних інтегрованої картки платника податків за КП Житлово-експлуатаційна організація №45 обліковується заборгованість у розмірі 3 006 704,66 грн.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 року у справі №804/16367/13-а задоволено адміністративний позов Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 45 про стягнення заборгованості в сумі 995605,01 грн., постанова набрала законної сили 17.03.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 року у справі № 804/7522/16 задоволено адміністративний позов Криворізької північної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація № 45 про стягнення заборгованості в сумі 1048547,71 грн. Постанова набрала законної сили 25.07.2017 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 року по справі №804/5559/17 надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна КП Житлово-експлуатаційна організація № 45 , що перебуває у податковій заставі, у розмірі 2 863 168,31 грн.

На підставі винесених судом рішень, направлено інкасові доручення про списання коштів боржника з рахунків, відкритих у банківських установах, а саме: інкасові доручення (розпорядження) №13414 від 27.06.2019 року, №13416 від 27.06.2019 року, №1499 від 27.11.2015 року, №1518 від 18.12.2015 року, №7 від 14.01.2016 року, №8 від 15.01.2016 року.

Вказані інкасові доручення повертались без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках, про що свідчить повідомлення про повернення інкасового доручення.

26.04.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено лист Криворізькій міській раді з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу КП Житлово-експлуатаційна організація № 45 в порядку статті 96 ПК України.

Листом від 23.05.2018 року за №3387/3 Криворізька міська рада повідомила, що питання, зазначені в листі, заплановано винести на розгляд сесії міської ради, щодо припинення вказаного підприємства, як юридичної особи, а процедура реалізації майна для погашення боргів буде відбуватися в порядку, передбаченому ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України, ст.ст. 59-61 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що КП Житлово-експлуатаційна організація № 45 не сплачено податковий боргу з податку на додану вартість в сумі 3 004 410,66 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.5 ст.89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 Податкового кодексу України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.2 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Положеннями пункту 96.3 статті 96 Податкового кодексу України визначено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Пунктом 95.7 ПК України визначено порядок продажу майна платника податків на публічних торгах.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. (п.96.1, п.96.2, п.96.3 ст.96 ПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

На підставі п. 30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Суд вказує, що наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що обов`язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу (органу місцевого самоврядування), в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Водночас, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника-комунального підприємства та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2019 року у справі №813/4132/17.

Матеріалами справи підтверджується звернення контролюючого органу до відповідача в порядку передбаченому статтею 96 ПК України, а також надання відповіді на відповідне звернення.

Відповідно до п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно. У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Зміст наведених положень свідчить про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків комунальних підприємств та визначено перелік заходів, які зобов`язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; скласти акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, внесеного в податкову заставу; провести торги з продажу внесеного в податкову заставу майна.

Разом з цим, пунктом 88.1 статті 88 ПК України встановлюється, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України визначається, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в обтяженні (податковій заставі) ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі акта опису майна №1 від 23.01.2014 року, знаходиться майно боржника КП Житлово-експлуатаційна організація № 45 .

Втім, контролюючим органом не надано доказів вжиття відповідних заходів щодо погашення податкового боргу, передбачених п.96.2ст.96 Податковим кодексом України, зокрема позивачем не надано доказів вчинення дій з метою продажу майна, що перебуває у податковій заставі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що свідчить про порушення податковим органом порядку погашення податкового боргу встановленого положеннями Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не додержано встановленого статтею 96 ПК України порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, виконання вимог якого є безумовним обов`язком, а не правом контролюючого органу у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015) до Криворізької міської ради (51909, м. Кривий Ріг, Площа Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №45" (50038, м. Кривий Ріг, Бульвар Європейський, 3, код ЄДРПОУ 20244448) про звернення стягнення - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 13 листопада 2020 року.

Суддя В.В. Горбалінський