ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року Справа № 160/4052/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представник позивача представник відповідача Смолов К.В. Баранник О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Державної податкової служби України в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та уточнення позовних вимог, просить:
визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.03.2020 №18168 та від 02.04.2020 №20136 про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1538336/39934908 від 24.04.2020, яким ТОВ "АШЕР 8" відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 31.03.2020 року;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №13 від 31.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання 09.04.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає зазначені рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню через відсутність у них конкретної причини віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості і в цілому через невідповідність вимогам чинного законодавства, а відмову у реєстрації податкової накладної упередженням податкового органу через визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків. Позивачем на вимогу контролюючого органу після зупинення реєстрації податкової накладної, були надані усі належні документи та пояснення. Проте, відповідачем протиправно не взято до уваги надані пояснення та документи в результаті чого відмовлено у виключенні позивача з переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.
До суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі № 480/4006/18 суд дійшов до висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платника податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.
Уповноваженим представником позивача до матеріалів справи надано відповідь на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просив задовольнити позов, посилаючись на те, що рішення податкового органу, винесені з порушенням чинного законодавства, є необґрунтованими, позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, а, визначені відповідачем постанови Верховного Суду не можуть бути враховані судом, оскільки винесені під час дії постанови КМУ №117 від 21.02.2018, яка втратила чинність.
Також, до матеріалів справи надійшов відзив представника ДПС України, в якому він просив в задоволенні позову з урахування заяви про збільшення позовних вимог відмовити, зазначивши, що вимога щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями контролюючого органу та є похідною вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Також до матеріалів справи уповноваженим представником позивача надано відповідь на відзив ДПС України, в якому позивач просив задовольнити позов у повному обсязі та зазначив, що вимога щодо зобов`язання реєстрації в Єдиному реєстру податкових накладних оскаржуваної податкової накладної є єдиним ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, та в такому випадку не відбувається втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу, а похідна вимога підлягає задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 року відкрито провадження у справі №160/4052/20 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
13.07.2020 Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/4052/20 прийнято заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, здійснено перехід до розгляду справи №160/4052/20 за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" перебуває на обліку в Шевченківській ДПІ м. Дніпра ГУ ДПС у Дніпропетровській області з 06.08.2015 року за № 19345 за місцем реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94.
Вказані обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.12.2015 року, належним чином завірену копію додано до позову.
16.03.2020 року Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, було прийнято рішення №18168 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" (код ЄДРПОУ 39934908) критеріям ризиковості платника податку.
ТОВ "АШЕР 8" надано контролюючому органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, що підтверджується Квитанцією №2 (форма J1314901), Повідомленням про надання інформації та копій відповідних документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості №1 від 29.03.2020, Документами довільного формату №93167647, №93168142, № r-UA-04-22-13, №330818011, №04-22-03 PF, №9046411070, належним чином засвідчені копії додані до адміністративного позову.
02.04.2020 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за наслідком розгляду поданих позивачем документів було прийнято рішення №20136 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" (код ЄДРПОУ 39934908) критеріям ризиковості платника податку.
Позивачем подано до контролюючого органу податкову накладну №13 від 31.03.2020 щодо контрагента ТОВ "АГРО-СТРИМ-ГРУП" (код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 39990475) для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних №9074497300 від 09.04.2020.
Позивачем через електронний кабінет надано документи для реєстрації податкової накладної, за наслідком розгляду яких Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла Рішення №1538336/39934908 від 24.04.2020, яким ТОВ "АШЕР 8" відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 31.03.2020.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2018 між ТОВ "АШЕР 8" та ТОВ "АГРО-СТРИМ-ГРУП" укладено Договір оренди нежитлового приміщення №01/11/18.
Згідно з п. 1.1. зазначеного Договору Орендодавець (ТОВ "АШЕР 8") надає, а Орендар (ТОВ "АГРО-СТРИМ-ГРУП") приймає у платне строкове користування (в оренду) частину нежитлового приміщення, а саме: частину складу насіння - Л-1, загальною площею 200,00 кв. м. (надалі - Приміщення), який розташований в комплексі будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, село Новогригорівка, вулиця Підгорна, будинок 8.
Відповідно до п.1.2. Договору підписанням цього Договору Орендодавець повідомляє Орендаря, що Приміщення перебуває в іпотеці відповідно до Іпотечного договору №70.15.000111 від 24.01.2018р., укладеного між Акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "КОНКОРД" (далі - Іпотекодержатель) та Орендодавцем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В. Г, реєстр. номер. 163.
Згода Іпотекодержателя на передання Приміщення в оренду підтверджується листом.
У п.2.1. Договору визначено, що передача Приміщення в оренду за цим Договором оформлюється Актом прийому-передачі Приміщення (дата початку строки оренди), який підписується Орендарем та Орендодавцем в день підписання цього Договору уповноваженими представниками Сторін.
За змістом п. 2.9. Договору нарахування орендної плати здійснюється щомісячно в розмірі відповідно до Розділу 3 "Орендна плата та інші платежі" Договору, починається від дня підписання уповноваженими представниками Сторін Акта прийому-передачі Приміщення та припиняється з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі приміщення при поверненні Приміщення Орендодавцю.
Згідно з п. 3.1. Договору розмір орендної плати за один повний календарний місяць оренди становить 15 000,00 грн. в тому числі 2 500,00 грн. ПДВ. Орендна плата є фіксованою та не підлягає індексації.
У п. 3.4. Договору визначено, що Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця, зазначений в розділі 11 "Реквізити і підписи Сторін" не пізніше п`ятого числа наступного місяця за звітнім періодом, незалежно від факту отримання Орендарем рахунку. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Орендаря. По закінченню кожного розрахункового місяця Сторонами підписується двосторонній акт наданих послуг.
Відповідно до п. 8.1. Договору даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та передання Орендарю об`єкту оренди (Приміщення) за Актом прийому-передачі та припиняє свою дію 31 грудня 2019 року.
За змістом Додаткової угоди №1 від 27.12.1019 до Договору №01/11/18 оренди (найму) нежитлового приміщення від 01.11.2018 строк дії Договору №01/11/18 оренди (найму) нежитлового приміщення від 01.11.2018 продовжено до 31.12.2020.
ТОВ "АШЕР 8" на праві власності належить комплекс будівель та споруд, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський р., с.Новогригорівка, вул.Підгорна, буд.8.
До складу комплексу будівель та споруд входить будівля маслопереробного цеху - А-1, загальною площею 2448,0 кв.м., будівля КПП - Б-1, загальною площею 20,0 кв.м., будівля лабораторії - В-1, загальною площею 94,78 кв.м., будівля АБК- Г-1, загальною площею 196,90 кв.м., будівля насосної станції - Д-1, загальною площею 18,0 кв.м., будівля складу пелет - Е-1, загальною площею 750,0 кв.м., склад насіння - Л-1, загальною площею 1676,5 кв.м., навіс - Ж, пожежна водойма№1 - І, пожежна водойма №2 - ІІ, огорожа - №1-3, що підтверджується також Технічним паспортом комплексу будівель та споруд, інвентаризаційна справа/реєстровий №83/17 від 10.04.2017.
В матеріалах справи міститься згода Іпотекодержателя на передачу Приміщення в оренду ТОВ "АГРО-СТРИМ-ГРУП", акт прийому-передачі Приміщення від 01.11.2018, акт надання послуг №52 від 31.03.2020, платіжне доручення №1702 від 09.04.2020.
У відповідності до чинного законодавства ТОВ "АШЕР 8" було складено податкову накладну №13 від 31.03.2020, реєстрація якої була зупинена, у зв`язку з чим ТОВ "АШЕР 8" було подано необхідні документи для реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в подальшому прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165), який набув чинності та діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатками №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".
Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №18168 від 16.03.2020 та №20136 від 02.04.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якості підстави для відповідності Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" Критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказаний п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому, у рішенні №18168 від 16.03.2020 та №20136 від 02.04.2020 в якості податкової інформації зазначено - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції .
В той же час, оскаржувані рішення не містять жодного мотивування підстав та причин віднесення позивача до категорії ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції .
В якості доказів, на підставі яких винесено оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем надано, зокрема, інформаційну довідку Соборного відділення ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо включення до переліку ймовірно ризикових ТОВ "АШЕР 8" б/н та без дати з додатком схема руху ПДВ за 02.2020 рік.
Відповідач зазначає, що рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ТОВ "АШЕР 8", а саме: за результатами всебічного аналізу наявність ознак здійснення ризикових операцій "АШЕР 8" встановлено, що основним видом діяльності підприємства є виробництво олії та макухи соняшникової, але придбання основного виду сировини (насіння соняшника) не прослідковується по ланцюгу постачання.
Основними постачальниками насіння соняшника є підприємства, в яких по ланцюгу придбання наявний пересорт - товару, а саме:
-ТОВ "ЛОЙД МАКС" придбає риболовні снасті, запасні частини до супутникових тарілок, а реалізує насіння соняшника.
- ТОВ "ЛЕЙР ПРОДАКТ" придбає запасні частини до автомобілів, а реалізує насіння соняшника.
Сумнівний податкових кредит ТОВ "АШЕР 8" складає 944,4 тис. грн., що становить 33,1% від загальної суми податкового кредиту.
Крім того, ТОВ "АШЕР 8" здійснює придбання товарів, які в подальшому не реалізуються та не є типовими для підприємства, а саме: з`єднувач швидкороз`ємний для гнучких шлангів, з металу, ключ нерозвідний та інші. Сума ПДВ дорівнює 1029,6 тис. грн. або 36,1% від загальної суми податкового кредиту.
Податкові зобов`язання сформовані за рахунок реалізації олії соняшникової та макухи на ТОВ "АГРО-СТРИМ-ГРУП", основний вид діяльності - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, включено до переліку ризикових 16.03.2020 рішення №18166 та від 21.04.2020 №22561.
Разом з тим, оскаржувані рішення зазначеної інформації всупереч приписам Порядку №1165 не містили, а так само відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації. Пояснення представника Відповідача та надані схеми руху ПДВ суд оцінює критично, оскільки за своїм змістом вони є лише припущенням суб`єкта владних повноважень про можливі протиправні дії позивача та його контрагентів.
Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ТОВ "АШЕР8" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.
Так, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, суд вважає, що постанови Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 25.04.2018 у справі №826/1902/15, від 18.09.2018 у справі №818/398/15 не є релевантними даним обставинам справи також у зв`язку зі зміною податкового законодавства, яке наразі передбачає можливість виключення платника податку з переліку ризикових на підставі судового рішення.
Між тим, відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У пункті 19 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок №520), даний Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 11 зазначеного Порядку Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
П. 13 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Також, слід зазначити про те, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерств фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216.
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючим органом мають бути зазначені конкретні документи, що складені з порушенням законодавства.
Суд зазначає, що у квитанції від 09.04.2020 відповідачем не вказано конкретного переліку документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації або відмови від реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
В оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації ПН контролюючим органом не обґрунтовано, які документи платника складені з порушенням законодавства, оскільки, як було зазначено вище, документи, складені з порушенням законодавства повинні бути окремо вказані у відповідному рішенні, чого контролюючим органом зроблено не було.
Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, це свідчить про його необґрунтованість.
При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначене рішення Комісії є актом індивідуальної дії.
На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.
Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18, відповідно до якого загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що Рішення комісії від №1538336/39934908 від 24.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення та чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Відтак, суд дійшов висновку, що зазначене рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків до контролюючого органу було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено, а належним способом захисту порушеного права є саме скасування протиправного рішення.
Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, та на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №13 від 31.03.2020.
Отже суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1538336/39934908 від 24.04.2020 прийняте без врахування всіх обставин у справі та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної №13 від 31.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Положеннями статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
З викладено слідує, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Окрім цього, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Відтак, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.
Зазначене вище має наслідком задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 31.03.2020.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про сплату позивачем судового збору у сумі 6306,00 грн., вказана сума підлягає стягненню з відповідачів.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В матеріалах справи наявні докази щодо надання професійної правничою допомоги ТОВ АШЕР 8 , а саме: Договір про надання правової допомоги № 26/20 від 07.04.2020; Рахунок на оплату № 16 від 07.04.2020; Акт надання послуг № 16 від 13.04.2020; Платіжне доручення № 3752 від 08.04.2020 на загальну суму 10 000, 00 (Десять тисяч гривень) 00 коп.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Суд зазначає, що правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, підготовка комплекту документів - додатків до позову не є видами правової допомоги, а є допоміжною діяльністю при складанні процесуальних документів, зокрема, складання та подання позовної заяви, яка в свою чергу і є правовою допомогою, оскільки саме позовна заява містить правовий аналіз документів і посилання на актуальну судову практику.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Таким чином, суд приходить до висновку щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., оскільки інших доказів, які б вказували на об`єм та кількість виконаної роботи, до позову не надано.
Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.03.2020 №18168 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94) таким, що відповідає критеріям ризиковості.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.04.2020 №20136 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94) таким, що відповідає критеріям ризиковості.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: Рішення №1538336/39934908 від 24.04.2020, яким ТОВ АШЕР 8 відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 31.03.2020.
Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю АШЕР 8 (код ЄДРПОУ 39934908, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94), а саме: податкову накладну №13 від 31.03.2020 на загальну суму 12 500,00 грн. датою її фактичного подання - 09.04.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" судовий збір в розмірі 4729,50 грн. та витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 3750,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АШЕР 8" судовий збір в розмірі 1576,50 грн. та витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 1250,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 12 жовтня 2020 року.
Суддя О.В. Єфанова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2020 |
Оприлюднено | 17.11.2020 |
Номер документу | 92856786 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Єфанова Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні