Рішення

від 16.11.2020 по справі 804/6151/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Справа № 804/6151/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БУДКОМ-ФОРТ до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю БУДКОМ-ФОРТ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2014 року №110100000/2014/200223/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00549.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ТОВ Будком-Форт звернулось до Дніпропетровської митниці ДФС для митного оформлення товару: хурма свіжа : - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON) 17885 кг загальною вартістю 8942,50 EUR, який надійшов від компанії CONSORFRUT, S.L. (Іспанія) на підставі контракту № 2828-CF/BF від 17.09.2014 року на постачання продукції та специфікації № 3 від 30.10.2014 року до зазначеного контракту. Товар заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування (митна декларація № 110100000/2014/231401). Для митного оформлення позивачем були подані документи встановлені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Проте, відповідачем було витребувано додаткові документи, а саме розрахунок транспортних витрат, які були відсутні у позивача з об`єктивних причин, оскільки оплата за надані послуги перевезення, відповідно до умов наданих договорів перевезення здійснюється після надання послуги перевезення , підписання акта виконаних робіт (з наданням відповідних документів), тому на момент митного оформлення оплата ще не мала бути здійснена, отже і розрахункові документи, що підтверджують оплату відсутні. На підставі вищезазначеного відповідачем не визнано заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору - 0,50 EUR/кг та прийнято рішення №110100000/2014/200223/1 від 11.11.2014 року про коригування митної вартості та оформлена картка відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00549 від 11.11.2014 року, які на думку позивача, суперечать вимогам закону.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200223/1 від 11 листопада 2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/200223/1 від 11 листопада 2014 року.

Постановою Верховного суду від 03 липня 2020 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

21.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшла адміністративна справа № 804/6151/15.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року справу прийнято до провадження судді Коренева А.О. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 31 серпня 2020 року.

31 серпня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому, Дніпровська митниця Держмитслужби заперечувала проти позовних вимог ТОВ БУДКОМ-ФОРТ . В обґрунтування своєї позиції зазначили про те, що за результатами перевірки наданих до митного оформлення позивачем МД № 110100000/2014/231401 на ввезення товару хурма свіжа: - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON) виявлені розбіжності, які Позивачем так і не були усунуті в ході консультацій. Враховуючи зазначені результати перевірки, встановлену невідповідність відомостей у наданих документах, виявлену під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару у відповідача була відсутня можливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості за першим методом (за ціною договору), у зв`язку із чим, і було прийнято оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200223/1 від 11.11.2014 року про коригування митної вартості товару та винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2014/00549 від 11.11.2014 року. Вважають, що рішення про коригування митної вартості товару і картка відмови в прийнятті митної декларації були прийняті у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для їх скасування відсутні. Крім того, відповідач ставить питання про заміну належного відповідача по справі, а саме з Дніпропетровської митниці ДФС на Дніпровську митницю Держмитслужби

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року здійснено заміну відповідача з Дніпропетровської митниці ДФС на Дніпровську митницю Держмитслужби.

02 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що для вирішення спору у даній справі № 804/6151/15 мали значення обставини у справі № 804/5946/15, та що 28.01.2016 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/5946/15 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. по справі № 804/5946/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 pоку, яке лягло в основу митну декларацію № 110100000/2014/230227 від 31.10.2014 p., на яку, у свою чергу, відповідач послався як на підставу коригування митної вартості за митною декларацією № 110100000/2014/231310 від 11.11.2014 р. Позивач зазначив, що за приписами ст. 59 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів базується саме на ціні договору, а у справі № 804/6151/15. Відповідач використав митну вартість за митною декларацією № 110100000/2014/230227 від 31.10.2014 р., яка була визначена самим же відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 р., яке до того ж було скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 р. по справі № 804/5946/15, оскаржуване у справі № 804/6151/15 рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2014/200223/1 від 11.11.2014 р. є безпідставним, оскільки не ґрунтується на документально підтверджених даних, як того вимагають правила статей 49-52 МК України. Крім того, вказали, що неодноразово Верховний Суд зазначав, що вимог до прайс-листів не закріплено жодним документом, а тому він може містити будь-яку інформацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в порядку письмового провадження

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.193 КАС України - суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю БУДКОМ-ФОРТ та CONSORFRUT, S.L. (Іспанія) 17 вересня 2014 року укладено Контракт №2828-CF/ВF на поставку товару партіями відповідно до Специфікацій, за умовами якого позивачем придбано товар (хурма свіжа: - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON). Товар постачався за ціною 0,50 євро за кг, на умовах FCA Валенсія, Іспанія. (т. 1 а.с. 16-21).

Для здійснення митного контролю та митного оформлення товару товариством з обмеженою відповідальністю БУДКОМ-ФОРТ подана митна декларація від №110100000/2014/231401, відповідно до якої позивачем митна вартість товару визначена за методом №1 - за ціною договору (основний метод) в розмірі 0,50 EUR/кг. (т. 1 а.с. 94-96).

Разом із митною декларацією, позивачем надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №2828-CF/BF від 17 вересня 2014 року; пакувальний лист №3 від 30 жовтня 2014 року; специфікація №3 від 30 жовтня 2014 року; рахунок-фактура (інвойс) №011405817 від 30 жовтня 2014 року; міжнародна накладна CMR №000253 від 31 жовтня 2014 року; калькуляція транспортних витрат №10/11/15 від 10 листопада 2014 року; заявка на перевезення № Доп 1 від 30 жовтня 2014 року; рахунок-проформа перевізника від 31 жовтня 2014 року; заява на страхування №22 від 27 жовтня 2014 року; прайс-лист б/н від 30 жовтня 2014 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією №ГО-4920/2 від 27 жовтня 2014 року; договір страхування №043.0647415.254 від 26 вересня 2014 року; договір комісії №1209/7 від 12 вересня 2014 року; специфікація до договору комісії №3СО від 30 жовтня 2014 року; договір перевезення №643 від 01 квітня 2013 року; договір перевезення №02/04/2013 від 02 квітня 2013 року; фітосанітарний сертифікат CE/ES/ 0154345 2B від 03 листопада 2014 року; сертифікат переміщення 0234191F від 03 листопада 2014 року; сертифікат якості від 30 жовтня 2014 року; експортна декларація країни відправлення №14 ЕS0017411 0955137 від 03 листопада 2014 року; договір перевезення №ZUТ717 від 07 лютого 2013 року.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості митним органом були виявлені розбіжності, зокрема:

- відповідно до інформації експортних митних декларацій Європейського союзу, що надавались до митниці іншими імпортерами з урахуванням законодавства Євросоюзу, у графі 46 митної декларації міститься інформація про статистичну вартість товару на кордоні країни експорту, що включає в себе вартість на транспортування та страхування, які припадають на частину перевезення товару по території країни експорту. При заявлених умовах поставки FCA VALENCIA в наданій копії митної декларації №14ЕS00174110918760 відомості в графі 22 та гр. 46 однакові;

- в договорі перевезення №643 від 01 квітня 2013 року у пункті 3.1 зазначено, що вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, залучених виконавцем для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400 грн.

За результатами консультації позивача зобов`язано потягом 10 календарних днів надати додаткові документи, зокрема, розрахунки перевезення третіми особами, які залучені для перевезення товару та данні, які зазначені в договорах на перевезення, а також пояснення щодо митної декларації країни експорту та додаткові документи щодо підтвердження транспортних витрат (т. 1 а.с. 85-87).

11 листопада 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю БУДКОМ-ФОРТ повідомило митний орган про неможливість надання додаткових документів у десятиденний термін (т. 1 а.с. 88).

За результатами здійснення митним органом перевірки наданих позивачем документів, відповідач дійшов висновку, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару, у зв`язку з чим відповідачем використано наявну у нього інформацію, із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, скориговано митну вартість товару до 1,38 євро/кг (на товар хурма свіжа: - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON) ), про що відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2014 року №110100000/2014/200223/1 (т. 1 а.с. 89-90).

При цьому, за змістом оскаржуваного рішення від 11 листопада 2014 року №110100000/2014/200223/1 митницею відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за ціною договору у зв`язку із не підтвердженням витрат на транспортування та страхування.

На підставі даного рішення митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 листопада 2014 року №110100000/2014/00549 (т. 1 а.с. 91-93).

Не погодившись з визначеною відповідачем митною вартістю товару, позивач, відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України, скористався правом на звернення до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частиною 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Таким чином, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом установлено, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно з вимогами статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку про те, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: відповідно до інформації експортних митних декларацій Європейського союзу, що надавались до митниці іншими імпортерами з урахуванням законодавства Євросоюзу, у графі 46 митних декларацій міститься інформація про статистичну вартість товару на кордоні країни експорту, що включає в себе вартість на транспортування та страхування, які припадають на частину перевезення товару по території країни експорту. При заявлених умовах поставки FCA VALENCIA в наданій копії митної декларації №14ЕS00174110918760 відомості в графі 22 та графі 46 однакові; у пункті 3.1 договору на перевезення від 01 квітня 2013 року №643 зазначено, що вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, залучених виконавцем для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400 грн.

Разом з тим, такі висновки митного органу про те, що відомості у графах 22 та 46 зазначеної експортної декларації повинні бути різними є помилковим з огляду на наступне.

Так, відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС, за умовами FCA VALENCIA, Іспанія продавець товару не несе будь-яких витрат з транспортування чи страхування товару, всі транспортні витрати (та страхування) несе покупець, а митне оформлення у країні відправлення здійснює продавець, тому відомості у графах 22 та 46 наданої позивачем митному органу експортної декларації однакові.

При поставці товару на зазначених умовах складовими митної вартості товару є: ціна товару за контрактом, включаючи витрати з транспортування товару з м. Валенсія, Іспанія до пункту перетину кордону м. Ягодин, Україна, та витрати на страхування товару. Вартість перевезення постачальника до м. Валенсія закладені у контрактну ціну товару.

При цьому, витребувавши додаткові документи, а саме: каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, достовірні дані, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та розрахунки за перевезення третіми особами, які залучені для перевезення товару, дані про яких зазначені в договорах перевезення, а також пояснення щодо митної декларації країни експорту та додаткових документів щодо підтвердження транспортних витрат, платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду в подібних правовідносинах, викладений в постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі № 815/2501/18, від 20.02.2018 в справі №809/1884/16, від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Крім того, відмовляючи позивачу у здійсненні митного оформлення товару, відповідач не зазначив, в чому вбачається недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за ціною контракту, які складові митної вартості не підтверджуються, в чому саме полягає неповнота та/або недостовірність відомостей про заявлену позивачем митну вартість товару.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним в декларації митної вартості задекларованого товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, що свідчило б про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, твердження відповідача про наявність певних суперечностей в експортній декларації не може бути підставою для витребування від декларанта додаткових документів, оскільки зазначена декларація не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару, у розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Таким чином, неподання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі не створює для позивача негативних наслідків.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України в постанові від 30 червня 2015 року № 21-591а15 та Верховним Судом у постановах від 11 червня і2020 року у справі №826/4829/16, від 06 лютого 2020 року у справі №826/24776/15.

Судом встановлено, що на підтвердження перевезення товару з м. Валенсія до м. Дніпропетровськ, а також транспортної складової митної вартості позивачем надано відповідачу: договір комісії №1209/7 від 12 вересня 2014 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет (комітент) та позивачем (комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі договори перевезення. При цьому у пункті 3.5 зазначеного договору комісії також встановлено, що комітент (товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет ) вправі самостійно замовляти та оплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення (транспортно-експедиційні послуги, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях) (т.1 а.с. 59-63); договір перевезення вантажу від 01.04.2013 року №643, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет (клієнт) та приватним підприємством Транс Логістик (виконавець), додаткову угоду №2 до нього від 01 січня 2014 року (т. 1 а.с. 47-55); заявку на перевезення № Доп 1 від 30 жовтня 2014 року, відповідно до якої перевезення вантажу здійснюється з Іспанії до України, вантаж - хурма, вантажовідправник: CONSORFRUT, S.L., вантажоотримувач: товариство з обмеженою відповідальністю Будком Форт ) (т. 1 а.с. 56); договір перевезення вантажу від 02 квітня 2013 року №02/04/2013, укладеного між приватним підприємством Транс Логістик (Замовник) та приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційним комбінатом Західукртранс (Виконавець). На підтвердження здійснення перевезення вантажу виконавцем надано міжнародну накладну SK 000253 та договір від 07 лютого 2013 року №ZUT717, укладеного між приватним акціонерним товариством транспортно-експедиційним комбінатом Західукртранс та фірмою SLOVTRANSAVTO (т. 1 а.с 35-46); рахунок-проформу б/н від 31 жовтня 2014 року видану приватним підприємством Транс Логістик , відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Валенсія до п/п Ягодин автомобілем MI 124DC/BC0497XP становлять 57000,00 грн. (без ПДВ), експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 3333,33 грн. (без ПДВ) (т. 1 а.с. 58); калькуляцію витрат на доставку вантажу №10/11/5 від 10 листопада 2014 року, відповідно до якої транспортні витрати від м. Валенсія, Іспанія до кордону України, разом з експедиторськими послугами склали 60333,33 грн. (т. 1 а.с. 57).

Отже, позивачем при поданні митної декларації подані усі документи, що підтверджують перевезення вантажу, а також документи, за якими можливо визначити вартість витрат на перевезення.

Посилання контролюючого органу в рішенні на те, що позивачем до митного оформлення надана заява на страхування від 27.10.2014 року № 22 із зазначенням страховки у розмірі 195,81 грн., а в калькуляції витрат на доставку вантажу від 10.11.2014 року № 10/11/5 відсутня інформація про страхування, не свідчить про не підтвердження Товариством витрат на страхування, оскільки у графі 18 додаткова інформація/подані документи оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що позивачем (декларантом) подано заявку на страхування № 22 від 27.10.2014 року (документ 3008) із якої вбачається сума страхування у розмірі 195,81 грн.

Відсутність відомостей про вартість страховки у калькуляції не може вважатися розбіжностями, оскільки розбіжністю є певна відмінність між одними й тими ж відомостями в різних документах. Тобто, у випадку наявності відомостей про вартість страховки у заявці на страхування та відсутність таких же відомостей у калькуляції не може бути відмінністю між цими ж самими відомостями, оскільки в останньому документі вони взагалі відсутні.

Відмінність же між складом відомостей в різних документах пояснюється походженням цих документів і Митним кодексом не заборонена.

Тобто, сума страхування підтверджена належним та допустимим доказом.

Доводи відповідача про те, що наданий декларантом прайс-лист від 15 жовтня 2014 року містить інформацію виключно щодо позиції інвойсу і носить суб`єктивний характер, не свідчить про порушення позивачем норм митного законодавства, оскільки прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 року у справі №810/690/17.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що у спірних відносинах декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Висловлені митним органом доводи про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, з якими погодився суд першої інстанції, не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року по справі № 804/5946/15 та в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016 року у справі № К/800/5505/16.

Суд зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України від 11 листопада 2014 року №110100000/2014/200223/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00549 є необґрунтованими, прийнятим без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, прийнятим з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ТОВ БУДКОМ-ФОРТ сплачений судовий збір у сумі 255,78 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 446 від 06.05.2015 року.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90,139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БУДКОМ-ФОРТ до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України від 11 листопада 2014 року №110100000/2014/200223/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00549.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ - 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУДКОМ-ФОРТ (ЄДРПОУ - 33800232) судовий збір у розмірі 255,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев