ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13 листопада 2020 року Справа № 280/6073/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
про стягнення коштів за податковим боргом,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№77)" (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 266823,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у загальному розмірі 11835,95 грн., у тому числі за нарахованою пенею у розмірі 11835,95 грн. та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 54987,26 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 217858,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 13279,74 грн., за нарахованою пенею у розмірі 23849,52 грн. Вказує, що у зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, контролюючим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку проте, борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Ухвалою суду від 08.09.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 07.10.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч.6 ст. 162 КАС України).
За наведеного, суд вирішив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№77)" (код ЄДРПОУ 08680081) зареєстровано Бердянською районною державною адміністрацією 17.07.2000 № 10991050013001960, на податковий облік взято до ГУ ДПС у Запорізькій області (м. Бердянськ) 04.08.2000 за № 2229, платник податків за основним місцем обліку.
Суд встановив, що станом на 19.08.2020 відповідач має узгоджений податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 266823,21 грн., який виник на піставі наступного.
Так, на виконання вимог діючого законодавства відповідач надав до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість:
№ 9076560208 від 17.04.2019 терміном сплати 30.04.2019 за березень 2019 року, в якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 7822,00 грн., яке залишається несплаченим;
№ 9130724255 від 19.06.2019 терміном сплати 30.06.2019 за травень 2019 року, в якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 146,00 грн., яке залишається несплаченим; .
№ 9157592812 від 19.07.2019 терміном сплати 30.07.2019 за червень 2019 року, в якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 20760,00 грн., яке залишається несплаченим;
№ 9185480433 від 19.08.2019 терміном сплати 30.08.2019 за липень 2019 року, в якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 21936,00 грн., яке залишається несплаченим;
№ 9213614950 від 18.09.2019 терміном сплати 30.09.2019 за серпень 2019 року, в якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 16352,00 грн., яке залишається несплаченим;
№ 9244850412 від 21.10.2019 терміном сплати 30.10.2019 за вересень 2019 року, в якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 34367,00 грн., яке залишається несплаченим.
Актом камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№77)" (код ЄДРПОУ 08680081) за жовтень - грудень 2014 року, червень 2015 року, травень - червень 2018 року від 30.09.2019 №912/08-01-51-04/8680081 встановлено порушення вимог, встановлених п.57.1 та 57.3 ст. 57, п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум грошових зобов`язань у сумі 66398,70 грн. із затримкою сплати понад 30 днів, який отримано за особистим підписом посадових осіб відповідача.
На виконання вимог Податкового кодексу, в порядку ст.58 Податкового кодексу України, контролюючим органом складено податкове повідомлення рішення від 22.10.2019 № 0087745104, яким, відповідно до акта № 912/08-01-51-04/08680081 від 30.09.2019 року встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та на підставі ст.126 Податкового кодексу України, визначено штрафні санкції у розмірі 20 % у сумі 13279,74 грн., залишаються несплаченими. Вищезазначене податкове повідомлення - рішення було отримано за особистим підписом посадової особи відповідача.
Відповідачем на виконання вимог діючого законодавства було надано контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість:
№9274863486 від 19.11.2019 терміном сплати 30.11.2019 за жовтень 2019 року, в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 13077,00 грн., яке залишається несплаченим;
№ 9300749349 від 13.12.2019 терміном сплати 30.12.2019 за листопад 2019 року, в якійвідповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 72226,00 грн., яке
залишається несплаченим;
№ 9332012193 від 20.01.2020 терміном сплати 30.01.2020 за грудень 2020 року, в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання у розмірі 31172,00 грн., яке залишається несплаченим.
Крім того, за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, контролюючим органом відповідачу нарахована пеня у розмірі 11835,95 грн.
Зазначений податковий борг підтверджується копіями податкових декларацій, копією податкового повідомлення-рішення, та іншими документами, доданими до позовної заяви.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
За визначенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
За правилами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано відповідачу податкові вимоги форми Ю1 від 17.10.2001 № 1/102 на суму 1998,10 грн. та форми Ю2 від 20.12.2001 № 2/571 на суму 605,58 грн., які були вручені уповноваженій особі відповідача.
В адміністративному та/чи судовому порядку податкові вимоги не оскаржено, доказів іншого відповідачем не надано.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Таким чином. Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались.
Згідно з п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 та 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким нормативно-правовим актом є Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244, який визначає механізм стягнення готівки, належною платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.
Суть спору полягає в правомірності заявлених вимог щодо стягнення грошових коштів, що перебувають на рахунках підприємства, а також готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу. Питання порядку, механізму стягнення таких коштів, та вчинення інших дій, пов`язаних із виконанням судового рішення, знаходиться за межами предмету спору. Слід розмежовувати підстави, що надають можливість стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу, та механізм застосування та виконання такого стягнення, який виникає після такого стягнення за рішенням суду, такий алгоритм дій пов`язаний із стягненням, є наступною стадією, яка має свої певні особливості.
Наявність грошових коштів на банківських рахунках підприємства, як обов`язкова умова задоволення заявленого позову є неприйнятною з огляду на положення ст. 95 Податкового кодексу України, які не пов`язують можливість стягнення коштів з рахунків платника, або готівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу з самим фізичним існуванням таких коштів.
Вказана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.05.2018 у справі №808/220/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Головне управління ДПС у Запорізькій області після вжиття всіх необхідних заходів, передбачених Податковим кодексом України для стягнення податкового боргу з платника податків, з дотриманням строків, визначених у статті 95 цього Кодексу, та в межах повноважень, передбачених Податковим кодексом України звернулось до суду з цим позовом.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, на суму 266823,21 грн., щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з відповідача.
Відповідно вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статями 2, 77, 139, 241, 243 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№77)" (вул. Промислова, буд. 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, код ЄДРПОУ 08680081) про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, що належить такому платнику податків, Державному підприємству "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№77)" (код ЄДРПОУ 08680081), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у загальному розмірі 266823,21 грн.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.11.2020.
Суддя А.В. Сіпака
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2020 |
Оприлюднено | 17.11.2020 |
Номер документу | 92857721 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Сіпака Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні