Рішення

від 16.11.2020 по справі 400/2256/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 р. № 400/2256/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс", вул. Кузнецька, 130-а, м. Миколаїв, 54042

до відповідача:Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправною відмови від 06.03.2020 р. № 209/12.01-20, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс" звернулося з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про визнання протиправною відмови, викладеної в листі від 06.03.2020 р. № 209/12.01-20, зобов`язання продовжити термін дії дозволу від 14.03.2014 р. № 1914 на 5 років.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до відповідача із заявою з дотриманням строків та форми звернення. Ані Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 (далі - Типові правила), ані Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011 р. № 1015 (далі - Правила № 1015) не встановлено підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Відмову відповідач готував більше місяця, внаслідок чого у позивача закінчився строк дії дозволу. Відмова взагалі не містить посилань на будь-які докази або документи, якими відповідач зафіксував порушення вимог ДБН та ДСТУ, не конкретизовано, в чому полягає порушення. Первинний дозвіл № 1914 було видано на підставі рішення виконкому, його дію двічі продовжено в 2018, 2019 роках, що свідчить про те, що вимоги ДБН та ДСТУ не були порушені. П. 5.2.3 ДБН В.2.3-5:2018 взагалі не може бути застосовано, оскільки рекламний носій не є ані будовою, ані тимчасовою спорудою, ані зеленим насадженням.

07.07.2020 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 28-34), в якому вказав, що його повноваження щодо продовження дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дискреційними, а тому позов в частині зобов`язання продовжити термін дії дозволу не підлягає задоволенню. З метою встановлення дотримання вимог чинного законодавства позивачем 06.03.2020 р. відповідач здійснив обстеження та фото-фіксацію рекламного засобу та виявив порушення п. 5.2.3 ДБН В.2.3-5:2018 і п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97. Розмір рекламного засобу не відповідає вимогам, встановленим рішенням виконкому від 12.05.2015 р. № 496.

15.07.2020 р. позивачем подано відповідь на відзив (а. с. 47), в якій він просить не враховувати в якості доказів наданий відповідачем акт обстеження та фото-фіксацію, оскільки вони не були покладені в основу відмови, яка оскаржується.

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

На підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.03.2014 р. № 241 позивачу видано дозвіл № 1914 на розміщення зовнішньої реклами по вул. Скороходова, між будинками в„– 128 та № 132. Строк дії дозволу було двічі продовжено, загалом до 14.03.2020 р. (а. с. 8).

04.02.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження дії дозволу № 1914 (а. с. 6).

Листом від 06.03.2020 р. № 209/12.01-20 відповідач відмовив у продовженні терміну дії дозволу, посилаючись на розміщення рекламного засобу з порушеннями (а. с. 7). Зокрема:

- не дотримані норми п. 5.2.3 ДБН В.2.3-5:2018 "Вулиці та дороги населених пунктів", а саме: найменшу відстань видимості в плані у зоні транспортної розв`язки в одному рівні слід визначати побудовою трикутника видимості (додаток Г), у зоні якого не допускається розміщувати будь-які будови, тимчасові споруди та зелені насадження заввишки більше ніж 1,2 м;

- не дотримані стандарти п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди", а саме: забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об`єкти дорожнього сервісу: на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах; ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць та пішохідних переходів; ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування; на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків); ближче ніж 100 м від залізничних переїздів;

- рекламний засіб не відповідає типам (розмірам) рекламних засобів, згідно вимог, встановлених рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 15.06.2015 р. № 496.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон № 270) зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 270 визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Відповідно до п. 3 Типових Правил передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно з п. 5, 6 Типових Правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

До повноважень робочого органу належить: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.

Пунктом 3.45 Положення про Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, затвердженого рішення Миколаївської міської ради від 13.06.2019 р. № 51/415 передбачено, що до повноважень департаменту відноситься регулювання в межах повноважень діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами, інформаційних вивісок тощо. Ведення обліку зовнішньої реклами, інформаційних вивісок тощо, згідно з встановленими порядками їх розміщення.

Пунктом 22 Типових Правил передбачено, що у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами може бути відмовлено у разі, коли: оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.

Водночас, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України № 2806).

Згідно положень ст. 1 Закону України № 2806 дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру;

документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

Частинами 1-2 ст. 2 Закону № 2806 дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

Дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності), охорони державного кордону, державної митної справи, державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції, на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", а також на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами, дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії, дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації, у сфері телебачення і радіомовлення.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані із загальним документом на ввезення та загальним ветеринарним документом на ввезення, які передбачені Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин".

Так, Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" регламентовано вичерпний перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, зокрема згідно положень п. 63 Додатку 1 до вказаного Закону, до документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності відноситься дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Отже, за відсутністю законодавчого визначення про непоширення вимог Закону № 2806 на правовідносини з видачі (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами та віднесення законом такого дозволу до документів дозвільного характеру, слід дійти до висновку щодо поширення дії Закону № 2806 на спірні правовідносини, а тому продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні ст. 1 Закону № 2806, відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 4-1 Закону № 2806 підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Окремих підстав відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення реклами зазначений Закон не передбачає. Проте застосування зазначених підстав допускається і при вирішенні питання щодо продовження чи відмови в продовженні строку дії дозволу.

Пунктами 6.3-6.5 Правил № 1015 визначено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається на ім`я керівника робочого органу через державного адміністратора розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається оригінал примірника дозволу заявника на розміщення зовнішньої реклами. Продовження строку дії дозволу здійснюється робочим органом та фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у судовому порядку згідно з діючим законодавством.

Згідно з п. 9.1, 9.2 Правил № 1015 контроль за додержанням цих Правил здійснює робочий орган, а також інші органи відповідно до діючого законодавства.

Розповсюджувач зовнішньої реклами забезпечує розташування та експлуатацію рекламних конструкцій з дотриманням норм техніки безпеки, пожежної безпеки і санітарних норм.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 15.06.2015 р. № 496 затверджено містобудівні вимоги по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві та доручено робочому органу з питань розміщення зовнішньої реклами керуватися даними містобудівними вимогами при наданні пріоритетів, продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами та узгодженні зовнішнього вигляду рекламних засобів у м. Миколаєві.

06.03.2020 р. на підставі Правил № 1015 відповідачем здійснено обстеження рекламного засобу позивача та встановлено, що рекламний засіб розміщений від перехрестя на відстані 22 м. Розмір згідно дозволу № 1914 1,5х1,5 м, що не відповідає типам (розмірам) рекламних засобів, згідно вимог, встановлених рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 15.06.2015 р. № 496. Крім того, порушено п. 5.2.3 ДБН В.2.3-5:2018 та п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97 (а. с. 35-36).

Таким чином, акт обстеження містить перелік порушень, що аналогічний вказаним в оскаржуваній відмові, а тому суд відхиляє доводи позивача щодо неможливості використання вказаного доказу.

Посилання позивача на відсутність порушення вимог ДБН та ДСТУ тільки з тієї підстави, що дозвіл № 1914 було видано на виконання рішення виконкому, а строк його дії двічі продовжувався без зауважень, суд відхиляє, оскільки законність видачі дозволу та продовження його дії раніше не є предметом розгляду справи.

Отже, відмовляючи у продовженні строку дії дозволу № 1914 на розміщення зовнішньої реклами, суб`єкт владних повноважень обґрунтовано та правомірно виходив з того, що позивачем порушено вимоги п. 5.2.3 ДБН В.2.3-5:2018, п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97 та рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 15.06.2015 р. № 496.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, узгоджуються з ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", оскільки має місце негативний висновок робочого органу за результатами обстеження рекламних об`єктів позивача. Правові та фактичні підстави для прийняття рішення відмови у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами у суб`єкта владних повноважень були в наявності, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Меблі-Сервіс" (вул. Кузнецька, 130-А, м. Миколаїв, 54042, ідентифікаційний код 23629232) до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) про визнання протиправною відмови, викладеної в листі від 06.03.2020 р. № 209/12.01-20, зобов`язання продовжити термін дії дозволу від 14.03.2014 р. № 1914 на 5 років - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.11.2020 р.

Суддя Н.В. Лісовська