Рішення

від 13.11.2020 по справі 556/1421/20

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1421/20

Номер провадження 2/556/387/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2020 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мульчицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

До Володимирецького районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Мульчицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_2 , яка проживала одиноко, в житловому будинку АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,17 га, що знаходиться на території Мульчицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області. Спадщину ніхто не оформив. У визначений законом шестимісячний строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про існування спадкового майна, а саме про наявність вищезазначеної земельної ділянки. На даний час позивачка здійснює догляд за своєю мамою у зв`язку з її похилим віком, хворобами, неможливістю самостійно пересуватися. Лише після того, як ОСОБА_1 забрала маму до себе, то і знайшла в її документах державний акт на дану земельну ділянку спадкодавиці. Оскільки спадкодавиця ніколи одружена не була і дітей не мала, то позивачка з її мамою є найближчими родичами останньої. Як тільки ОСОБА_1 дізналася про наявність спадкового майна, то й почала збирати необхідні документи для прийняття та оформлення спадщини. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 її тітки - ОСОБА_2 .

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

9 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. (ухвала Володимирецького районного суду Рівненської області від 9 жовтня 2020 року)

Відзив не подано.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Від сільського голови Мульчицької сільської ради Володимирецького району Володимирецького району Рівненської області надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги визнають.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої, серії НОМЕР_1 .

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №041826, ОСОБА_2 передано на підставі розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації від 10 жовтня 2005 року за №318, у власність земельну ділянку, площею 1,17 га , яка розташована на території Мульчицької сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та спадкодавицею підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки, серія НОМЕР_2 , де дівоче прізвище записано - ОСОБА_1 ; свідоцтвом про народження позиваки, серії НОМЕР_3 , де матір`ю записана - ОСОБА_4 ; свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 , де її дівоче прізвище - ОСОБА_4 ; свідоцтвом про народження баби позивачки, де її батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; свідоцтвом про народження спадкодавиці, серії НОМЕР_5 , де її батьками теж записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Як зазначено в довідках №№1601-1602 від 13.08.2020 року, виданих Мульчицькою сільською радою Володимирецького району, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті проживала одиноко в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Володимирецькій районній державній нотаріальній конторі Рівненської області, згідно даних зі Спадкового реєстру, спадкову справу не заведено. (довідка №860/01-16 від 27.08.2020 року, видана завідувачем Володимирецької районної державної нотаріальної контори)

Причиною пропуску прийняття спадщини позивачка зазначає: необізнаність про наявність спадкового майна, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася .

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України і у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані дакази та аргументи є належними та допустими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність спадкового майна є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.

В той же час факт необізнаності особи про наявність спадкового майна може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 141, 206, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд,-

Ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до Мульчицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , додатковий строк тривалістю в три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обчислюється з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя : Котик Л.О.