Рішення

від 16.11.2020 по справі 139/778/20

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/778/20

Провадження № 2/139/206/20

РІШЕННЯ

іменем України

16 листопада 2020 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В. з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Солоненка Б.М.,

та секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Сторони з 17 травня 2011 року до 03 липня 2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу 29 листопада 2016 року сторони за договором купівлі-продажу придбали житловий будинок по АДРЕСА_1 , до якого належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер 0522884000:01:004:0025.

Оскільки сторони не можуть самостійно дійти згоди про поділ цього майна, представник ОСОБА_1 адвокат Солоненко Богдан Миколайович (а.с. 37-43) 22 вересня 2020 року звернувся до Мурованокуриловецького районного суду з відповідним позовом.

Ухвалою від 07 жовтня 2020 року (а.с. 52) позов прийнято до розгляду суду і призначено підготовче провадження.

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду від 27 жовтня 2020 року (а.с. 59) підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (а.с. 61) до суду не з`явився і не повідомив про причину неявки. В той же час, представник відповідача адвокат Гуменюк Наталія Володимирівна (а.с. 65-66) електронною поштою направила до суду заяву (а.с. 64) про розгляд справи без її участі, в які також зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З урахуванням такої обставини та положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи без участі сторони відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала позовну вимогу. Її представник позивача - адвокат Солоненко Б.М. позовну вимогу обґрунтував підставами, викладеними у позовній заяві.

Розглянувши справу, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом достеменно встановлено:

1)між сторонами зареєстровано шлюб 17 травня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, за актовим записом № 739.

2)рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 31 травня 2018 року у справі № 139/322/18 шлюб між сторонами розірвано, це рішення набрало чинності 03 липня 2018 року (а.с. 17);

3)відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 224653698 від 18 вересня 2020 (а.с. 18-22), ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , загальною площею 84,7 кв.м, який було придбано на підставі договору купівлі-продажу № 723 від 29.11.2016 та здійснено державну реєстрацію права власності цієї ж дати;

4)згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0519506712020 від 09 червня 2020 року (а.с. 32-34) та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 211693041 від 08 червня 2020 року (а.с. 35) по АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 0522884000:01:004:0025, для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак право власності на цю земельну ділянку не зареєстровано.

Ці обставини визнаються обома сторонами.

Відповідно до положень частини 1 статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України). Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Під час розгляду даної справи позивач пояснила, що до моменту припинення подружніх стосунків вона з відповідачем та їх спільна донька проживали у спірному будинку, а в даний час будинок пустує. Домовленості про користування чи поділ будинку сторони досягти не можуть.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, спірний житловий будинок з надвірними спорудами придбано та проведено державну реєстрацію права власності на нього в період шлюбу між сторонами, а тому він є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу між сторонами в рівних частках.

Частиною 1 ст. 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Так, Верховний Суд України в постановах від 11.02.2015 року у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, висловив наступну правову позицію:

При застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01.01.2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Наведене вище, також узгоджується із правовою позицією ВС/КЦС у справі № 127/10011/18 від 19 травня 2020 року.

Наведене дає підстави для висновку, що внаслідок проведення за ОСОБА_2 державної реєстрації права власності на житловий будинок, який розташований на спірній земельній ділянці, спірна земельна ділянка наслідувала долю будинку, тобто була продана подружжю. Тому земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер 0522884000:01:004:0025, по АДРЕСА_1 також має отримати статус об`єкта спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу в рівних частках.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі з витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частини 1 і 2 ст. 134 ЦПК України).

У судових дебатах представник позивача заявив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду і просив лише вирішити питання про розподіл витрат у вигляді судового збору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про повне задоволення позову, то такі судові витрати слід покласти на відповідача.

В той же час, ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Таке ж положення містить в собі ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Із квитанцій про сплату судового збору (а.с. 44-46) слідує, що позивачем при подачі позову до суду сплачено всього 2522 гривні 40 копійок таких платежів.

Таким чином, з врахуванням вище наведених норм ЦПК та законодавства про судовий збір, 1261 гривня 20 копійок позивачу має бути повернуто з державного бюджету, а ще одних 1261 гривня 20 копійок судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 69 СК України, ст.ст. 15, 325, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,264, 265, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер 0522884000:01:004:0025, по АДРЕСА_1 визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер 0522884000:01:004:0025 по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 1261 (тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судові витрати у вигляді сплаченого при подані позову судового збору в сумі 1261 (тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: