Рішення

від 11.11.2020 по справі 141/1031/18

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 141/1031/18

Провадження№2/141/100/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,

за участю сторін -

позивача: представника за довіреністю Мукомел А.П.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача: адвоката Панасюк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб цивільну справу № 141/1031/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В :

До Оратівського районного суду Вінницької області 01.10.2018 року надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі листа жителів села Підвисоке Оратівського району Вінницької області від 24.04.2018 року по факту порубки зелених насаджень біля сільської ради, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення №007979 від 03.05.2018 року відносно ОСОБА_1 за самовільну порубку 27 дерев різних порід та діаметрів за межею земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні по АДРЕСА_1 на землях комунальної власності Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області. Постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 04/83 від 14.05.2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Відповідно до розрахунку збитків, здійсненого згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 року № 559 Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів , сума заподіяного ОСОБА_1 збитку становить 18390 грн.

21 червня 2018 року позивачем направлено ОСОБА_1 претензію №2542/04 для добровільного відшкодування завданих державі збитків, однак відповідачем з того часу шкоду не відшкодовано.

А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому він просив стягнути з відповідача на користь держави грошові кошти в сумі 18390 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 28.08.2020 року справу прийнято до провадження судді Климчука С.В., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив, перше судове засідання призначено на 22.09.2020 року.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 22.09.2020 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб, відкладено розгляд цивільної справи № 141/1031/18 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб на 28.10.2020 року, в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Панасюк Н. А. від 21.09.2020 року про розгляд в порядку загального провадження справи відмовлено, викликано в судове засідання в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та зобов`язано Підвисоцьку сільську раду Оратівського району Вінницької області і Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області надати інформацію про те, чи підлягали зрізані дерева інвентаризації та на обліку якої установи перебували.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 22.10.2020 року клопотання начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Ю. Дубового задоволено, вирішено забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 28.10.2020 року у справі № 141/1031/18, в режимі відеоконференції за допомогою відеозв`язку EasyCon між Оратівським районним судом Вінницької області та Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області.

28 жовтня 2020 року в судовому засідання допитано свідка ОСОБА_3 , інші свідки, заявлені в клопотанні представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Панасюк Н. А. в судове засідання не з`явились.

В судовому засіданні 28.10.2020 року свідок ОСОБА_3 підтверджувала той факт, що ОСОБА_1 на своїй земельній ділянці зі своїми дітьми висаджувала дерева. При цьому, яку кількість та які саме породи дерев висаджувала ОСОБА_1 , не могла достеменно підтвердити.

ОСОБА_4 , заявлений у клопотанні представника відповідача - адвоката Панасюк Н.А. для виклику та допиту в якості свідка, у судове засідання 28.10.2020 року не з`явився у зв`язку з хворобою, та за згодою відповідача не був допитаний. Голова Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Окрім цього, ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 28.10.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Панасюк Н.А. про призначення судової-почеркознавчої експертизи відмовлено. Оголошено перерву у судовому засіданні та призначено розгляд справи на 11.11.2020 року.

В судовому засіданні 11.11.2020 року свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що не бачила особисто, як ОСОБА_1 вирізала дерева, до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернення написали її односельчани. При цьому зазначила, що ордеру та іншого дозволу на вирубку дерев Підвисоцька сільська рада Оратівського району Вінницької області не надавала.

Суд протокольними ухвалами 28.10.2020 року та 11.11.2020 року відмовив представнику відповідача - адвокату Панасюк Н.А в задоволенні клопотань про виклик свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; про огляд доказів за їх місцезнаходженням; про виключення копії квитанції № 24 із числа доказів; про визнання копії квитанції № 24 неналежним доказом та відповідачу ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Представник позивача Мукомел А.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив, а саме: твердження відповідача щодо сплати штрафу не відповідає дійсним обставинам, оскільки під час розгляду адміністративної справи гр. ОСОБА_1 свою вину визнала та в добровільному порядку сплатила штраф в розмірі 170 грн на рахунок, який було зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення № 04/83, що підтверджується самою квитанцією та ч.3 резолютивної частини постанови № 04/83, де зазначено ідентичні реквізити рахунку. Щодо зазначення коду бюджетної класифікації за № 21081300, який не відображено ні в квитанції ті в постанові - він взагалі відноситься до іншої категорії платежів. Твердження відповідача щодо допущення порушень зі сторони позивача при повідомлення відповідача та розгляд адміністративної справи не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 276, 278 КУпАП, на адресу відповідача було направлено повідомлення № 1847/04 від 077.05.2018 року про час і місце розгляду адміністративної справи та надіслано другий екземпляр протоколу №007979, 14.05.2018 року старшим інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області ОСОБА_7 було дотримано процедури, щодо розгляду справи, відповідно до вимог статей 279 та 280 КУпАП. Окрім того, на прохання відповідача щодо перенесення розгляд справ на іншу годину, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області ОСОБА_7 справу було перенесено до прибуття відповідача в Інспекцію. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядалася в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідач по справі була присутня при розгляді справи, надала свої пояснення щодо видалення зелених насаджень, а саме ствердно зазначила, що вирубані дерева були нею посаджені та в зв`язку з тим, що їм багато років тому їх необхідно було вирубати. Пояснення щодо факту порубки дерев відповідач надала 03.05.2018 року, та при розгляді справи підтвердила старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області ОСОБА_7 на основі складеного протокол №007979 від 03.05.2018 року, польової перелікової відомості, письмових та усних пояснень ОСОБА_1 , довідки №109 від 03.05.2018 року за підписом сільського голови Підвисоцької сільської ради було винесено постанову №04/83 від 14.05.2018 року про накладення адміністративного стягнення. Постанову за №04/83 від 14.05.2018 року відповідач в судовому порядку не оскаржувала, з винесеною постановою про накладення адміністративного стягнення погодилася, а 15.05.2018 року сплачено штраф в розмірі 170 гривень. Не відповідає дійсним обставинам справи твердження відповідача щодо розташування земельної ділянки на місцевості. При фіксації виявлених правопорушень 03.05.2018 року був присутній сільський голова ОСОБА_2 с. Підвисоке, та землевпорядник Підвисоцької сільської ради ОСОБА_5 , які підтвердили факт скоєння правопорушення та поставили свій підпис при заповненні протоколу №007979 та польовій переліковій відомості від 03.05.2018 року після проведення переліку зрубаних дерев. Також сільський голова та землевпорядник сільської ради допомогли спеціалістам Інспекції ідентифікувати на місцевості місце скоєння правопорушення щодо порубки дерев в кількості 27 шт., а саме по АДРЕСА_2 . Не відповідає вимогам Закону посилання відповідача, що земельна ділянка на якій вирізано зелені насадження належить їй на підставі Рішення 7 сесії 2 скликання Підвисоцької сільської ради народних депутатів Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування від 23.12.1996 року. Рішення виконавчого комітету сільської ради є першочерговим документом, який підтверджує виділяння земельної ділянки у визначених розмірах на місцевості, а право власності на земельну ділянку підтверджується державним Актом на право власності на землю (до 2013 року). Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно з положеннями ст. 126 ЗК України, документ, який підтверджував право власності у період до 02.05.2009 року був державний акт трьох видів: 1) державний акт на право приватної власності на землю; 2) державний акт на право власності на землю; 3) державний акт на право власності на земельну ділянку. Також помилкова є думка відповідача, що можна підтвердити належність земельної ділянки ОСОБА_1 свідками, фотографіями із зображенням відповідача, та викопіюванням із плану землекористування Підвисоцької сільської ради. Також не можна вважати викопіювання із плану землекористування, яке відповідач надав на підтвердження належності земельної ділянки 0.14га. гр. ОСОБА_1 , як належний та допустимий доказ, оскільки на викопіюванні схематично зображено географічну фігуру, без розташування земельної ділянки на плані місцевості, без відображення місцевості, для ідентифікації місця розташування земельної ділянки до відповідного населеного пункту. Не відповідає дійсним обставинам справи твердження відповідача щодо правомірності розрахунку збитків, кількості дерев. Факт видалення дерев в кількості 27-ми шт. підтверджується польовою переліковою відомістю, в якій відображено породу дерев та діаметр пня на території Підвисоцької сільської ради на земельній ділянці комунальної власності с. Підвисоке Оратівського району Вінницької області. При проведені фіксації кількості зрубаних дерев, а саме проведення підрахунку дерев, проведенні замірів пнів зрізаних дерев 03.05.2018 року був присутній сільський голова ОСОБА_2 с. Підвисоке, та землевпорядник Підвисоцької сільської ради ОСОБА_5 , які в подальшому поставили свій підпис в польовій переліковій відомості, а тому не можна брати до уваги твердження відповідача про наявність 22-х зрізаних дерев. Враховуючи вищевикладене, та належні та допустимі докази, які було подано до суду додатками з позовною заявою, можна вважати доведеним той факт, що відповідач провела видалення саме 27 дерев різних порід та діаметрів. Позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі та підтримала обставини, викладені у відзиві, а саме у позовній заяві як доказ сплати штрафу позивач надає квитанцію № 24 від 15.05.2018 року. Однак, на її думку, призначені платежу у сумі 170 грн. - платежі населення, а тому даний платіж не стосується визнання вини відповідачем за порушення природоохоронного законодавства. Крім того, щодо постанови про накладення на неї адміністративного стягнення, № 04/83 від 14.05.2018 року, зазначає, що вона не була належним чином повідомлена про те, що розгляд її справи відбудеться 14.05.2018 року, а тому була відсутня на даному розгляді, тому не могла підписати та отримати постанову 14.05.2018, а тому постанова є недопустимим доказом у справі, та вважає, що слід провести судову-почеркозавчу експертизу її підпису на постанові. Щодо земельної ділянки, на якій було вирізано зелені насадження, яка межує з її земельною ділянкою та є комунальною власністю Підвисоцької сільської ради, стверджує, що земельна ділянка, на якій було вирізано зелені насадження, належить їй на підставі рішення 7 сесії 2 скликання Підвисоцької сільської ради народних депутатів Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування від 23.12.1996 року, що підтверджується також викопіюванням із плану землекористування Підвисоцької сільської ради, згідно якого земельна ділянка площею 0,14 га по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 . Крім того, матеріалами цивільної справи не доведено, що Підвисоцька сільська рада Оратівського району Вінницького району зазнала збитків. А тому, нормами законодавств, зрізані дерева мали бути віднесені на баланс установи, мати свій паспорт, зазначені дерева підлягами інвентаризації та постановці на облік. Вважає, що позивачем не доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, тому просить у задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Вінницькій області відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Панасюк Н.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, обставини, викладені у відзиві, підтримала та просила в задоволенні позову відмовити.

При цьому відзив представником відповідача - адвокатом Панасюк Н.А. подано до суду з порушенням встановлених термінів, зазначених у ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 28.08.2020 року, а тому до уваги судом не приймається.

Заслухавши пояснення сторін та свідків, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

24 квітня 2018 року за Вх № 129-К до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшло повідомлення жителів села Підвисоке Оратівського району Вінницької області про те, що ОСОБА_1 вирубала дерева соціальної зони біля сільської ради.

Як вбачається з протоколу № 007979 про адміністративне правопорушення від 03.05.2018 року ОСОБА_1 в лютому 2018 року здійснила незаконне видалення зелених насаджень (дерев) у кількості 27 шт. різних порід та діаметрів за межею земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні по АДРЕСА_1 на землях комунальної власності Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області. Зазначене видалення дерев здійснено без будь-яких дозвільних документів.

Відповідно до польової перелікової відомості від 03.05.2018 року в АДРЕСА_1 виявлено пні дерев: вишні - 11 шт., черешні - 3 шт., осики - 9 шт., абрикоси - 1 шт., акації - 3 шт.

В довідці № 109 від 03.05.2018 року, виданій Підвисоцькою сільською радою Оратівського району Вінницької області, зазначено, що земельна ділянка, на якій було вирізано зелені насадження, межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і є комунальною власністю Підвисоцької сільської ради. Сільською радою рішення на вирізку дерев ОСОБА_1 не надавалось.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , відібраних головним спеціалістом відділу економічного контролю ПЗФ рослинного та тваринного світу Костик М.Є. 03.05.2018 року, ОСОБА_1 поянила, що в неї в користуванні перебуває ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 15 соток. Дану земельну ділянку вона отримала на підставі рішення 7 сесії Підвисоцької сільної ради від 23.12.1996 року . На даній земельній ділянці приблизно 30 років тому посадили дерева. На початку 2018 року вона зрізала дані дерева, деревину склала біля свого помешкання. На даній земельній ділянці на даний час залишились пеньки, а також вони посадили молоді горіхи.

Постановою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 04/83 від 14.05.2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Копію постанови ОСОБА_1 , отримала 14.05.2018 року.

Згідно із квитанцією № 24 від 15.05.2018 року ОСОБА_1 сплатила штраф у розмірі 170 грн.

Як вбачається з розрахунку розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев та кущів в зелених насадженнях на території міста (населеного пункту) відповідно до протоколу № 007979 від 03.05.2018 року загальний розмір стягнень за знищення 27 дерев становить 18390 грн.

Відповідно до п.п. 8, 9 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 р., Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 652 від 28.09.2017 р., Державна екологічна інспекція у Вінницькій області розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

На виконання покладених завдань, начальником Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Дубовим Ю.В. направлено на адресу ОСОБА_1 претензію від 21.06.2018 року № 2542/04 про добровільне відшкодування збитків у розмірі 18390 грн. 00 коп. Однак така претензія залишилася без виконання, що відповідачем не спростовано та будь - яких доказів на спростування даної обставини відповідачем суду не надано, зокрема, і жодних документів на підтвердження щодо добровільного відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

Як вбачається з архівної виписки 7 сесії 2 скликання Підвисоцької сільської Ради Народних депутатів від 23.12.1996 року, вирішено передати у приватну власність та користування ОСОБА_1 земельну ділянку у приватну власність та постійне користування загальною площею 0,50 га, у тому числі 0,35 га для ведення особистого підсобного господарства, 0,15 га знаходиться у постійному користуванні. Вказане підтверджується викопіюванням із плану землекористування Підвисоцької сільської ради.

Згідно відповіді Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області № 180 від 12.10.2020 року на адвокатський запит адвоката Панасюк Н.А., площа земельних ділянок, які належали ОСОБА_1 станом на 23.12.1996 р. згідно погосподарської книги № 4 за 1996-2000 роки становить 0,50 га, в тому числі за адресою АДРЕСА_1 , рахується 0,14 га. Станом на 01.03.2018 року та 23.09.2020 роки згідно земельно-кадастрової книги за адресою АДРЕСА_1 рахується 0,14 га, з яких 0,08 га - для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (пустуючий будинок), а 0,06 га для ведення ОСГ обліковуються з місцем реєстрації власника в по господарській книзі № 1, особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 . По відомостях сільської ради ОСОБА_1 не відмовлялася від земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_5 гр ОСОБА_1 не належить. Інформацією про кількість зрізаних насаджень, про точну дату видалення зелених насаджень сільська рада не володіє, облік зелених насаджень сільська рада не веде.

Рішенням 2 сесії 7 скликання Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області від 20.11.2015 року Про перейменування вулиць села Підвисоке , на виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації Про реалізацію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки керуючись Порядком присвоєння та зміни поштових адрес об`єктам нерухомого майна, найменування або перейменування вулиць,провулків, проїздів, скверів, парків на території сільської ради пунктом 1 статті 37, ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сесія сільської ради вирішила перейменувати вулиці зі збереженням порядкових номерів будинків в селі Підвисоке, в тому числі АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2.

Згідно ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як вбачається з вимог ст. 47 Закону України Про рослинний світ , державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими державними адміністраціями, іншими уповноваженими на це органами виконавчої влади відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.п. 7, 8, 9 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017 р., Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Як вбачається з п.1 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани. Розподіл функцій на морському середовищі здійснюється на підставі наказу Держекоінспекції та положення щодо кожної окремої Інспекції. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Інспекцій та сприяють їм у виконанні покладених на них завдань.

Згідно п.8, п.9, п. 10 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом. Пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Крім цього, згідно із ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями п.п. а , б абз. 1 ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 10 Закону України Про рослинний світ , визначено, що спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордера.

Згідно пп.1, 2, 7, 8, 10, 11, 12 п.4 Порядку, підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Як вбачається з пп. 1, 2, 3 п.5 Порядку, ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон. Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Ч.2 ст. 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України Про рослинний світ , порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Статтею 153 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об`єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об`єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка.

Згідно ст.ст. 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу (ч. 2 ст. 40 Закону України Про рослинний світ ).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 11 Закону України від 07.12.2017 №2246-VIII Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2018 рік у частині доходів є надходження, визначенні частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а пунктом 4 статті 69-1 Бюджетного кодексу України врегульовано, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад-50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків.

Вирубка дерев без відповідних дозволів та контролю з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, негативно впливає на збереження природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об`єктів рослинного світу; збереження умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань; науково обґрунтованого, невиснажливого використанню природних рослинних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання негативного впливу господарської діяльності на рослинний світ; охорони об`єктів рослинного світу від пожеж, захист від шкідників і хвороб; здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу , регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин і використання їх запасів з врахуванням інтересів охорони здоров`я населення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50, яка набрала чинності для України з 11.09.97 і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...

При цьому суд враховує позиції ЄСПЛ щодо аргументації судових рішень, закріплені, зокрема в п. 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007, в якому наголошується, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись, виходячи з обставин кожної справи (рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.94). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.80). Право може вважатися ефективним, тільки, якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (п. 33 рішення від 21.03.2000 у справі "Дюлоранс проти Франції"; п. п. 32 - 35 рішення від 07.03.2006 у справі "Донадзе проти Грузії").

Таким чином, матеріалами справи доведено, що своїми діями відповідач ОСОБА_1 нанесла державі збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства, яке полягало у незаконній порубці дерев у відсутність дозвільного документа на порізку дерев (ордера) та у відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради. У наданий для добровільного відшкодування строк збитки відповідачем не відшкодовано. Вказані обставини відповідачем не спростовані. Пояснення свідка ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, оскільки дерева ОСОБА_1 садила на своїй земельній ділянці, а вирубка проводилась на землях комунальної власності Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області, що межує із земельною ділянкою, якою відповідач користується.

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо її неналежного повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що спростовується підписом ОСОБА_1 на постанові про накладення адміністративного стягнення № 04/83 від 14.05.2018 року, та добровільною сплатою штрафу. Крім того, постанову за №04/83 від 14.05.2018 року відповідач в судовому порядку не оскаржувала, з винесеною постановою про накладення адміністративного стягнення погодилася, а 15.05.2018 року нею сплачено штраф в розмірі 170 гривень. Щодо твердження відповідача в частині призначення платежу у квитанції № 24 від 15.05.2018 року, суд вказує, що кошти було сплачено на рахунок, який було зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення, а тому квитанція є належним та допустимим доказом добровільного сплати штрафу правопорушником. При цьому, відповідач в судовому засіданні 11.11.2020 року не підтвердила того факту, що 15.05.2018 року здійснювала будь-які інші платежі на аналогічний розрахунковий рахунок, який зазначено у квитанції № 24 від 15.05.2018 року.

Щодо твердження відповідача про те, що підпис на постанові №04/83 від 14.05.2018 року належить не їй, та інших тверджень відповідача та його представника адвоката Панасюк Н.А., що вирубку дерев ОСОБА_1 не здійснювала, суд оцінює їх критично, оскільки останні спрямовані на уникнення відшкодування відповідачем збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства та спростовуються належними доказами, які містяться у матеріалах справи.

Відносно тверджень відповідача про те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , належить їй, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин (державний акт на право власності земельної земельної ділянки), а тому судом до уваги не приймаються.

За таких обставин, оскільки судом було встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 не було відшкодовано у повному обсязі суму заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкоди, а матеріалами справи підтверджено факт вирубки дерев відповідачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає стягненню з відповідача на користь держави сума збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 18390 грн.

Оскільки незаконну вирубку дерев відповідачем було здійснено на території с. Підвисоке Оратівського району Вінницької області, заподіяна шкода відповідачем підлягає стягненню на користь держави на рахунок Підвисоцької сільської ради Оратівського району Вінницької області.

У зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762 грн.

На підставі ст. 40 Закону України " Про рослинний світ", ст. 68 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 275, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок держави (УК у Оратівському районі /с. Підвисоке/24062100, Код ЄДРПОУ 38055454, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку: 899998, р/р 33117331002439) суму збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 18390 грн. (вісімнадцять тисяч триста дев`яносто гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, р/р 35213059081122, в Держказначейській службі України, м. Київ МФО 820172) витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 16.11.2020 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, місцезнаходження: вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя С.В. Климчук