Рішення

від 04.11.2020 по справі 233/7785/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/7785/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/Мотивоване/

04 листопада 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., представника позивача Гнатенко Ю. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці цивільну справу № 233/7785/19

за позовом

Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 ,

Фермерського господарства Веліс , третя особа - Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, - про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі

та за зустрічним позовом

ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , треті особи: Фермерське господарство Веліс , Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, - про розірвання договору ,

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ АПК - ІНВЕСТ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Веліс , третя особа - Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області (а.с.3-5, т.1), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с.64-67, т.3) просить:

- визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки кадастровий № 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 28.08.2019 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області;

- скасувати запис № 33037996 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс ;

- визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ , зареєстрованим 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 70.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 70 (далі - Договір), згідно із яким в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай), серія ДН № 0091917, виданого 10.01.1997 Костянтинівською районною державною адміністрацією.

Пунктом 2.3 Договору встановлений двадцятирічний строк його дії, що на даний момент не сплинув.

З часу укладення Договору по день подання позову ПрАТ АПК-ІНВЕСТ сумлінно виконуються усі обов`язки згідно з Договором, у тому числі, але не виключно, і зі сплати (нарахування) орендної плати ОСОБА_1 .

На теперішній час земельна ділянка продовжує використовуватися та обробляється ПрАТ АПК-ІНВЕСТ .

Обставини, в тому числі щодо сплати орендної плати протягом 2014-2018 р.р., були встановлені рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.03.2019 по справі № 233/5434/18.

За результатами судового розгляду цивільної справи № 233/5434/18 за позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_1 , ФГ Веліс про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, - позовні вимоги ПрАТ АПК-ІНВЕСТ були задоволені, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,5731 га кадастровий номер 1422481500:35:000:0081, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 19 липня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області; скасовано запис № 27128653 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс щодо земельної ділянки площею 3,5731 га кадастровий номер 1422481500:35:000:0081, що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, незважаючи на ухвалене рішення, яким було встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0081 між ОСОБА_1 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 19 липня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Костянтинівською районною державною адміністрацією в період дії іншого договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, суперечить частині ч.1 ст.95 ЗК України, ст.ст. 25,27 Закону України Про оренду землі та порушує права ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , як орендаря, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним та скасування запису № 27128653 про державну реєстрацію права оренди за цим договором, ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , за допомогою даних, що містить публічна кадастрова карта України, 05.09.2019 року дізнався, що ФГ Веліс 28.08.2019 зареєструвало право оренди землі, номер запису № 33037996 на ту саму земельну ділянку, кадастровий номер 1422481500:35:000:0081.

Тобто, 05 вересня 2019 року ПрАТ АПК-ІНВЕСТ стало відомо про наявність ще одного договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , зареєстрованого 28.08.2019 Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області всупереч того, що є діючий Договір від 01.02.2014 між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 .

Враховуючи, що оспорюваний договір оренди землі між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , був укладений та проведена державна реєстрація права оренди під час дії чинного Договору оренди земельної частки (паю) між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 від 01.02.2014 строком на 20 років, зазначає, що оспорюваний договір суперечить вимогам цивільного законодавства, порушує право позивача, як орендаря, що відповідно до ст.ст. 203 , 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

При цьому, статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оскільки ОСОБА_1 не визнається право оренди ПрАТ АПК-ІНВЕСТ за земельною ділянкою, кадастровий 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га, а відсутність відомостей про державну реєстрацію речового права ПрАТ АПК-ІНВЕСТ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зумовлює його порушення, вважає, вказане право підлягає захисту шляхом визнання його судом.

Від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Бовсуновської С. О. надійшов відзив на первісну позовну заяву (а.с.97-113, 159-174, т.1), в якому сторона відповідача за первісним позовом заперечила проти доводів ПрАТ АПК-ІНВЕСТ в обґрунтування заявлених ним позовних вимог,

а також зустрічний позов (а.с.210-238, т.1), в якому позивач за зустрічним позовом просить розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014, укладений між ПрАТ АПК-Інвест , як орендарем, та ОСОБА_1 , як орендодавцем, предметом якого є земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, для сільськогосподарських потреб (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), терміном на 20 років, на підставі Акту приймання - передачі земельної частки (паю) від 01.02.2014, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок (паїв) Білокузьминівської селищної ради Костянтинівського району Донецької області за № 70 від 01.02.2014, пославшись на таке:

Як убачається з договору оренди паю, відповідач - орендодавець, передав, а позивач - орендар, прийняв у володіння та користування (оренду) пай на умовах, визначених договором оренди паю, на підставі укладеного 01.02.2014 між відповідачем та позивачем Акту приймання-передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного договору оренди паю.

З договору оренди паю та акту приймання-передачі паю не вбачається, якими саме є розміри земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років, в межах якої розміщено такий пай, розміром 4,65 умовних кадастрових га, що є предметом Договору оренди паю та акту приймання передачі паю. При цьому, в договорі оренди паю не зазначено номер лоту такої земельної ділянки та її місце розташування, як і не зазначено місце розташування самого паю, також не зазначена вартість паю, відсутнє посилання на кадастровий план, кадастрові інші характеристики, що не відповідає вимогам 2.2 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, та що не дає можливості встановити фактичне місце розташування такого Паю.

27.06.2018 земельна ділянка, кадастровий номер 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га була сформована, її межі були винесені в натуру (на місцевість), їй було присвоєно кадастровий номер та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, тому така земельна ділянка не могла бути предметом Договору оренди паю та Акту приймання - передачі паю, враховуючи, що вона стала об`єктом цивільних прав саме 27.06.2018, тобто через 4 роки після укладання між ОСОБА_1 та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ Договору оренди паю та Акту приймання-передачі паю, а тому така земельна ділянка не могла передаватися 01.02.2014 на підставі договору оренди паю а Акту приймання-передачі паю, як то стверджує ПрАТ АПК-Інвест .

А тому, між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс цілком законно було укладено Договір оренди земельної ділянки та Акт приймання - передачі земельної ділянки, за якими він передав, а ФГ Веліс прийняло земельну ділянку кадастровий № 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га, розташовану на території Білокузьминівської сільської ради, що належала йому з 27.06.2018 на праві приватної власності, на підставі чого ФГ Веліс цілком законно та обґрунтовано 28.08.2019 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди на таку земельну ділянку, номер запису № 33037996.

Договір оренди паю та Договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різними предметами і сторонами, оскільки за Договором оренди паю предметом договору є пай, а сторонами - власник сертифіката на цей пай та його орендар, а за Договором оренди земельної ділянки предметом є конкретна земельна ділянка, а сторонами - власник земельної ділянки.

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, виділення земельної ділянки в натурі є умовою припинення Договору оренди паю, то з моменту виділення належної ОСОБА_1 земельної ділянки у натурі (на місцевості) та реєстрації ОСОБА_1 27.06.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - свого права власності на таку земельну ділянку, Сертифікат на пай, серія ДН №0091917, виданий 10.01.1997 Костянтинівською районною державною адміністрацією, на підставі якого укладено Договір оренди паю, утратив чинність, а укладений між сторонами Договір оренди паю є припиненим та відсутня потреба в його додатковому розірванні, про що вбачається також з п.2.3 Типового договору оренди паю, за яким зобов`язання сторін за укладеним договором оренди земельної частки (паю) припиняються відповідно до чинного законодавства та належна йому на праві приватної власності земельна ділянка підлягає поверненню.

Тож, твердження ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про те, що укладення ним Договору оренди земельної ділянки відбулося в період діючого Договору оренди Паю з порушенням прав та законних інтересів ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , вважає, є безпідставним, необґрунтованим та хибним і фактично зводиться до помилкового тлумачення правових норм, на які ПрАТ АПК- ІНВЕСТ посилається в своєму первісному позові.

Таким чином, враховуючи наведене та те, що позовні вимоги за первісним позовом порушують права ОСОБА_1 щодо принципу свободи договору та волевиявлення, таке його право підлягає захисту шляхом розірвання такого Договору оренди Паю у зв`язку з припиненням зобов`язань за цим договором.

Аналогічні доводи викладені і у відповіді на відзив ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на зустрічний позов ОСОБА_1 (а.с.54-64, т.2).

Судовою ухвалою від 10 грудня 2019 року, проголошеною суддею Бєлостоцькою О. В., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні, а також задоволено клопотання ПрАТ про витребування у Фермерського господарства Веліс договір оренди землі (а.с.42, т.1).

Судовою ухвалою від 07 лютого 2020 року задоволено заяву про самовідвід судді Бєлостоцької О. В. та передано справу канцелярії Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області для автоматизованого розподілу між суддями (а.с.95, т.1).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 233/7785/19 між суддями визначено головуючого суддю Наумик О. О. (а.с.96, т.1).

Судовою ухвалою від 11 лютого 2020 року прийнято до розгляду та відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження суддею Наумик О. О., справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні (а.с.145-146, т.1).

Судовою ухвалою від 19 лютого 2020 року виправлено описку у судовій ухвалі від 11 лютого 2020 року (а.с.208-209, т.1).

Судовою ухвалою від 27 лютого 2020 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору (а.с.6-8, т.2).

Судовою ухвалою від 20 березня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі та витребувано від ОСОБА_1 та третьої особи - Бахмутської районної державної адміністрації у Донецькій області засвідчену належним чином копію договору оренди землі з додатками, укладеного між ОСОБА_1 і Фермерським господарством Веліс (а.с.39-40, т.2).

Судовою ухвалою від 15 квітня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні (а.с.100-101, т.2).

Судовою ухвалою від 26 травня 2020 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду цивільної справи № 233/3676/19 в касаційному порядку (а.с.205-206, т.2).

Судовою ухвалою від 22 вересня 2020 року провадження у справі поновлено (а.с.222-223, т.2).

Судовими ухвалами від 13 жовтня 2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бовсуновської С. О. про зупинення провадження у справі №233/7785/19 до вирішення справи №1-25/2020 (395/20) відмовлено (а.с.94-95,т.3), а також поновлено пропущений строк та прийнято заяву про зміну предмета позову від ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (а.с.96-97,т.3).

Представник позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом ПрАТ АПК-Інвест Гнатенко Ю. Є. у судовому засіданні первісний позов підтримала з підстав, наведених у первісній позовній заяві, відповіді на відзив на первісну позовну заяву (а.с.149-151, т.1), відзиві на зустрічну позовну заяву - а.с.19-22, т.2) просила його задовольнити в повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , його представник - адвокат Бовсуновська С. О., повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у порядку ст.128 ЦПК України належним чином, у судове засідання не з`явилися, матеріали справи місять чисельні заяви представника про розгляд справи у її відсутність (а.с.32-34, 44-45, 106, 178, 187, т.2) з посиланням на незгоду з первісним позовом і проханням у його задоволенні відмовити, а також - на підтримання зустрічного позову і проханням його задовольнити.

Відповідач за первісним позовом - ФГ Веліс , повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у порядку ст.128 ЦПК України належним чином, явку представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа - Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області, повідомлена про дату, час та місце розгляду справи порядку ст.128 ЦПК України належним чином, явку представника у судове засідання не забезпечила, надавши суду клопотання про розгляд справи у її відсутність - за текстом письмових пояснень на позовну заяву (а.с.50-53, 215-221, т.2), в яких зауважила на такому:

Система державної реєстрації прав, запроваджена Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 1 січня 2013 року, передбачає виключно державну реєстрацію прав, а не державну реєстрацію правочинів чи інших документів, що посвідчують набуття права власності чи інших речових прав.

28.08.2019 державним реєстратором відділу державної реєстрації Бахмутської районної державної адміністрації зареєстроване інше речове право за № 33037996 на земельну ділянку кадастровий №1422481500:35:000:0081, на підставі договору оренди землі від 16.08.2019 б/н, укладеного між ФГ Веліс та ОСОБА_1

У державного реєстратора не виникало сумніву щодо законності та дійсності вищевказаного договору оренди, оскільки договір підписаний сторонами, що свідчить про волевиявлення сторін у Договорі.

Під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор використовує як відомості, отримані з Державного земельного кадастру, так і документи, подані безпосередньо заявником. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом. Саме тому державний реєстратор направляє державному кадастровому реєстраторові повідомлення про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі виключно у разі коли у сукупності з відомостями, що містяться у поданих заявником документах, відомості з Державного земельного кадастру є неточним або неповними.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що спірна земельна ділянка була надана в оренду 01.02.2014 Приватному акціонерному товариству АПК-ІНВЕСТ , договір зареєстрований 20.02.2014 за №70 у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради. Позивачем до позовної заяви не додані належним чином засвідчені копії сторінок із Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі №б/н від 01.02.2014. Не можливо встановити, чи внесений цей запис до Книги реєстрації та реєстрації договору, про земельну ділянку, яка надається в оренду, а також цей запис скріплений печаткою територіального органу Держземагенства.

Державним реєстратором були отримані відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 1422481500:35:000:0081, у тому числі відомості про власника земельної ділянки, що містяться в Державному земельному кадастрі, користувачів земельної ділянки, відомостей про оренду, суборенду земельної ділянки не визначено.

З урахуванням того факту, що на момент державної реєстрації іншого речового права відносно земельної ділянки за кадастровим номером 1422481500:35:000:0081 договір оренди між ФГ Веліс та ОСОБА_1 не був визнаний недійсним та вчинення дій, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 №1127, розглянувши документи, подані для проведення державної реєстрації прав, вважає, державним реєстратором прийняте законне та обґрунтоване рішення про державну реєстрацію іншого речового права, похідного від права власності.

Вважає позов (*первісний) не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом установлено, що 01 лютого 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 і орендарем Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ укладено договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, зі строком дії 20 років, тобто по 01.02.2034 (а.с.9-12, т.1).

Відповідно до абз.7 пункту 2.3 Договору оренди, у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), Договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою Сторін. Договір оренди землі переукладається Сторонами за цим Договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно із п.3.1. Договору оренди, орендодавець зобов`язався, зокрема, протягом п`яти робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря.

Договір оренди містить відмітку про те, що зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 70.

Актом приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору оренди земельної частки (паю) від 01.02.2014 зафіксовано факт передачі-прийняття сторонами Договору земельної ділянки (а.с.13, т.1).

Обов`язки зі сплати орендної плати ПрАТ АПК-ІНВЕСТ виконуються, що підтверджено платіжними дорученнями та довідкою про нарахування орендної плати (а.с.15-27, 31-32, т.1).

Згідно з розпорядженням Голови Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області № 180 від 23 квітня 2014 року, із змінами, внесеними розпорядженням Голови Костянтинівської РДА № 2 від 02 січня 2018 року, було затверджено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) КСП Червона Зірка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; надано ОСОБА_1 у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0081 загальною площею 3,5731 га.

Дані обставини були встановлені заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06.03.2019 у справі № 233/5434/18, яке набрало законної сили 06 квітня 2019 року (а.с.29-30, т.1).

Як вбачається з Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с.14, т.1), 27 червня 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0081 площею 3,5731 га; право оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га, 28 серпня 2019 року зареєстровано Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області за Фермерським господарством Веліс , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 33037996.

Відповідно до абзацу 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі , після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Відповідно до ч.5 ст.31 Закону України Про оренду землі , особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України .

Про виділення йому земельної ділянки в натурі (на місцевості) та про отримання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , у порушення наведеного вище законодавства, та умов укладеного з позивачем Договору оренди земельної частки (паю), не повідомив, що ним не спростовано.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку на рівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Частина 2 статті 152 ЗК України закріплює, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 ЗК України .

Так, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї жодною мірою не впливає на дійсність договору оренди земельної частки (паю) та не перешкоджає виконанню цього договору. Виділення земельної ділянки в натурі також не може бути обставиною, що є підставою для розірвання договору відповідно до статей 651 , 652 ЦК України , зокрема, істотною зміною обставин . Виділення земельної ділянки в натурі не лише не обумовлена причинами, які заінтересована сторона (орендодавець) не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості і обачності (пункт 2 частини другої статті 652 ЦК України ), а є прямим наслідком свідомих дій цієї сторони.

Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав.

Зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, крім випадків, коли це передбачено самим договором.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника ОСОБА_1 на п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , яким передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства з огляду на те, що сторони договору оренди частки (паю) не домовилися про застосування до їхніх правовідносин умов Типового договору. Крім того, Типовий договір не є актом вищої юридичної сили, що регулює правовідносини з оренди землі. А Законом України Про оренду землі не передбачено такої підстави для припинення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) як виділ земельної частки (паю) в натурі на місцевості та отримання державного акту на землю.

Аналогічних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020, справа № 233/3676/19.

Окрім того, схожий висновок викладений Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду в постановах від 22 травня 2019 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі закріплено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до частин 2, 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Укладення договору оренди паю на 20 років, очевидно, свідчить про намір сторін на момент його укладення забезпечити тривалу стабільність свого становища в цих правовідносинах і в такому випадку відмова орендодавця від переукладення та намагання розірвати договір через 5 років від початку строку оренди не можна вважати добросовісним.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права (п.1 ч.2).

Оскільки договір оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_1 укладено строком на 20 років, суд приходить до висновку, що вказаний договір оренди земельної частки (паю) автоматично не припинив своєї дії, а тому позовна вимога ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про визнання права оренди спірної земельної ділянки за орендарем - ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року з ОСОБА_1 , зареєстрованим 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 70, - є такою, що ґрунтується на законі та відповідно підлягає задоволенню.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України , одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України , зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи питання обґрунтованості вимог визнання оспорюваного договору недійсним, суд виходить з приписів наведеного вище законодавства, встановлених у справі обставин, а також враховує правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020, справа №233/3676/19, постановах Верховного суду, від 19.03.2018 у справі № 924/468/14 та Верховного суду у справі № 904/3558/18 від 22.05.2019.

За таких обставин, договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , необхідно визнати недійсним.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Укладення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0081 між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 28 серпня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією в період дії іншого договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, суперечить частині 1 ст.95 ЗК України , ст.ст. 25 , 27 Закону України Про оренду землі" та порушує права позивача, як орендаря, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним та скасування запису № 33037996 про державну реєстрацію права оренди за цим договором.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову ПрАТ АПК-ІНВЕСТ в повному обсязі.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання договору оренди земельної частки (паю), суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.652 ЦК України , у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (ч.2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України .

Відповідно до ст.32 вищевказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч.1). У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань (ч.2).

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору в судовому порядку у зв`язку із недосягненням згоди сторін щодо розірвання договору та істотністю обставин, що змінилися.

Проте, ОСОБА_1 суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що питання припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання або її зміни було предметом обговорення сторін за договором. ОСОБА_1 суду не надано також належних та допустимих доказів на підтвердження істотності змінених обставин.

Отже, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної частки (паю) слід відмовити.

Таким чином, первісний позов необхідно задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати позивача за первісним позовом, пов`язані зі сплатою судового збору у загальній сумі 5944,00 грн (платіжні доручення №№10074,10075 від 10.09.2019 на сплату судового збору у сумі 1921,00 грн, 1921,00 грн. відповідно - на а.с.1,2 т.1; платіжне доручення №8923 від 06.10.2020 на сплату судового збору у сумі 2102,00 грн - на а.с.68, т.3) слід віднести на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов

Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест (85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а, ЄДРПОУ 34626750) до

ОСОБА_1 (за текстом позовної заяви місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) (представник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

Фермерського господарства Веліс (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Героїв Малоземельців, 9, ЄДРПОУ 39749140),

третя особа - Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ол. Сибірцева, 33, ЄДРПОУ 04052896), -

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс , право оренди за яким зареєстровано 28 серпня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією, скасувавши запис № 33037996 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Веліс .

Визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422481500:35:000:0081, площею 3,5731 га, за орендарем - Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 лютого 2014 року, укладеному між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ , зареєстрованим 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 70.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5944 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн 00 коп.

Зустрічний позов

ОСОБА_1 (за текстом позовної заяви зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (представник Бовсуновська С. О., РНОКПП НОМЕР_1 ),

до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест (85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а, ЄДРПОУ 34626750),

треті особи: Фермерського господарства Веліс (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Героїв Малоземельців, 9, ЄДРПОУ 39749140), Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ол. Сибірцева, 33, ЄДРПОУ 04052896), -

про розірвання договору - залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя