Рішення

від 16.11.2020 по справі 709/1396/20

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1396/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Лихолітська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області, про встановлення факту не проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) третя особа Лихолітська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області, про встановлення факту не проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач прийняла спадщину

ОСОБА_3 , оскільки подала відповідну заяву до Чорнобаївської державної нотаріальної контори та їй видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину вказаної земельної ділянки. Позивач претендує на іншу 1/2 частину зазначеної земельної ділянки, оскільки є фактично єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину. На даний час позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на 1/2 частину земельної ділянки у зв`язку з відмовою нотаріуса, по тій причині, що спадщину ОСОБА_3 прийняли два спадкоємці, а саме позивач, яка подала відповідну заяву та відповідач, шляхом проживання на час відкриття спадщини.

Відповідач в 2002 році виїхала до Німеччини, де і проживає, тобто спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала, оскільки фактично не проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини, і не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На підставі викладеного позивач просила встановити факт не проживання відповідача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та визнати за нею права власності на 1/2 частину земельної ділянки в порядку спадкування.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

У підготовче засідання сторони не з`явилися. Позивач подала до суду телефонограму, в якій позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Відповідач надіслала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, повідомила, що спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала. Третя особа Лихолітська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області надіслала заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 28 січня 2020 року серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Позивач є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 15 липня 1978 року серії НОМЕР_2 (а.с. 23), та копією виданого повторно свідоцтва про шлюб від 13 липня 2006 року серії НОМЕР_3 , згідно з яким позивач після укладення шлюбу змінила дівоче прізвище " ОСОБА_1 " на шлюбне прізвище " ОСОБА_1 " (а.с. 24).

Відповідач є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про народження від 26 листопада 2019 року серії НОМЕР_4 (а.с. 22).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.9433 га, кадастровий номер 7125185600:02:000:0495, що розташована в адміністративних межах Лящівської сільської ради Чорнобаївського району, що підтверджується копією державного акта на право власності за земельну ділянку серії ЯГ № 620617 від 25 липня 2006 року (а.с. 17), та копією витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 18);

Згідно з довідкою Лихолітської сільської ради Чорнобаївського району, Черкаської області від 18 серпня 2020 року № 348 ОСОБА_3 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з дружиною ОСОБА_6 та дочкою ОСОБА_2 , але остання не проживала постійно з батьком ОСОБА_3 з 2002 року (а.с. 21).

Згідно зі змістом листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 15 жовтня 2020 року, що надійшов у відповідь на запит суду, позивач зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 51 на звороті), та їй видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину земельної ділянки. ОСОБА_6 звернулась до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини (а.с. 51).

Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 11 серпня 2020 року (вих. № 193/02-16) позивачу повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину на одного спадкоємця не можливо, оскільки спадкоємцями, які прийняли спадщину є позивач і відповідач, та роз`яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 15).

Разом з тим відповідно до довідки Лихолітської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області № 348 від 18 серпня 2020 року ОСОБА_2 (відповідач) не проживала постійно з ОСОБА_3 на час його смерті, оскільки з 2002 року вибула на постійне місце проживання за межі України (а.с. 21).

На підтвердження вказаного факту позивачем надано до суду заяви свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , відповідно до змісту яких останні підтвердили, що дійсно ОСОБА_2 не проживала постійно зі своїм батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час його смерті, оскільки з 2002 року і по даний час проживає за кордоном (а.с. 25, 26). Справжність підписів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вказаних заявах посвідчено, а також встановлено їх особи та перевірено дієздатність секретарем Лихолітської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_9., а тому суд не вбачає необхідності допитувати вказаних осіб безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст.3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати суду висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Дослідженими судом доказами підтверджено факт постійного непроживання відповідача за місцем своєї реєстрації протягом більш ніж вісімнадцяти років, в тому числі станом на день смерті спадкодавця.

Також суд враховує ту обставину, що відповідач, не проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо тривалого часу до цього, протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подав, тому не може вважатися особою, яка прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_3 заповіту не складав, а позивач і відповідач відповідно до приписів ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку лише на себе.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги досліджені у судовому засіданні докази, що з достовірністю підтверджують факт не проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття його спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.9433 га, кадастровий номер 7125185600:02:000:0495, що розташована в межах Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, що належала її батькові - ОСОБА_3 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від

25 липня 2006 року серії ЯГ № 620617.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Лихолітська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області, місцезнаходження за адресою: вул. Шевченка, 29, с. Лихоліти, Чорнобаївський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 34057039.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В.Левченко