Ухвала

від 16.11.2020 по справі 520/15922/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 р. № 520/15922/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави в особі: Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИДЛЕР" (61057, м. Харків, вул. Скрипника, 7) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Керівник Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ФИДЛЕР (код ЄДРПОУ 43245075) укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02498530) охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - будинок літ. ЕЕ-1 по вул. Скрипника, 7 у м. Харкові на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

2. Судовий збір стягнути з відповідача за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок UA 178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає про наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на таке.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Харківською місцевою прокуратурою №2 виявлені порушення інтересів держави у сфері дотримання пам`яткоохоронного законодавства. Так, з інформації Департаменту містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації (далі - Департамент), вбачається, що за адресою: м. Харків, вул. Скрипника, 7, розташована нежитлова будівля літ. ЕЕ-1 , яка перебуває на державному обліку як пам`ятка містобудування та архітектури місцевого значення Дитячий садок , охоронний № 7385-Ха, занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.06.2020 №1883 (прийнята на облік відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334 під охоронним №259).

Департаментом 18.08.2020, 31.08.2020 та 12.10.2020 проведені візуальні обстеження цієї будівлі та виявлені ознаки будівельних робіт. Водночас, Департаментом як органом охорони культурної спадщини не погоджувалась науково-проектна документація на проведення робіт за вищевказаною адресою та не надавався дозвіл на їх проведення, що передбачено ст.ст. 6, 26 Закону України Про охорону культурної спадщини . Зокрема, з матеріалів візуального обстеження вбачається, що внаслідок робіт демонтовані ганок і дерев`яні віконні рами, які замінені на металопластикові вікна.

Посилаючись на вимоги ст. 23 Закону України Про охорону культурної спадщини та Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, та з урахуванням того, що власником будівлі не укладено охоронний договір з Департаментом на вказану пам`ятку, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частин третьої і четвертої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина четверта статті 53 КАС України).

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В обґрунтування підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді зазначено, що листом за підписом начальника управління правового забезпечення структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації від 30.10.2020 місцеву прокуратуру повідомлено, що Департамент містобудування та архітектури ХОДА як орган охорони культурної спадщини надіслав звернення до прокуратури Харківської області щодо вжиття органами прокуратури заходів з метою усунення виявлених порушень пам`яткоохоронного законодавства по вул. Скрипника, 7 у м. Харкові, оскільки відповідач на законні вимоги позивача припинити порушення не реагує. Крім того, на даний час відбувається реорганізація юридичної служби облдержадміністрації, формується її структура та штат, тому облдержадміністрація просить прокурора відповідно до вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру використати своє право на звернення із позовом до суду з метою захисту порушених інтересів держави.

Враховуючи вищевикладені обставини, прокурор вважає, що в данному випадку наявні підстави прокурора для звернення до суду з відповідним позовом на захист порушених інтересів держави.

Відповідно до ч.І ст.6 Закону України Про охорону культурної спадщини до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, зокрема, належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно- правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.

Згідно з Положенням про Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 06.12.2016 № 572, Департамент:

- здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень (п.п. 5 п. 5);

- забезпечує ведення обліку та в межах своїх повноважень охорону, контроль за реставрацією та використанням пам`яток архітектури та містобудування, садово- паркового мистецтва, ландшафтних, науки і техніки (п.п. 69 п. 5);

- погоджує науково-проектну документацію на консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування пам`яток архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних, науки і техніки місцевого значення (п.п. 75 п. 5);

- укладає охоронні договори на пам`ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних, науки і техніки в установленому законодавством порядку (п.п. 79 п. 5).

- здійснює інші передбачені законом повноваження (п. 86 п. 5);

- є юридичною особою публічного права (п. 17).

Відповідно до Положення про управління правового забезпечення Харківської обласної державної адміністрації затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 26.06.2020 №395 Здійснення представництва інтересів структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації належить до повноважень управління правового забезпечення облдержадміністрації

Отже, здійснення представництва інтересів Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної адміністрації покладено на Управління правового забезпечення структурних підрозділів, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Наведеним спростовуються доводи прокурора про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щодо позиції управління правового забезпечення структурних підрозділів Харківської обласної державної адміністрації викладену у листі від 30.10.2020 суд зазначає, що реорганізація юридичної особи, формування її структури та штату не є підставою для делегування повноважень звернення до суду з позовною заявою прокурору.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

При цьому, виходячи зі змісту статей 2, 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

Суд зазначає, що представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора в інтересах держави за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 липня 2019 року в справі №0440/6927/18, від 04 жовтня 2019 року по справі №804/4728/18, від 18 жовтня 2019 року по справі №320/1724/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.7 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 172, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) в інтересах держави в особі: Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИДЛЕР" (61057, м. Харків, вул. Скрипника, 7) про зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя М.О. Спірідонов