Рішення

від 16.11.2020 по справі 520/11988/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

16 листопада 2020 року № 520/11988/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі №520/11988/2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" (вул. Благовіщенська, буд. 26, м. Харків, 61052, код 41384564) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код 43143704), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області №1770596/41384564 від 28.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" №1 від 03.07.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" (вул. Благовіщенська, буд. 26, м. Харків, 61052, код 41384564) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Представником позивача в день ухвалення судового рішення - 10.11.2020 року через канцелярію суду подано клопотання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3400,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на те, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та зазначена заява надійшла в день ухвалення рішення, суд приходить до висновку, що така заява подана з дотриманням зазначених строків.

Відповідно до ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що клопотання позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 135 КАС України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

В свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді, тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. по справі № 826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі « East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси підприємства позивача представляла адвокат Чижик К.М., яка надавала правову допомогу на підставі ордеру.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" (замовник) та Адвокатським об`єднанням ПРАВОТА було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №б/н від 01.09.2020 р., відповідно до умов якого заявник доручає, а виконавець зобов`язується, у встановленому Законом порядку надавати Замовникові комплекс послуг з професійної правничої допомоги.

Додатковою угодою №1 до Договору про надання професійної правничої допомоги № б/н від 01.09.2020, зокрема, п. 2, 3 встановлено, що виконавець зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів замовника у адміністративних судах усіх інстанцій (Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді) в межах судової справи № 520/11988/2020. Вартість послуг визначається відповідно до розділу 3 Основного Договору. При цьому вартість однієї години виконаної роботи за цією Додатковою угодою не може бути меншою ніж 1 000 (одна тисяча) гривень без ПДВ.

Підтвердженням наданих за Договором послуг є підписаний акт виконаних робіт №1 від 09.09.2020 на суму 3400,00 грн., відповідно до якого Виконавцем у відповідності до Договору та Додатковій угоді №1 до Договору наданий Замовникові комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), а саме:

- консультування позивача щодо можливих шляхів розблокування податкової накладної, перспектив та порядку визнання протиправним і як наслідок скасування рішення контролюючого органу та зобов`язання його зареєструвати податкову накладну - 0,4 год. 400,00 грн.;

- аналіз наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 № 1165, а також аналіз та вивчення судової практики по спірним питанням, з`ясування позиції Верховного Суду в аналогічних спорах, а саме: постанови ВС/КАС по справі № 360/1776/19 від 18.02.2020; постанови ВС/КАС по справі № 816/2183/18 від 12.11.2019; постанови ВС/КАС по справі № 0340/1834/18 від 25.10.2019; постанови ВС/КАС по справі № 1940/1790/18 від 15.04.2020; постанови ВС/КАС по справі № 640/962/19 від 02.06.2020; постанови ВС/КАС по справі № 824/245/19-а від 18.06.2020; постанови ВС/КАС по справі № 826/18952/14 від 04.09.2018; постанови ВС/КАС по справі № 640/20468/18 від 11.10.2019,- 2 год. 2000,00 грн.

- складання позовної заяви, виготовлення копій позовної заяви та доданих до неї документів, подання позовної заяви до суду - 1 год. 1000,00 грн.

Загальний розмір за надання вказаних послуг протягом 3,4 годин становить 3400,00 грн.

Платіжним дорученням № 1849 від 09.09.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" згідно рахунку №1 від 09.09.2020 р. 3400,00 грн. за послуги адвокатського об`єднання ПРАВОТА .

Таким чином, суд зазначає, що представником позивача було надано докази того, що позивачем були понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду даної справи.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 3400,00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою представників позивача під час розгляду справи, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не є співмірною із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки частина виконаних робіт не є роботами чи послугами, наданими протягом розгляду справи в суді та не пов`язані з розглядом справи в суді.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 6 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зауважує, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 р. по справі №826/9047/16.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі « East/West Alliance Limited» проти України»» , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, дослідивши подану заяву із розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує що з урахуванням суми позову, зазначена справа є справою незначної складності та типовою у спорах, пов`язаних з відмовою реєстрації податкових накладних.

Згідно акту виконаних робіт №1 від 09.09.2020 виконавцем надано послуги з консультування позивача щодо можливих шляхів розблокування податкової накладної, перспектив та порядку визнання протиправним і як наслідок скасування рішення контролюючого органу та зобов`язання його зареєструвати податкову накладну - 0,4 год. 400,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що питання щодо можливих шляхів розблокування податкової накладної взагалі не стосуються витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, збиранням доказів та не є правничою допомогою, наданою протягом розгляду справи. Крім того, адвокатом не наведено детальний опис таких консультацій.

Щодо аналізу наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 № 1165, а також аналізу та вивчення судової практики по спірним питанням, з`ясування позиції Верховного Суду в аналогічних спорах, що визначений позивачем у розмірі 2000,00 грн. за 2 год., суд зауважує, що це є складовою процесу написання адміністративного позову, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.

З огляду на вищевикладене, враховуючи пов`язаність витрат з розглядом справи, співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (за складання позовної заяви).

Керуючись статтями 139, 241-247, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАТОРГ" (вул. Благовіщенська, буд. 26, м. Харків, 61052, код 41384564) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин