Рішення

від 16.11.2020 по справі 640/13470/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/13470/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів доТовариства з обмеженою відповідальністю Март Груп простягнення адміністративно - господарських санкцій та пені ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Март Груп (далі по тексту - відповідач, ТОВ Март Груп ), в якому просить стягнути з ТОВ Март Груп адміністративно - господарські санкції у розмірі 59 409, 38 грн та пеню у розмірі 836, 44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , у 2019 році не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. У зв`язку з чим позивач, враховуючи приписи статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , визначив за відповідачем суму адміністративно - господарських санкцій у розмірі 59 409, 38 грн та пеню у розмірі 836, 44 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою відповідачу надано час для надання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

ТОВ Март Груп , будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, своїм правом не скористалось, відзиву на позовну заяву або заяви про продовження процесуального строку для надання відзиву суду не надало.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ Март Груп перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 28 лютого 2020 року подано звіт Форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік.

Відповідно до вищезазначеного звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становила 32 особи, відповідно до 4% нормативу на підприємстві та відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні повинно бути працевлаштовано 1 особу з інвалідністю.

Таким чином, з даних звіту вбачається, що відповідач не забезпечив працевлаштування у 2019 році 1 інваліда.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, відповідач, у зв`язку із відсутністю в його штаті необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, зобов`язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в сумі 28 000,00 грн. та пеню у розмірі 59 409, 38 грн та пеню - 836, 44 грн.

Оскільки, відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно - господарські санкції, позивач звернувся до суду з вимогами про їх стягнення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правові засади соціальної захищеності інвалідів в Україні, що гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, врегульовані Законом України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-ХІІ, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону № 875-ХІІ встановлено обов`язок для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

При цьому, згідно зі статтею 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства (об`єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об`єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх реєстрації як юридичних осіб до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідач не дотримався вимог, встановлених частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ, він зобов`язаний відповідно до закону сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Частиною першою статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною другою вказаної статті, види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині першій статті 239 Господарського кодексу України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Суму адміністративно-господарських санкцій відповідач добровільно до Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив, про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів зворотного.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач зобов`язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 59 409, 38 грн та пеню у розмірі 836, 44 грн.

У свою чергу, відповідач не представив суду жодного доказу на підтвердження створення ним робочого місця для працевлаштування інвалідів, а також не звертався до центру зайнятості або органів місцевого самоврядування про працевлаштування інвалідів, як і не надав суду доказів сплатив суму адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Март Груп на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 59 409, 38 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста дев`ять гривень тридцять вісім копійок).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Март Груп на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів пеню у розмірі 836, 44 грн (вісімсот тридцять шість гривень сорок чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 22869098, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 104)

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Март Груп (код ЄДРПОУ 33147655, адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б)