Постанова

від 16.11.2020 по справі 420/898/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/898/20 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року по справі № 420/898/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області визнання від 23.01.2020 року №0003710508, №0003690508.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" посилалось на те, що Товариство позивача є підрядною організацією, яка виконує великий обсяг будівельних робіт, при виникненні яких позивач, у зв`язку із браком власних сил, потужностей та необхідної техніки, вимушений заключати договори субпідряду з іншими підприємствами, яким в даному випадку є підприємство ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ , яке надало ТОВ ТРАСТВОРК послуги. При цьому, контрагента позивач обирав з достатньою мірою обачності та обережності, перевіряв всю інформацію щодо нього, яка є у відкритому доступі (як-то наявність певної репутації на ринку підрядних послуг, реєстрація підприємства платником податку на додану вартість, у разі виконання будівельних робіт наявність ліцензії на здійснення таких робіт). Також, позивач зазначав, що контрагент позивача - ТОВ ТРАСТВОРК виконував свої зобов`язання за договорами якісно та в обговорені у договорах терміни, будь-яких зауважень у позивача, як замовника таких робіт та послуг з будівництва, до зазначеного підприємства не виникало. Первинні документи за результатами господарських операції складались своєчасно та у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Окрім того, в обов`язок позивача не входило проведення перевірки штатних розписів підприємства-контрагента, а також наявності певної кількості штатних працівників, складських приміщень, будівель, споруд, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, машин, механізмів та обладнання завантажувально-розвантажувальних робіт, транспорту, будь-яких матеріалів (сировини) та товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності. До того ж, відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Також, чинним законодавством не регламентовано питання щодо кількості штатних працівників, або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності. Контролюючим органом не надано доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентом недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб`єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності, обвинувальних вироків суду.

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області з позовними вимогами не погоджувалось з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що встановлені фахівцями контролюючого органу під час проведення перевірки порушення вимог податкової дисципліни підтверджують нереальність господарських операцій між ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" та ТОВ ТРАСТВОРК з придбання послуг, що призвело до заниження податку на додану вартість, завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, та як наслідок порушення приписів п.п.44.1 ст.44, п.п. а п.198.1, абз.1 п.п198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, абз. в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, розділу 5 Порядку заповнення і подання податкового звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016р. №21.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.04.2020р. по справі №420/898/20 позовні вимоги ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.01.2020 року № 0003710508, № 0003690508.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" та ТОВ ТРАСТВОРК , оскільки такі твердження не підтверджено відповідними доказами та суперечать наявним у справі доказам. Натомість, Товариством позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки правочину та те, що господарські операції мали реальний характер.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС в Одеській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано фактичні обставини справи, у зв`язку з чим порушено норми матеріального та процесуального права, а тому відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Натомість, в обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області не зазначає, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (а.с.152-155, а.с.185-188).

Скориставшись наданим приписами чинного процесуального законодавства правом, ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" до апеляційного суду подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач погоджується з викладеними в рішенні висновками окружного адміністративного суду, зазначаючи про реальність фінансово-господарських правовідносин з ТОВ ТРАСТВОРК .

В силу приписів пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегію суддів установлено, що у період з 10.12.2019р. по 16.12.2019р. на підставі направлень, виданих ГУ ДПС в Одеській області , з урахуванням приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, фахівцями контролюючого органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість із контрагентом-постачальником ТОВ ТРАСТВОРК за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року.

За наслідками вищеозначеної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість із контрагентом-постачальником ТОВ ТРАСТВОРК за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року №627/15-32-05-08/41353405 від 20 грудня 2019 року, у висновках якого наголошено на заниженні податку на додану вартість, завищенні суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, та як наслідок порушення вимог п.п.44.1 ст.44, п.п. а п.198.1, абз.1 п.п198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, абз. в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, розділу 5 Порядку заповнення і подання податкового звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016р. №21.

На підставі вищевказаного акта перевірки №627/15-32-05-08/41353405 від 20 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 23.01.2020 року №0003710508, №0003690508.

Колегією суддів з`ясовано, що встановленню наведених в акті перевірки №627/15-32-05-08/41353405 від 20 грудня 2019 року порушень ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" вимог податкового законодавства фахівці податкового органу дійшли за наслідками дослідження фінансово-господарських правовідносин між ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" та ТОВ ТРАСТВОРК за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року.

Так, як установлено колегією суддів, видами економічної діяльності ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" за КВЕД є: 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 42.91 Будівництво водних споруд; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів.

З матеріалів справи убачається, що 26.07.2017 року Держаною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" ліцензію №31-Л на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

16.11.2018р. між Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області (Замовник) та ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (Підрядник) укладено Договір №137, за умовами якого Підрядник зобов`язується у 2018р. виконати роботи зазначені у п.1.2, а Замовник - прийняти і оплатити виконані роботи. Найменування робіт: Капітальний ремонт водопроводу по вул.Сонячна в селі Крижанівка Лиманського району Одеської області. ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи.

З метою виконання умов вищеозначеного правочину, між ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (Замовник) та ТОВ БУДІЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ (Підрядник) укладено Договір №08/04/2019-1, відповідно до якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором строк закінчені, а Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх. Предметом цього договору є наступні роботи: Капітальний ремонт водопроводу за адресою: вулиця Сонячна, с.Крижанівка, Лиманського р-н, Одеської області.

Судом з`ясовано, що 23.04.2019р. ТОВ БУДІЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ на ім`я директора ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" Панченко В.А. надіслано Лист №23/04-19, яким адресата повідомлено, що зобов`язання по договору №08/04/2019-1 від 08.04.2019р. передаються новому кредитору ТОВ ТРАСТВОРК згідно договору про відступлення права вимоги від 22.04.2019р.

Так, 22.04.2019р. між ТОВ БУДІЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ (Первісний кредитор) та ТОВ ТРАСТВОРК (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором №08/04/2019-1 від 08.04.2019р., а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за основним договором. З цього договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов`язаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

У зв`язку з чим, 25.04.2019р. між ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (Замовник) та ТОВ ТРАСТВОРК (Підрядник) укладено Договір №25/04/2019-1, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати та надати йому в установлений договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника закінчені роботи та оплатити їх. Предметом цього договору є наступні роботи: Капітальний ремонт водопроводу за адресою: вулиця Сонячна, с.Крижанівка, Лиманського р-н, Одеської області

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України установлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду, є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів (надання послуг, виконання робіт), та їх отримання іншою стороною, а також документи, котрі підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у справі документів, а саме: податкової накладної, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підсумкової відомості ресурсів, договірної ціни, зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, картки рахунку, оборотно-сальдових відомостей по рахунках, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), акта приймання виконаних будівельних робіт, останні складено з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи засвідчені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.п.201.1, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, та відповідно підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а відтак у розумінні ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача стосовно відсутності реального, та фактичного постачання товару (надання послуг, виконання робіт).

Також, судом з`ясовано, що відповідна сума ПДВ за складеною контрагентом позивача, та наданою позивачем до перевірки податковою накладною, була включена ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" до складу податкового кредиту за відповідний період.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VІ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України установлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, у даному випадку датою виникнення у позивача права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, є, зокрема, дата отримання позивачем виписаної контрагентом позивача податкової накладної.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів убачається, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту у суб`єкта господарювання виникає у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (робіт, послуг), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару (робіт, послуг) та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, судом з`ясовано, що включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість повністю підтверджена, серед іншого, податковою накладною, складеною контрагентом позивача, з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Будь-яких доказів на підтвердження того, що контрагент позивача, на момент видачі ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" податкової накладної, не був зареєстрований у законодавчо визначеному порядку платником податку на додану вартість, та не сплачував у встановленому законом порядку відповідні суми податку до бюджету, податковим органом суду не надано.

Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які б безумовно, та беззаперечно підтверджували існування обставин, котрі виключають право платника на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Між тим, як з`ясовано судом, відповідачем Головним управлінням ДПС в Одеській області, в межах розгляду даної адміністративної справи, належними та допустимими доказами існування таких обставин, не доведено, як власне не доведено і здійснення ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ", та його контрагентом узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов`язкові ознаки, а саме: він має містити відомості про господарську операцію, та підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" установлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій, а також зв`язку між фактом придбання товару (робіт/послуги), та подальшою господарською діяльністю.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Зокрема, як з`ясовано колегією суддів, та зазначено вище, господарські операції Товариства позивача з ТОВ ТРАСТВОРК підтверджуються наданими до суду, та наявними у матеріалах справи податковою накладною, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, підсумковою відомістю ресурсів, договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва, картками рахунків, оборотно-сальдовими відомостями по рахунках, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом приймання виконаних будівельних робіт, які складено з дотриманням законодавчих вимог, та відповідають визначенню первинні документи , наведеному у Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до вимог ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на підставі наданих позивачем, та досліджених судом первинних документів (складених при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом), судом апеляційної інстанції установлено, що вищеокреслені фінансово-господарські операції мали реальний характер, були опосередковані дійсним рухом активів, адже судом з`ясовано зміст операції, та її підтвердження необхідними документами первинного бухгалтерського, та податкового обліку.

При цьому, в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем не наведено, та до матеріалів справи не додано заслуговуючих на увагу суду доказів, які б безумовно свідчили про фіктивність укладеного між ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" та ТОВ ТРАСТВОРК Договору №25/04/2019-1 від 25.04.2019р.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Зокрема, як з`ясовано судом, та убачається з наявних у матеріалах справи документів, в межах розгляду даної справи, позивачем повністю доведено дотримання ним законодавчо передбачених умов щодо документального підтвердження віднесених до податкового кредиту сум, а також надано усі первинні документи, складені в межах відповідних фінансово-господарських операцій, за участю його контрагента, котрі повністю підтверджують реальне здійснення правочину, та досягнення ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" законної мети його здійснення - придбання на підставі цивільно-правової угоди товару (робіт, послуг) - для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

При цьому, судом апеляційної інстанції відхиляються посилання ГУ ДПС в Одеській області на наявну в базах даних інформацію, з урахуванням дослідження якої контролюючим органом установлено відсутність залучення ТОВ ТРАНСВОРК працівників за цивільно-правовими договорами; відсутність доходів, виплачених за ознакою доходу із кодом 157 Дохід виплачений само зайнятій особі , оскільки посилання на наявність в базах даних податкового органу інформації, не може слугувати достатньою підставою для безумовного висновку щодо недійсності фінансово-господарських правовідносин між ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" та його контрагентом ТОВ "ТРАНСВОРК".

До того ж, база даних податкового органу зберігає інформацію, яка потребує перевірки і доведення її обґрунтованості доказами.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Також, судом апеляційної інстанції установлено, що результат виконаних ТОВ "ТРАНСВОРК", на виконання умов договору №25/04/2019-1 від 25.04.2019р., робіт, у подальшому ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" передано Замовнику за договором №137 від 16.11.2018р. - Крижанівській сільській раді Лиманського району Одеської області, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт.

Не є обґрунтованими, на думку колегії суддів, у мажах спірних правовідносин, також посилання контролюючого органу на наявність негативної податкової інформації щодо ТОВ БУДІЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ , оскільки ТОВ "ЦЕНТР МОНТАЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ" задекларовано податковий кредит за податковою накладною від 02.05.2019р. №1, виписаною, зокрема, ТОВ ТРАСТВОРК , яке було контрагентом позивача за договором №25/04/2019-1 від 25.04.2019р.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, зазначити, що сама по собі наявність кримінального провадження відносно ТОВ БУДІЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ , за наслідками діяльності з яким Товариством позивача, в межах розгляду даної справи, податковий кредит не формувався, не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком окружного адміністративного суду щодо безпідставності, та необґрунтованості окреслених податковим органом у акті перевірки №627/15-32-05-08/41353405 від 20 грудня 2019 року, висновків.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи відповідача, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року по справі № 420/898/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.