Постанова

від 05.11.2020 по справі 560/392/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/392/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

05 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Платаш В.О.,

представник позивача: Савченка Я.В.,

представника відповідача: Лічман Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (повне рішення складене 06.07.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Ойл" до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2020 року позивач, ТОВ "Смарт-Ойл", звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (відповідача), про визнання протиправним та скасування розпорядження від 24 грудня 2019 року про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-Ойл" на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 22250314201900245 від 24 жовтня 2019 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 02.07.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що коли суб`єкт взагалі не подавав певний документ через відсутність у нього за законом такого обов`язку, вказана норма, як підстава для анулювання ліцензії, застосована бути не може.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає, що на запит про надання інформації щодо видачі дозвільних документів на право розміщення об`єкта - пункту паливнозаправного сталевого, двостійного 20 м3 ТОВ СМАРТ- ОЙЛ за адресою здійснення діяльності: м. Хмельницький, вулиця Трудова буд. 4, для роздрібної торгівлі пальним, Департаменом архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради повідомлено, що позивачеві паспорт прив`язки для розміщення малої архітектурної форми не видавався. Вважає, що позивачем разом з заявою на отримання ліцензії був наданий документ, який насправді не видавався уповноваженим органом. Вважає, що паспорт прив`язки тимчасової споруди за своєю правовою суттю та змістом є офіційним письмовим документом з приводу відсутності технічно-будівельних перепон (перешкод) для подальшого фізичного розміщення тимчасової споруди.

Зазначає, що відповідно до положень частини 4 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

В письмових поясненнях щодо апеляційної скарги представник позивача зазначає, що позивачем була отримана від Головного управління ДПС у Хмельницькій області ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним (р/н №22250314201900245 від 24 жовтня 2019 року) терміном дії 5 років.

Розпорядженням Головного управління ДПС у Хмельницькій області №190-р від 24 грудня 2019 року зазначену ліцензію анульовано відповідно до ст. 15 Закону Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів пального (зі змінами та доповненнями) , а саме на підставі отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавались / не погоджувалися такими органами.

Вважає, що оскільки документ, який начебто не видавався відповідним органом, взагалі не подавався позивачем до заяви для одержання ліцензії, тому що його подача не передбачена законом, зокрема ст. 15 Закону Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів пального (зі змінами та доповненнями) .

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Ойл" зареєстроване платником податків у Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області, здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі пальним, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.

Позивач є платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, у зв`язку з чим отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером №22250314201900245 від 24 жовтня 2019 року (на 5 років). Адреса місця торгівлі: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 4-б , пункт паливозаправний, сталевий, двостійний 20 м3. Орган, який видав ліцензію - ГУ ДПС у Хмельницькій області.

З метою отримання вищезазначеної ліцензії позивачем були надані контролюючому органу наступні документи:

- паспорт та інструкція по експлуатації ПЗП2-15/5-2-1 № 016/19;

- паспорт резервуара наземного двостінного РН 12-15/5-2200 № 016/19;

- висновок експерта з технічного обстеження будівель та споруд від 02.10.2019;

- свідоцтво про приймання пункту паливозаправного ПЗП2-15/5-2-1 № 016/19;

- дозвіл Управління Держпраці у Хмельницькій області № 0191.19.68;

- дозвіл Управління Держпраці у Хмельницькій області № 0192.19.68;

- договір оренди землі № 12/08 від 12 серпня 2019 року;

- платіжне доручення № 28 від 19 серпня 2019 року про сплату коштів за видачу ліцензії.

В подальшому ГУ ДПС у Хмельницькій області був надісланий запит до Хмельницької міської ради про надання інформації щодо видачі дозвільних документів (декларацій) на право розміщення об`єкта для роздрібної торгівлі пальним за адресою: м. Хмельницький, вулиця Трудова буд.4.

З відповіді Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 17.12.2019 встановлено, що відповідне управління дозвільних документів на право розміщення об`єктів малої архітектурної форми - паспортів прив`язок для провадження підприємницької діяльності позивачу не видавало.

Відповідно до статті 15 ЗУ Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів пального відповідачем прийняте оскаржуване розпорядження №190-р від 24.12.2019 року, яким ліцензію позивача на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером №22250314201900245 від 24 жовтня 2019 року анульовано.

Підставою для анулювання ліцензії у розпорядженні вказано отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами та подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, статтею 1 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95-ВР) визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.

Порядок роздрібної торгівлі пальним встановлено ст. 15 Закону України № 481/95-ВР.

Роздрібна торгівля пальним здійснюється за наявності ліцензій на роздрібну торгівлю. Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля пальним).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Вимагати інші документи, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Приписами ст. 15 Закону № 481/95-ВР передбачені підстави для анулювання ліцензії шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, у тому числі, отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Таким чином, Законом чітко встановлено перелік документів які потрібно надати для отримання ліцензії, встановлено заборону щодо вимагання інших документів, крім зазначених у цьому Законі та передбачено термін прийняття одного з двох рішень.

Згідно п. 1 розділу ІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону України від 23.11.2018 №2628 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів зміни до ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів набрали чинності 01 липня 2019 року.

Відтак, право на роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019 мають суб`єкти господарювання, які отримали відповідні ліцензії.

Як встановлено судом першої інстанції, подані позивачем документи на думку самого контролюючого органу були достатніми для прийняття ним рішення про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що і було зроблено останнім 24.10.2019.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно ст. 15 Закону, у переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, відсутній документ "паспорт прив`язки на право розміщення об`єктів малої архітектурної форми" або інший дозвільний документ стосовно малих архітектурних форм. Зважаючи на це, у позивача був відсутній обов`язок надавати такий документ для отримання ліцензії.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо обов`язковості дотримання вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності при отриманні ліцензії є необґрунтованими, оскільки Законом № 481/95-ВР чи Податковим кодексом України такі вимоги не передбачені.

При цьому, відповідальність суб`єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавались разом з заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, відтак є підробленим (сфальшованим).

Тоді ж, коли суб`єкт взагалі не подавав певний документ через відсутність у нього за законом такого обов`язку, вказана норма, як підстава для анулювання ліцензії, застосована бути не може.

Водночас, відповідач під час судового розгляду не довів наступні обставини, які повинні існувати одночасно:

- позивач відповідно до вимог закону був зобов`язаний отримати у структурного підрозділу Хмельницької міської ради як уповноваженого органу конкретний документ (паспорт прив`язки або інший дозвільний документ);

- позивач не отримав цей документ від вказаного уповноваженого органу, однак отримав його у інший незаконний спосіб, подавши його органу ДПС разом із заявою для отримання ліцензії;

- від уповноважених органів отримано інформацію, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскільки жодну з цих обставин відповідач не довів, зазначену підставу розпорядження не можна вважати законною. Також, відповідачем не доведено, що будь-який з наданих позивачем інших документів, подачу яких він не заперечує, не видавався або не погоджувався відповідним уповноваженим органом.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПК України, в якому закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Належне застосування вищенаведеного принципу забезпечує реалізацію однієї зі складових верховенства права - правової визначеності. Саме можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Так, у пункті 78 постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020 року у справі №260/81/19 зроблено висновок про те, що за правилами ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Сєрков проти України . Заява 39766/05, пункт 43).

Отже, у разі виникнення спору між платником податків та державою суд не може відмовити громадянину в захисті лише через сумніви в правомірності його дій. Особливість розподілу тягаря доказування в адміністративних справах не дозволяє трактувати сумніви інакше як неспроможність фіскального органу переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних дій у спірних відносинах, тобто невиконання ним свого процесуального обов`язку.

Натомість, не доведення державним органом обґрунтованості та законності висновків, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, має стати підставою для надання захисту платнику податків, якщо вчинене ним, на думку державного органу порушення, не було переконливо доведено перед судом. Будь-який інший підхід не відповідатиме завданням адміністративного судочинства. Разом з тим, у цій справі, як зазначено вище, відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності нормам чинного законодавства висновків щодо допущення позивачем порушень чинного податкового законодавства.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції.

Однак, під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 листопада 2020 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.