Ухвала

від 09.11.2020 по справі 177/39/19

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/39/19

Провадження № 2/177/254/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2020

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіної С. А.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду, у м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду 09.01.2019 з указаним позовом та просив суд визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 50000,00 грн, які розміщені на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 у банківських установах ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ Укрексімбанк , АТ БМ Банк , ПАТ Перший український міжнародний банк , стягнути з відповідача на її користь половину вказаних коштів - 25000,00 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовна заява прийнята в провадження ухвалою суду від 10.01.2019, у порядку загального позовного провадження із призначенням до підготовчого засідання.

Ухвалу суду від 04.11.2019 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.12.2019 було скасовано, справу повернуто до Криворізького районного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду .

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області зазначена цивільна справа ухвалою від 03.01.2020 прийнята до провадження, призначено підготовче засідання.

Представником відповідача ОСОБА_3 до розгляду справи по суті заявлено клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, яке він обґрунтував тим, що позивач, звертаючись до Криворізького районного суду Дніпропетровської області 09.01.2019 з позовною заявою про поділ майна подружжя, в порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначила, що в провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з 21.08.2018 перебуває цивільна справа №214/5500/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, провадження по якій відкрито ухвалою суду від 31.08.2018. Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 275 ЦПК України, представник відповідача просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки основна частина спільного сумісного майна подружжя, яке підлягає поділу, знаходиться в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, тому позов повинен розглядатися в Саксаганському районному суді м. Кривого рогу Дніпропетровської області.

У підготовчі засідання, а саме 27.03.2020, 22.05.2020, 23.06.2020, 14.08.2020, 16.09.2020, 19.10.2020, 09.11.2020 позивач та його представник не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи представник позивача повідомлявся належним чином, про що свідчать розписка про отримання судової повістки, заява про проведення засідання за його відсутністю, довідка про доставку смс-повідомлення (том 2, а.с.46, 67, 71, 75, 85, 81, 86, 89).

Відповідач та його представник у підготовче судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надійшла заява про проведення засідання за їх відсутністю (том 2, а.с.114).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі Смірнова проти України від 08.11.2005, …сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції… .

Враховуючи, що сторони про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, у підготовче засідання повторно не з`явилися, судові повідомлення ігнорують, у підготовче засідання не з`являються за відсутності на те поважних причин, порушуючи строки проведення підготовчого провадження, передбачені ст. 189 ЦПК України, тому суд вважає за можливе розглянути заяву представника відповідача за відсутності сторін та їх представників, що не суперечить ст. 223 ЦПК України .

Суд, дослідивши вимоги заяви, письмові матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як роз`яснено у пунктах 22, 23, 24 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка є позивачем у даній справі, 21.08.2018 звернулася до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою про поділ майна подружжя, а саме: нерухомого та рухомого майна, яка ухвалою цього ж суду від 31.08.2018 прийнята до розгляду з відкриттям загального позовного провадження у справі №214/5500/18 (провадження №2/214/2677/18) (том 1, а.с. 217-218). Станом на 09.11.2020 остаточне рішення у справі не прийнято.

Відповідно до копії ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.08.2018 у справі № 214/5500/18 , предметом розгляду цієї справи є поділ майна подружжя, але позивачем до позовних вимог не включено, як предмет поділу майна подружжя грошові кошти у розмірі 50000,00 грн, розміщені на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 у банківських установах ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ Укрексімбанк , АТ БМ Банк , ПАТ Перший український міжнародний банк (том 1, а.с.217-218).

За заявою представника позивача від 18.02.2020 ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення з ОСОБА_2 1/2 частини грошових коштів, розміщених на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 у банківських установах АТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ Укрексімбанк , ПАТ Перший український банк залишені без розгляду (том 2, а.с.42).

Представником відповідача 19.02.2020 до канцелярії подано клопотання про долучення доказів, а саме копії заяви представника ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, подану ним 01.11.2019 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у цивільній справі №214/5500/18, в якій позовні вимоги доповнено щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частки грошових вкладів, розміщених на рахунках ОСОБА_2 в АТ Перший український міжнародний банк та АТ КБ ПРИВАТБАНК (том 2, а.с.33-37, 92-97).

Окрім того, до зазначеної заяви про збільшення позовних вимог, до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, представником позивача надані додатки, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та які були витребувані Криворізьким районним судом Дніпропетровської області в цивільній справі №177/39/17, а саме: довідка АТ КБ ПРИВАТБАНК , надана на вих.№177/39/19 від 02.04.2019 з випискою по депозитам (том 2, а.с.98).

Отже, позивач, у порушення вищевказаних приписів діючого законодавства, всупереч ч. 1 ст. 44 ЦПК України, достовірно знаючи, що у провадженні іншого суду вже перебуває справа з тим самим предметом спору, до того ж відповідача, звертаючись із позовною заявою до Криворізького районного суду Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зазначила у вказаній позовній заяві недостовірні дані щодо відсутності інших позовів з тим самим предметом спору та тих самих підстав до того ж відповідача.

Вказані обставини визнані і самим позивачем, яка, отримавши відомості на виконання ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від………., залишивши вимоги в стягнення з ОСОБА_2 1/2 частини грошових коштів, розміщених на банківських рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_2 у банківських установах АТ КБ ПРИВАТБАНК , АТ Укрексімбанк , ПАТ Перший український банк без розгляду, звернулася з ними до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог.

Пунктом 1 частини 2 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Саксаганського районного суду 21.08.2018 про поділ майна подружжя, де ухвалою цього ж суду від 31.08.2019 відкрито провадження у справі з урахуванням положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, оскільки основна частина нерухомого спільного сумісного майна подружжя, яке підлягає поділу, знаходиться на території Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, окрім нерухомого майна поділу також підлягають транспортні засоби та грошові кошти, беручи до уваги те, що суд при вирішенні справ про поділ майна подружжя має встановити весь обсяг спільно нажитого майна, а також те, що до складу майна, яке підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, суд вважає, що дана цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у порядку поділу майна подружжя, розміщених на рахунках ОСОБА_2 в АТ БМ Банк , підлягає залишенню без розгляду, у силу п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 200, п. 4 ч. 1 ст. 257, 258-261, 263 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складання та підписання суддею.

Суддя: