Рішення

від 04.11.2020 по справі 472/785/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/785/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2020 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Філімонової М.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ставківської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 .

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті, зокрема право власності на чотири земельні ділянки загальною площею 9,34 га, що розташовані на території Ставківської сільської ради, посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю серії І-МК № 002272, виданим 01 березня 2001 року Ставківською сільською радою та зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 42.

За життя мати заповіту не залишила, а тому право на спадкування отримали спадкоємці визначені ст.1262 ЦК України, зокрема він ОСОБА_2 (позивач) та ОСОБА_3 (чоловік померлої).

14 листопада 2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу та подав заяву про прийняття спадщини. На підставі вказаної заяви, нотаріус завів спадкову справу за № 99/2019.

Чоловік померлої ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини не подавав, на час відкриття спадщини з померлою не проживав, а тому вважається таким, що спадщину не прийняв.

Після витоку шести місяців з дня відкриття спадщини, він звернувся до нотаріуса з мотою оформлення свого права на спадкое майно, однак, нотаріус надала відмову, мотивовану відсутністю оригіналу державного акту на право приватної власності на землю та неправомірним внесенням до акту ще трьох земельних ділянок, які померла успадкувала після смерті його батька.

Зважаючи не те , що він не має можливості захистити своє право на успадковані земельні ділянки, він звернувся до суду за захистом своїх прав, та просить суд визнати право власності на земельні ділянки у порядку спадкування.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання. Даною ухвалю від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. витребувано копію спадкової справи № 99/2019, заведеної за фактом смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 22.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з тих же підстав, просила його задовольнити, уточнила позовні вимоги в частині визнання права власності на земельну ділянку площею 6, 0852 га, замість 6, 0850 га з кадастровим номером 4821785000:03:000:0589, замість 4821785000:02:000:0589.

Представник відповідача Ставківської сільської ради Крижанівська Т. в судове засідання не з`явилася. Надала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутність, не заперечує проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням за веб-адресою: http://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/sud1406/gromadyanam/789/ .

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно дост. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 82 ЦПК України , обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зоря Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_4 , про що 11 жовтня 2019 року Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області складено відповідний актовий запис за №17, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті, зокрема право власності на чотири земельні ділянки загальною площею 9,34 га, що розташовані на території Ставківської сільської ради, посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю серії І-МК № 002272, виданим 01 березня 2001 року Ставківською сільською радою та зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 42. Дані обставини підтверджуються архівною копією державного акта та витягом з книги реєстрації державних актів на право приватної власності на землю.

Відповідно до свідоцтва про народження: " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ", серії НОМЕР_2 , де в графі батьки зазначено: мати - ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 15 жовтня 1994 року зареєстрували шлюб, про що Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області зроблено запис №15, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , 03 березня 2015 року зареєстрували шлюб, про що Веселинівським РВ ДРАЦС зроблено запис № 15, після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_9 .

Виходячи з наведеного підтверджується родинний зв`язок між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (мати - син).

Судом було витребувано від державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області копію спадкової справи №99/2019 року заведену після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій наявна заява ОСОБА_2 від 24.10.2019 року про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 чоловік померлої заяву про прийняття спадщини не подавав, на час відкриття спадщини з померлою не проживав, що підтверджується довідкою про останнє місце проживання Ставківської сільської ради із спадкової справи № 1301/04-06 від 11.10.2019 року, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України, вважається таким, що не прийняв спадщину.

Постановою від 21.07.2020 року № 171/02-31 приватний нотаріус Веселинівського районного Болгарчук О.Ф. відмовила у вчиненні нотаріальної ді, оскільки відсутній правовстановлюючий документ про належність спадкового майна спадкодавцю та неправомірно внесені до акту три земельні ділянки.

Таким чином, в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Зоря Веселинівського району помер батько позивача ОСОБА_6 . Його смерть була зареєстрована Ставківською сільською радою, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 35, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 .

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку площею 6,50 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК № 729, виданого Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області від 18 січня 2000 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 82.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Веселинівського державного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. та зареєстрованого в реєстрі 06.11.2001 року за № 1168, спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6 , а саме земельної ділянки площею 6,50 га, в рівних частках є його дружина ОСОБА_10 та син ОСОБА_2 .

Відповідно до Земельного кодексу від 18.12.1990 (в редакції на час видачі свідоцтва про право на спадщину) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється (ст. 22).

Статтею 23 цього ж Кодексу встановлено, що Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України .

Такі ж вимоги щодо набуття права власності на земельну ділянку містилися й в ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. (набув чинності 01.01.2002 р.) : Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації (ч. 1).

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється (ч. 3) (ст. 125). Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1) (ст. 126).

Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю регулювався Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.99 Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі , (надалі - Інструкція).

Відповідного до вказаної Інструкції: Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради ( Пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему N 27 ( z0181-00) від 29.02.2000 ) (п. 1.4). Складання державного акта на право приватної власності на землю проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. ( Пункт 1.12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему N 27 ( z0181-00 ) від 29.02.2000) (п.1.12).

Відповідно до п. 1.15. вказаного Наказу розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею здійснюють державні та інші землевпорядні організації за формою згідно з додатком 8, яка видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України на підставі доручення відповідного органу, яким було прийнято рішення про передачу, надання або продаж земельної ділянки. ( Пункт 1.15 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомзему N 27 ( z0181-00 ) від 29.02.2000 ).

З метою оформлення права власності на успадковані земельні ділянки та з метою одержання державних актів на право приватної власності, мати позивача ОСОБА_4 звернулась до Землевпорядної організації ДП Єланецьктй районний центр державного земельного кадастру .

Як вбачається з розробленої ДП Єланецький районний центр земельного кадастру технічної документації, успадкована земельна ділянка позивачем ОСОБА_2 та його матір`ю ОСОБА_10 відразу була поділена в натурі між співвласниками на шість нових ділянок.

Всупереч вимогам чинного на той час земельного законодавства, три земельні успадковані ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 були внесені до державного акта серії І-МК № 002272, виданого 01.03.2001 року на ім`я ОСОБА_7 , замість того щоб видати новий державний акт.

На зворотньому боці вказаного державного акта було зроблно відмітку про збільшення розміру /площі/ земельної ділянки. Зокрема, площа збільшення земельної ділянки становить 3,25 га, з яких 2,66 га - рілля, 0,24 га - пасовище та 0, 35 га - сад. Підставою збільшення площі земельної ділянки стало саме свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Веселинівської ДНК 06.11.2001 року за № 1168.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 4809927252020 від 16.07.2020 року земельній ділянці площею 6,09 га переданій у приватну власність безпосередньо ОСОБА_4 було присвоєно кадастровий номер 4821785000:03:000:0589 та уточнено її площу з 6,09 га до 6, 0852 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4804549382018 від 23.03.2018 року земельній ділянці площею 2,66 га, яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті свого чоловіка було присвоєно кадастровий номер 4821785000:02:000:0409 та уточнено площу з 2, 66 га до 2, 6643 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4804549242018 від 23.03.2018 земельній ділянці площею 0,34 га, яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті свого чоловіка було присвоєно кадастровий номер 4821785000:02:000:0413 та уточнено її площею з 0,34 га до 0, 3451 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4804549322018 від 23.03.2018 земельній ділянці площею 0, 2400 га, яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті свого чоловіка було присвоєно кадастровий номер 4821785000:02:000:0411.

Відповідно до ст. 14 Конституції України , земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217 , 1223 ЦК України , спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України ).

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України , у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу .

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України , у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст. ст. 1268 , 1269 , 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Крім того, ст.ст. 1218 , 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки, позивач прийняв спадщину в установленому законному порядку, то спадщина належить йому з часу її відкриття.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, вищезазначені обставини перешкоджають позивачу оформити право на спадщину в позасудовому порядку, а визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.4,15,16, 76-81 , 89 , 258-259 , 263-265 , 268 , 273, 392 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , уродженцем с. Зоря Веселинівського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , право власності на :

- земельну ділянку площею 6,0852 га з кадастровим номером 4821785000:03:000:0589;

- земельну ділянку площею 2, 6643 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0409;

- земельну ділянку площею 0, 2400 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0411;

- земельну ділянку площею 0, 3451 га з кадастровим номером 4821785000:02:000:0413;

призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковані після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності якої було посвідчене Державним актом на право приватної власності на землю серії І-МК № 002272, виданим 01 березня 2001 року Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 42.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС.С. Кучерявенко