Постанова від 06.10.2020 по справі 202/8262/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6942/20 Справа № 202/8262/18 Головуючий у першій інстанції: Марченко Н. Ю. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,

при секретарі Догоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2020 року по справі за позовом першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради, до виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Техноком , третя особа - Колективне підприємство Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування майна, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради, посилаючись на те, що 25.05.2018 року за ТОВ фірма Техноком було зареєстроване право власності на нежитлове приміщення №106 у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1563805212101). Підставою внесення запису стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41333218 від 30.05.2018 року державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. Правовою підставою реєстрації речового права за підприємством став акт прийняття-передачі основних засобів б/н від 10.04.2013 року (типова форма №03-1 (бюджет), складений між КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро та ТОВ фірма Техноком . Вказане приміщення є частиною будівлі гуртожитку літ. А-9 загальною площею 4730,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , яку рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1718 від 28.12.2011 року прийнято в комунальну власність територіальної громади міста Дніпра та відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1430 від 13.11.2012 року передано на баланс КП Жилсервіс-5 Дніпропетровської міської ради. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2015 року у справі №904/10479/14 відмовлено у задоволенні позову КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро про скасування рішення Дніпровської міської ради №1718 від 28.12.2011 року та визнання права власності на вказаний гуртожиток. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.03.2016 року у справі №202/8411/15-ц зобов`язано КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро передати, а Дніпропетровську міську раду прийняти у комунальну власність вказаний гуртожиток разом із об`єктами інфраструктури, що його обслуговують. Будь-яких рішень з приводу відчуження приміщень гуртожитку Дніпровською міською радою у встановленому законом порядку не приймалося. Отже, спірне приміщення неправомірно вибуло з власності територіальної громади міста на підставі незаконного рішення державного реєстратора. В порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Третяк Т.В. проведено державну реєстрацію права власності на майно за відсутності правовстановлюючих документів, що підтверджують набуття ТОВ фірма Техноком речових прав, при невідповідності заявлених прав відомостям, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Акт прийняття-передачі основних засобів б/н від 10.04.2013 року (типова форма №03-01 (бюджет) щодо нежитлового приміщення №106 у будівлі АДРЕСА_1 складений між КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро та ТОВ фірма Техноком у простій письмовій формі та за своєю суттю не є правочином, з яким закон пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Так, статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Акт прийняття-передачі основних засобів між юридичними особами приватного права в переліку відсутній. Більш того, вказаний акт є документом бухгалтерського обліку та застосовується для обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41333218 від 30.05.2018 року прийнято державним реєстратором всупереч відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки право приватної власності на гуртожиток за адресою по АДРЕСА_1 було зареєстроване за КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро 24.03.2014 року на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2011 року, яке в подальшому скасоване рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.05.2014 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2014 року у справі №804/12401/14 скасовано право власності КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро на будівлю гуртожитку за адресою по АДРЕСА_1 . Також державним реєстратором не враховано наявність обтяжень прав на нерухоме майно КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро , накладених 14.08.2013 року постановою старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (номер обтяження 5550959). Таким чином, внаслідок неправомірного рішення державного реєстратора всупереч визначеного законом порядку за відсутності правових підстав ТОВ фірма Техноком набуло право власності на нежитлове приміщення №106 у гуртожитку по АДРЕСА_1 , що порушило право власності на це майно Дніпровської міської ради. В подальшому ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №451 від 31.07.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І., придбала у ТОВ фірма Техноком нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 215,3 кв.м. Добросовісність набуття ОСОБА_1 спірного майна є сумнівною, оскільки набуваючи його у власність, остання була обізнана про те, що це майно розташоване у будівлі гуртожитку, має з ним єдину адресу та є його складовою частиною. Відповідач була обізнана про те, що документом, на підставі якого у продавця виникло право власності на спірне приміщення, є акт приймання-передачі, що не відповідає вимогам законодавства. Отже, оскільки спірне нерухоме майно було відчужене на користь ОСОБА_1 за відсутності відповідного рішення Дніпровської міської ради, це майно є таким, що вибуло із володіння власника поза його волею. Таким чином захист права власності дійсного власника підлягає судовому захисту шляхом витребування цього майна від останнього набувача на підставі ст. 388 ЦК України. Тому позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41333218 від 30.05.2018 року державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни про проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення №106 по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Техноком" та витребувати вказане нежитлове приміщення від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2020 року позов задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41333218 від 30.05.2018 року державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни про проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення №106 по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Техноком . Витребувано у ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення №106 по АДРЕСА_1 площею 215,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1563805212101). Стягнуто з ТОВ фірма Техноком на користь прокуратури Дніпропетровської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 57116,28 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області витрат на сплату судового збору в розмірі 57116,28 грн. з ухваленням у цій частині нового судового рішення про стягнення даної суми судового збору з виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, ТОВ фірма Техноком . В іншій частині рішення місцевого суду в апеляційному порядку не оскаржується

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в частині розподілу судових витрат, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41333218 від 30.05.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 10.04.2013 року, складеного між КП Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат Дніпро та ТОВ фірма Техноком , за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Техноком" (ЄДРПОУ 23931132) було зареєстроване право власності на нежитлове приміщення № 106 загальною площею 215,3 кв.м. у будівлі гуртожитку літ. А-9 по АДРЕСА_1 (а.с. 15, 28-31 т.1).

В подальшому 31.07.2018 року право власності на дане приміщення було зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2018 року, укладеного між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Техноком" в особі директора Кулія Володимира Романовича та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. за реєстровим №451 (а.с. 24 т.1).

В 1994 році будівля гуртожитку по АДРЕСА_1 форми власності, була передана у користування (на баланс) Колективному підприємству "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро".

28 грудня 2011 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради відповідно до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" від 04.09.2008 року № 500-VI та Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності від 03.03.1998 року № 147/98-ВР, було прийнято рішення №1718 Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25-26 т.1).

Зокрема, згідно з вказаним вище рішенням вирішено прийняти в комунальну власність територіальної громади міста на баланс Комунального житлового експлуатаційного підприємства №26 гуртожиток літ. А-9 загальною площею 4730,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , від Колективного підприємства Дніпропетровського пивобезалкогольного комбінату "Дніпро" згідно з актом прийняття-передачі ( п. 1 рішення).

В подальшому рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1430 від 13.11.2012 року були внесені зміни та доповнення до рішення виконкому міської ради від 28.12.2011 року № 1718 «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 ", зокрема пункт 1 рішення викладено в новій редакції: Прийняти у комунальну власність територіальної громади міста на баланс Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпропетровської міської ради гуртожиток літ. А-9, А1-1» загальною площею 4730,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , від Колективного підприємства Дніпропетровського пивобезалкогольного комбінату "Дніпро" , а пункт 2.4 рішення щодо підписання акту прийняття-передачі об`єкта нерухомого майна та його затвердження виключено (а.с. 27 т.1).

На момент прийняття державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. рішення про державну реєстрацію права власності на приміщення АДРЕСА_2 , Колективне підприємство "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро" не було власником цього майна. Державну реєстрацію права власності Колективного підприємства "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро" на зазначену будівлю гуртожитку від 24.03.2014 року, яка була проведена на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2011 року, було скасовано у відповідному реєстрі 06.11.2015 року на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2014 року у зв`язку зі скасуванням такого рішенням Апеляційним судом Дніпропетровської області та відмовою в позові Колективного підприємства "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро" про визнання права власності.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 року, в задоволенні позову Колективного підприємства "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро" до Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1718 від 28.12.2011 року Про прийняття в комунальну власність територіальної громади міста гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за Колективним підприємством "Дніпропетровський пивобезалкогольний комбінат "Дніпро" права власності на адміністративно-побутову будівлю зазначеного гуртожитку було відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що прокуратура Дніпропетровської області у грудні 2018 року звернулась до суду з позовом в інтересах держави, в особі Дніпровської міської ради, в якому заявлено вимогу немайнового характеру про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 41333218 від 30.05.2018 року державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни про проведення державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення №106 по АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Техноком".

За вимогу немайнового характеру позивач сплатив 1762,00 грн. у відповідності до ставок, що визначені пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір , що підтверджується платіжним дорученням №3739 від 17.12.2018 року (а.с. 2 т.1).

Крім того, позовна заява містить також вимогу майнового характеру про витребування нежитлового приміщення №106 по АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, яка заявлена до відповідача ОСОБА_1 .

Ринкова вартість нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , площею 215,3 кв.м., становить 3749019,00 грн., що підтверджується довідкою Правобережної товарної біржі (а.с. 38).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачем правильно розраховано та сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 56235,28 грн. (1,5% від 3749019,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням №3739 від 17.12.2018 року (57997,28 грн. - 1762,00 грн.) (а.с. 2 т.1).

Позивачем правильно здійснено розрахунок судового збору за вимогу майнового характеру з урахуванням саме ринкової вартості спірного нерухомого майна на час подання позову, відповідно до змісту довідки Правобережної товарної біржі на а.с. 38 у т.1. Зазначена довідка є належним письмовим доказом, містить інформацію, що ринкова вартість спірної квартири у розмірі 3749019,00 грн. визначена станом на 13.11.2018 року; довідка складена генеральним директором Правобережної товарної біржі ОСОБА_2 , який має Свідоцтво про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб»єктів оціночної діяльності за №10470 від 28.08.2013 року за спеціалізацією, зокрема, 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них» , а також посвідчення про підвищення кваліфікації від 06.06.2018 року (а.с. 39 т. 1).

Твердження апелянта щодо непогодження з розміром визначеної суб»єктом оціночної діяльності вартості спірного нерухомого майна є необґрунтованим. Ні в місцевому, ні в апеляційному судах апелянтом не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи для встановлення дійсної (ринкової) вартості спірного нерухомого майна, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколами та звукозаписами судових засідань.

Також позивачем було сплачено 881,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову згідно платіжного доручення №3740 від 17.12.2018 року (а.с. 1 т.1).

За положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що позов задоволено в повному обсязі; встановивши, що вимога майнового характеру про витребування майна у добросовісного набувача заявлена до ОСОБА_1 , - колегія приходить до висновку про правомірність покладення на останню витрат зі сплати судового збору за вимогу майнового характеру в сумі 56235,28 грн. та 881,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.

Колегія звертає також увагу, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 січня 2019 року заяву першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, в тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачі в оренду, поділу об`єкту, та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно стосовно нежитлового приміщення № 106 площею 215,3 кв.м. (реєстраційний номер 1563805212101), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині заяви відмовлено (а.с. 51-53 т.1).

Таким чином, позов забезпечувався в частині вимог про витребування майна, оскільки відповідач ОСОБА_1 , як новий власник спірного майна, мала реальну можливість розпорядитися ним до розгляду справи по суті.

Тобто суд першої інстанції обґрунтовано стягнув сплачений позивачем судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 881,00 грн. з відповідача ОСОБА_1 .

Посилання апелянта на те, що судовий збір за вимогою майнового характеру про витребування майна необхідно стягувати з виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, ТОВ фірма Техноком , є безпідставним. Вказана вимога про витребування майна заявлена саме до володільця спірного нерухомого майна - ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат зі сплаченого судового збору при подачі даної апеляційної скарги в сумі 2643,00 грн., відповідно до оригіналу квитанції №КП/5823/1 від 24.06.2020 року, колегія зазначає наступне (а.с.144 т.3).

За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено сплату судового збору в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Як роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року №10, у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції лише в частині розподілу судових витрат судовий збір не справляється.

Однак, згідно п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Апелянт не позбавлений права на звернення до суду з відповідною заявою (клопотанням) про повернення сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду оскаржене лише в частині розподілу судових витрат, а тому суд апеляційної інстанції рішення в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування майна не переглядає, відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2020 року - в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді