Ухвала

від 26.10.2020 по справі 204/6827/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1439/20 Справа № 204/6827/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріализа апеляційноюскаргою прокурораДніпропетровської місцевоїпрокуратури №4 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12019040680002586 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 22.00 години до 06.00 години до 10 грудня 2020 року.

Рішення суду обґрунтовано тим, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення є обґрунтованою та в достатньому обсязі підтверджується наданими слідчим доказами, які отримані з дотриманням порядку, встановленого законом, із передбачених законом джерел, у своїй сукупності в достатній мірі доводять наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також обґрунтованого припущення про причетність до його вчинення ОСОБА_8 .

Суд першої інстанції врахував, що у підозрюваного є сталі соціальні зв`язки, він має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, добровільно прибув до слідчого та в подальшому до судового засідання, в порядку ст. 208 КПК України затриманий не був, а тому ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження, і прокурором та слідчим в клопотанні не доведено, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів у відношенні ОСОБА_8 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою.

Вказує, що підозрюваний ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність законного достатнього джерела доходу, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 , усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 є колишнім співробітником ТОВ «Агрошина», а відтак йому достеменно відомі свідки та потерпілий у кримінальному провадженні, їх анкетні дані, точне місце роботи, місце їх мешкання, та інші відомості. Їх показання є важливим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим у досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні за для зміни їх показань.

Тож прокурор вважає, що, враховуючи сукупність вищевикладених обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального фінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України; наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування до підозрюваного ОСОБА_8 іншого, більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам, а також забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який апеляційну скаргу підтримав за викладених у ній підстав, та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991 р. у справі «Летельє проти Франції», попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у рішенні від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", рішенні від 29.09.2011 року у справі "Третьяков проти України", рішенні від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України" зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, при обрані запобіжного заходу ОСОБА_8 ці вимоги закону були дотримані.

Так, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яка достатньою мірою підтверджується наданими матеріалами.

При цьому враховується, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого цьому підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу ОСОБА_8 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до восьми років, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст.178 КПК України, особу підозрюваного та стан його здоров`я, те, що у підозрюваного є сталі соціальні зв`язки, він має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, добровільно прибув до слідчого та в подальшому до судового засідання. Отже, всі обставини, враховані судом першої інстанції та дослідженні в апеляційному порядку, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді суду першої інстанції про те, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.

При цьому також приймається до уваги, що на протязі часу з дня обрання запобіжного заходу до дня апеляційного розгляду не виникло будь-яких підстав для висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не є дієвим та достатнім щодо підозрюваного ОСОБА_8 .

За викладених обставин колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. Застосований судом щодо підозрюваного запобіжний захід відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та справедливою, а подана на неї апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргупрокурора Дніпропетровськоїмісцевої прокуратури№4 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року,якою відмовленоу задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12019040680002586 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою тазастосовано відносноостаннього запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4