Постанова

від 13.11.2020 по справі 203/372/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/979/20 Справа № 203/372/20 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі: судді Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «ОЛИМПИЯ» , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 188 820 грн. з конфіскацією товарів відповідно до протоколу №194/90100/19 від 17.09.2019

за участю:

особи, що притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Степанової Н.В.

представників митниці Романенко І.М., Козія І.М., Сікора С.В.

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.

За обставин, детально викладених в постанові суду першої інстанції, до митного поста Кіровоград-центральный Кіровоградської митниці ДФС 12017 року агентом з митного оформлення ТОВ ФЕНIКС ТРАНС ГРУП на підставі договору доручення на декларування товарів й іншого майна, що переміщуються через митний кордон України № 20/09/2017 вiд 20.09.2017 року з ТОВ ОЛИМПИЯ , було подано електронну митну декларацію типу ЕК-10-АА вiд 17.10.2017 року №UА 901010/2017/009303 для здійснення митного оформлення товару: Шрот соєвий кормовий, тостований, гранульований, українського походження, врожаю 2016/2017 року вартістю 188 820 грн.

Зазначений товар відправлявся ТОВ ОЛИМПИЯ на адресу ТОВ Баракат , зареєстрованого за адресою: АZ 0822, Азербайджан, район Белоканы, с. Гуллар, на підставі контракту № 270917-1SВМ вiд 27.09.2017 року з англiйською компанією ЕХРОС ROSS L.P. на умовах поставки FСА, автомобільним транспортом та був переміщений через митний кордон України 18.10.2017 року в пункті пропуску Гоптівка-Нехотєєвка , м/п Щербаківка , Харківської митниці ДФС.

Листом вiд 18.06.2018 року № 145-01 ТОВ ФЕНIКС ТРАНС ГРУП повідомило, що документи, наданi Кiровоградськiй митницi ДФС для здійснення митного оформлення, були отримані від уповноважених представників ТОВ ОЛИМПИЯ .

Згiдно з листами Запорізької митниці ДФС вiд 21.05.2018 року № 254/74/08-70-20-38 та Донецької митниці ДФС вiд 21.05.2018 року №3633/7/05-70-20-06 Кіровоградською митницею ДФС була отримана iнформація, що згідно з відповіддю митних органів Республіки Азербайджан ТОВ Баракам , зареєстроване за адресою: АZ0822, Азербайджан, район Белоканы, с. Гуллар тимчасово припинило свою діяльність на перiод з 02.12.2017 року по 02.12.2022 року.

ГУ ДФС у Кiровоградськiй області надала Кiровоградськiй митниці ДФС інформацію, що -ТОВ ОЛИМПИЯ у 2017 - 2018 роках експортувало шрот соєвий в кількості 15 324, 9 тон., однак, за період товариством придбано лише шрот соняшниковий та насіння соняшнику. Таким чином, походження даного товару невідоме.

В податкових деклараціях з податку на додану вартість експортні операції по експорту товару Шрот соєвий кормовий, тостований, гранульований, українського походження, урожаю 2017 року, одержаний під час добування соєвої олії, насипом. Згiдно ДСТУ 4230:2003 на адресу ТОВ Баракат не відображені.

В результаті проведеного аналізу встановлені вагомі підстави вважати, що в період з 17.10.2017 по 01.12.2017 року в наданих Кiровоградськiй митницi ДФС для митного оформлення документах містяться неправдиві дані про дотримувача товару ТОВ Баракат .

За запитом Кіровоградської митниці ДФС, Листом Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії України вiд 21.08.2019 року № 27160/7/99-99-20-02-01-17 надіслано відповідь митних органів Азербайджанської Республіки вiд 02.08.19 року №1000-159/150-23/016781 разом з поясненням директора ТОВ Баракат ОСОБА_2 та листом територіального додаткового управління Міністерства податків Азербайджанської Республіки, який пояснив, що ТОВ Баракат ніяких договорів з англійською компанією ЕХРОСКО L.P. та українським ТОВ ОЛИМПИЯ на придбання товару - Шрот соєвий кормовий, тостований, гранульований, українського походження, врожаю 2016/2017 року не укладав, вказаний товар вiд ТОВ ОЛИМПИЯ по дорученню англійської компанії ЕХРОС ROSS L.P. , не отримував.

Таким чином, ТОВ ОЛИМПИЯ в ocoбi керiвника підприємства ОСОБА_1 , надані до митного оформлення документи, що містять неправдиві відомості стосовно одержувача товару ТОВ Баракат , який зазначений в гр. 8 митної декларації, зовнішньоекономічного контракту №270917-1SВМ вiд 27.09.2017 року, рахунку-фактypi №171017/2 вiд 17.10.2017 року, СМR №929177 вiд 17.10.2017 року; фітосанірному сертифікаті№ 60/11-6025/ХХ-442438 вiд 17.10.2017 року; міжнародному ветеринарному сертифікаті АА№006489 від 17.10.2017, посвідчення якості № 501 від 17.10.2017 року.

Короткий зміст клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на поважність причин, які завадили звернутися вчасно з апеляційною скаргою. Зазначає, що суд розглянув справу без його участі, при цьому в постанові вказав, що він повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, однак це не відповідає дійсності, оскільки жодних повісток він не отримував і не знав достовірно на коли призначений розгляд справи. Крім того, в судовому засіданні 02 липня 2020 року суд оголосив резолютивну частину рішення, мотиви прийняття постанови йому не були відомі. Повний текст постанови був виготовлений 09 липня 2020 року, а 13 липня 2020 року оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, при цьому 10 липня 2020 року він отримав на поштову скриньку скановану копію постанови суду, ознайомившись з нею, 20 липня 2020 року поштою направив апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення його до відповідальності. Зазначає, що між ТОВ «ОЛИМПИЯ» (продавець) та англійською компанією « EXPOCROSS L.P.» (покупець) укладено контракт №270917-1SBM від 27.09.2017 року на умовах поставки FCA, при цьому покупцем самостійно визначено вантажоотримувачем товару - ТОВ «Баракат» , що розташоване в Азербайджані, район Белокани, с. Гуллар. Покупець надав відповідні інструкції ТОВ «ОЛИМПИЯ» щодо вантажоотримувача, які обов`язкові до виконання згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту. Таким чином ТОВ «ОЛИМПИЯ» не могла діяти на власний розсуд та змінити вантажоотримувача ТОВ «Баракат» на будь-якого іншого, без відповідної вказівки покупця та наданих ним додаткових уточнюючих інструкцій. Відвантаження товару здійснювалося в період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року і жодних претензій щодо порушення правил митного декларування з боку митниці не було. За таких обставин вважає, що відсутні докази на підтвердження того, що ним, як директором ТОВ «ОЛИМПИЯ» умисно надавалися до митного оформлення документи, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару, що вказує на відсутність суб`єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1 ст. 483 МКУ.

Жодного умислу на надання неправдивих відомостей ТОВ «ОЛИМПИЯ» не мало, оскільки інструкцію про вантажоотримувача та маршрут руху вказував Покупець, тобто англійська компанія.

Суд залишив поза увагою, що протокол складений лише 17.09.2019 року, а електронну митну декларацію було подано 17.10.2017 року, а про порушення митних правил митному органу стало відомо ще в травні 2018 року. Крім того, в період з 19 по 21.06.2018 року було складено відносно нього 35 протоколів про порушення митних правил на підставі листа Донецької митниці ДФС №3826/705-70-20-06 від 29.05.2018 року, в якому повідомляється що ТОВ «Баракат» тимчасово припинило свою діяльність і цей же лист було покладено в основу доказів вини в оскарженій постанові суду першої інстанції. Усі 35 проваджень за складеними митницею протоколами були закриті Кропивницьким апеляційним судом.

Зазначає, що порушення було виявлено 21.05.2018 року, про що було складено митницею вказаних 35 протоколів про порушення митних правил, однак через рік складено ще 25 протоколів, п`ять з яких розглянуті в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська і всі вони по факту експорту шроту соєвого в межах дії контракту №270917-1SBM від 27.09.2017 року. Отже строки можливого притягнення до відповідальності почали діяти з 21.05.2018 року до 21.11.2018 року згідно з ч. 2 ст. 467 МКУ в редакції Закону №5288-VI від 18.09.2012, яка діяла на час вчинення правопорушення.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, зазначаючи доводи тотожні з первісною скаргою.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Степанова Н.В. підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу і з підстав, викладених в ній просили їх задовольнити, поновити строк на оскарження постанови суду, скасувати її та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В судових дебатах захисник Степанова Н.В. просила скасувати оскаржену постанову і закрити провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Представники митниці заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просили відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи місцевим судом 02 липня 2020 року, підтвердження про отримання повідомлення про час та дату судового засідання у справі відсутнє, при цьому копію постанови отримав 23 липня 2020 року і подав апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 28 липня 2020 року.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, отримав копію повного тексту постанови лише 23 липня 2020 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою забезпечення його права на захист та доступ до правосуддя.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах в їх сукупності.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил № 194/90100/19 від 17.09.2019; копією митної декларації UA901010/2017/009303 від 17.10.2017; копією контракту № 270917 від 27.09.2017 зі специфікацією № 1 від 27.09.2017 до нього; копією рахунку-фактури № 171017/2 від 17.10.2017; копією СМR № 929177; копією договору-доручення № 20/09/2017 від 20.09.2017; копією листа Кіровоградської митниці ДФС № 451/8/11-70/20 від 25.03.2019 та іншими документами, долученими до протоколу.

Той факт, що ТОВ «Баракат» не є вантажоодержувачем товару, зазначеного у митній декларації UA901010/2017/009303 від 17.10.2017 та контракті № 270917 від 27.09.2017 зі специфікацією № 1 від 27.09.2017 до нього, підтверджується відповіддю митних органів Азербайджанської Республіки від 02.08.2019 року № 1000-159/150-23/016781 та письмовими поясненнями директора ТОВ «Баракат» ОСОБА_2 та листом територіального податкового управління Міністерства податків Азербайджанської Республіки, зі змісту яких видно, що ТОВ «Баракат» ніяких договорів з англійською компанією « EXPOCROSS L.P.» та українським ТОВ «ОЛИМПИЯ» не укладав та жодного товару не отримував.

Також, в матеріалах справи є копія письмових пояснень ОСОБА_3 (а.с. 51), який був перевізником зазначеного вище товару (а.с. 23), за змістом яких шрот соєвий, який мав бути доставлений ТОВ «Баракат» був доставлений на територію Російської Федерації та розвантажений в м. Матвеев-Курган Ростовської області на митному терміналі.

Крім того, згідно з відповіддю митних органів Азербайджанської Республіки (а.с. 62-64) фактів ввезення та вивезення товарів з відповідними накладними та інвойсами, зазначеними в листі (а.с. 33-34), зареєстровано не було.

Частиною першою статті 483 МК України передбачена відповідальність, зокрема за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто... з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів..., що містять неправдиві відомості щодо... найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача...

Таким чином, факт неправдивих відомостей в митній декларації в частині одержувача товару, знайшов своє підтвердження, зокрема на підставі документів отриманих від митних органів Азербайджанської Республіки.

Всі вищевикладені докази є належними, достовірними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП та достатніми для доведеності винуватості ОСОБА_1 , а також їх достовірність та допустимість не ставились під сумнів сторонами провадження.

Правова позиція та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисника Степанової Н.В. зводились до того, що матеріалами справи не доведено склад адміністративного правопорушення, а саме суб`єктивної сторони правопорушення, яка, на думку захисника, полягає у формі прямого умислу.

З такими доводами скарги суд апеляційної інстанції не може погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Порівняльний аналіз статей 483 та 485 МК України дає підстави для висновку, що правопорушення, передбачене ст. 483 МК України може бути вчинене як умисно, так і з необережною формою вини, на відміну від ст. 485 МК України, деякі ознаки об`єктивної сторони якої є тотожною зі ст. 483 МК України (в тому числі і заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо одержувача товару), але з обов`язковою кваліфікуючою ознакою «з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру» , що можливо тільки за прямого умислу.

Обов`язок ОСОБА_1 зазначити у декларації достовірні відомості виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

За змістом ч. 1, п. 2 ч. 8 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів тощо.

Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.

Документами, що містять неправдиві дані, вважаються такі документи, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача , щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо - не відповідають дійсності.

Таким чином, ОСОБА_1 вищезазначеними положеннями Митного кодексу України, як декларант, був зобов`язаний зазначити в митній декларації точні відомості, в тому числі і щодо одержувача товару. Той факт, що ОСОБА_1 під час надання брокеру даних для заповнення декларації розраховував на достовірність відомостей, які йому надав контрагент за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом, не звільняє його від обов`язку декларанта подати точні (правдиві) відомості в митній декларації, не спростовує його винуватість та не виключає в його діях склад порушення митних правил, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (Далі - постанова Пленуму) і твердження, що порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки ОСОБА_1 помилково розтлумачив такі роз`яснення постанови Пленуму.

Слід вважати, що роз`яснення, на які посилається ОСОБА_1 , містяться в абзаці шостому пункту 6 постанови Пленуму, в яких дослівно зазначено таке: «Не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України» . Проте ОСОБА_1 не обвинувачується у вчиненні контрабанди, у зв`язку з чим посилання на зазначений пункт постанови Пленуму є безпідставним. Крім того, постанова Пленуму містить роз`яснення щодо застосування законодавства, яке втратило чинність на час розгляду цієї справи.

Водночас, відповідно до вимог ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати, зокрема чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені вимоги процесуального закону суд першої інстанції не виконав в повному обсязі.

Згідно з матеріалами справи до митного поста Кіровоград-центральный Кіровоградської митниці ДФС 17.10.2017 року агентом з митного оформлення ТОВ ФЕНIКС ТРАНС ГРУП на підставі договору доручення на декларування товарів й іншого майна, що переміщуються через митний кордон України з ТОВ ОЛИМПИЯ подано електронну митну декларацію типу ЕК-10-АА вiд 17.10.2017 року № UА 901010/2017/009303 для здійснення митного оформлення товару: Шрот соєвий кормовий, тостований, гранульований, українського походження, врожаю 2016/2017 року. Одержаний пiд час добування соєвої олії, насипом. Згідно ДСТУ 4230:2003 , вагою нетто 20980 кг, вагою брутто 21000 кг, код УКТЗЕД 2304000000, вартістю 188820 грн.

Зазначений товар відправлявся ТОВ ОЛИМПИЯ на адресу ТОВ Баракат , зареєстрованого за адресою: АZ 0822, Азербайджан, район Белоканы, с. Гуллар, на підставі вищезазначеного контракту та був переміщений через митний кордон України 18.10.2017 року в пункті пропуску Гоптівка-Нехотєєвка , м/п Щербаківка , Харківської митниці ДФС.

30 серпня 2019 року на адресу Кіровської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії України вiд 21.08.2019 року № 27160/7/99-99-20-02-01-17, яким надіслано відповідь митних органів Азербайджанської Республіки вiд 02.08.19 року №1000-159/150-23/016781 разом з поясненням директора ТОВ Баракат ОСОБА_2 та листом територіального додаткового управління Міністерства податків Азербайджанської Республіки.

Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений 17.09.2019 року, направлений до суду 30.01.2020 року, а оскаржене рішення суду першої інстанції постановлене 02.07.2020 року.

Таким чином, датою вчинення адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 визнано винуватим є 17.10.2017 року, датою його виявлення 30.08.2019 року коли орган уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення отримав інформацію про факт його вчинення, а час який сплинув з дня виявлення правопорушення та винесення судового рішення становить10 місяців і 2 дні.

Суд першої інстанції при постановлені оскарженого рішення не звернув уваги на вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 8 КУпАП, згідно з якими особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Так, на час порушення ОСОБА_1 митних правил (згідно постанови суду 17.10.2017 року) ч. 2 ст. 467 МК України діяла в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури» № 5288-VІ від 18.09.2012 (Далі - Закон № 5288-VІ), відповідно до якої, якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень.

Згідно з прийнятими змінами Законом України Про внесення змін до Митного Кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України № 2612-VIII від 08.11.2018 (Далі - Закон № 2612-VIII) частина 2 ст. 467 МК України виключено, а ч. 1 ст. 467 викладено у наступній редакції: Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом .

Таким чином, Закон № 2612-VIII фактично збільшив строки накладення адміністративного стягнення на період розгляду відповідних справ судом, що є погіршенням правового становища осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 МК України норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.

Прийняті зміни до ст. 467 МК України не пом`якшують та не скасовують відповідальність особи, а тому в силу положень ст. 58 Конституції України та ст. 3 МК України не поширюються на правопорушення, вчинені до прийняття відповідних змін.

Положення ст. 467 МК України регулює питання накладення адміністративних стягнень, зокрема строків їх накладення.

З аналізу структури МК України видно, що стаття 467 знаходиться в Главі 67 «Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальності за них» Розділу XVІІІ «Порушення митних правил та відповідальність за них» , в той час як в Розділі XІX «Провадження у справах про порушення митних правил» містяться норми процесуального права, які регулюють провадження у справах.

Враховуючи, що станом на час розгляду справи судом першої інстанції (02.07.2020 року) закінчилися передбачені ч. 2 ст. 467 МК України (в редакції Закону № 5288-VІ) строки накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил, справа стосовно ОСОБА_1 підлягала закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Отже суд першої інстанції, не прийнявши рішення про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, допустив неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду, відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (ст. 467 МК України).

З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , її часткового задоволення та скасування постанови суду першої інстанції із закриттям провадження у справі про порушення митних правил.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 2 ст. 467 (в редакції Закону України № 5288-VI від 18.09.2012 року), ч. 5 ст. 529 Митного кодексу України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2020 року задовольнити та поновити строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ч. 2 ст. 467 МК України (в редакції Закону України № 5288-VI від 18.09.2012 року) у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.П. Піскун