Постанова

від 02.11.2020 по справі 370/1085/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 року м. Київ

Справа №370/1085/20

Апеляційне провадження №22-ц/824/12045/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Охневської Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Тандира О.В. 17 серпня 2020 року в смт. Макарів, повний текст рішення складений 17 серпня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Колонщина-Сервіс Колонщинської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом в якому просила стягнути з відповідача 437591,22 грн збитків, а саме: 356781,00 грн - вартості майна, 54837,24 грн - інфляційних збитків за період з 12 листопада 2017 року по 15 квітня 2020 року, 25972,98 грн - 3% річних за користування майном за період з 12 листопада 2017 року по 15 квітня 2020 року. Також позивач просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4391,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві приватної власності належить транспортний засіб марки Камаз , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Приблизно в літку 2017 року позивач надала у користування КП Колонщина-Сервіс даний транспортний засіб на умовах усного договору, згідно з яким відповідач повинен був повернути його за першою ж вимогою, а у разі неможливості повернути це майно, повернути аналогічний транспортний засіб, такої самої марки і такого самого року випуску, в такому ж стані і такої ж комплектації або відшкодувати його вартість. Проте, 12 листопада 2017 року з території відповідача вказаний транспортний засіб був викрадений. 15 квітня 2020 року позивач направила на адресу відповідача вимогу про повернення у строк до 21 квітня 2020 року транспортного засобу Камаз , а у разі неможливості - повернути аналогічний транспортний засіб, такої самої марки і такого самого року випуску, в такому ж стані і такої ж комплектації або відшкодувати його вартість в сумі - 437591,22 грн. Станом на день звернення до суду відповідач вимогу не виконав.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Колонщина-Сервіс Колонщинської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення коштів - залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що сторонами не було дотримано вимог закону щодо нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, такий договір, в силу закону є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а відтак посилання позивача на порушення відповідачем умов такого договору та норм зобов`язального права ЦК України, як на підставу відшкодування завданих ним збитків не відповідає вимогам закону та не може бути підставою для задоволення позову про їх стягнення, що є предметом спору у даній справі.

Також суд не прийняв визнання позову відповідачем у даній справі, оскільки визнання відповідачем позову прямо суперечить закону.

Не погодилась із вищезазначеним судовим рішенням позивач, нею подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та за неповного з`ясування обставин справи. Вказує на те, що суд першої інстанції з порушенням норм процесуального права розглянув справу в порядку спрощеного провадження, в той час, як ціна позову становить 437591, 22 грн, а тому справа є складною та мала бути розглянута в судовому засіданні з викликом сторін. Також вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв визнання позову відповідачем, оскільки сторони таким чином фактично врегулювали спірні відносини, які виникли між ними. Зазначає, що в порушення ч.2 ст. 16 ЦК України суд не захистив ефективним способом захисту її порушеного права.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу директор КП Колонщина-Сервіс визнав в повному обсязі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та вказав, що КП Колонщина-Сервіс`вважає повернення нанесених збитків позивачу за неповернення транспортного засобу Камаз обґрунтованими та має намір повернути вартість транспортного засобу позивачу.

На стадії апеляційного розгляду відповідачем та третьою особою ОСОБА_2 були здійснені заяви про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем і відповідачем 25 вересня 2020 року за умовами якої відповідач зобов`язався здійснити позивачу відшкодування у повному обсязі до 30 жовтня 2020 року /а.с.122-133/. Оскільки, станом на 02 листопада 2020 року умови мирової угоди не були виконані, сторонами було знято з розгляду суду дане питання, тому питання затвердження мирової угоди не розглядалось апеляційним судом.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просили про задоволення вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, причини неявки суду не повідомили. Тому, виходячи з положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом апеляційної інстанції встановлені, та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідач має організаційно-правову форму - Комунальне підприємство, його засновником є Колонщинська сільська рада /а.с.27-36,92-93/. У Статуті цієї юридичної особи також вказано, що підприємство засновано на комунальній власності і підпорядковане Колонщинській сільській раді, яка є його засновником /а.с.81-89/.

Позивач ОСОБА_1 є платником податків як фізична особа /а.с.25/.

Позивач ОСОБА_1 є зареєстрованим власником транспортного засобу марки Камаз , реєстраційний номер НОМЕР_1 , модель 55102, рік випуску 2004, колір: оранжевий, шасі (кузов, рама, каляска) № НОМЕР_2 самоскид, тип ТЗ вантажний, об`єм двигуна: 10850 куб.см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 видано МРЕВ - 6 , м. Київ, ДАІ ТУ УМВС України, 14 вересня 2004 року. У графі особливі відмітки зазначено про наявність кредитних зобов`язань перед УКРПРОМБАНК та наявність права керування у ОСОБА_4 /а.с.24/.

За твердженням позивача, в 2017 році на підставі усної домовленості, вказаний транспортний засіб був переданий у користування відповідачу.

12 листопада 2017 року з території КП Колонщина-Сервіс за адресою: с. Колонщина, вул. Слобідська, №1, Макарівського району Київської області, належний позивачу транспортний засіб Камаз , був викрадений невідомими особами. Вказані обставини підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201710210001043 від 12 листопада 2017 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 які були складені в ході даного кримінального провадження /а.с.37-44/.

Позивач 15 квітня 2020 року направила на адресу відповідача вимогу про повернення у строк до 21 квітня 2020 року транспортного засобу Камаз . Позивач також поставила вимогу, у разі неможливості повернення належного їй автомобіля, повернути їй аналогічний транспортний засіб або відшкодувати його вартість в сумі - 437591,22 грн, яка складається з 356781,00 грн вартості майна, 54837,24 грн інфляційних збитків за період з 12 листопада 2017 року по 15 квітня 2020 року, 25972,98 грн 3% річних за користування майном за цей же період /а.с.45-46/.

Згідно звіту про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу від 11 листопада 2017 року, вартість транспортного засобу Камаз модель 55102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама, каляска) № НОМЕР_2 становить 356781,00 грн /а.с.47-66/.

В ході розгляду справи судом першої інстанції відповідач повністю визнав позовні вимоги і не заперечував проти їх задоволення /а.а.80/. Також подав заяву про визнання позову третя особа - ОСОБА_2 /а.с.98/.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 ЦК України, серед яких правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі передбачені ст. 208 ЦК України. До таких правочинів належать зокрема і правочини між фізичною та юридичною особою, крім тих правочинів, що можуть вчинятися усно, тобто, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення; та інших правочинів, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Згідно ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, у випадках, встановлених законом, підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним..

В порядку ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний (нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Так, положеннями ст. 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч.4 цієї статті.

Зокрема, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Позивач в апеляційній скарзі переважно вказує на порушення норм процесуального права, які мали вираз у неприйнятті визнання позову відповідачем та розгляду справи в спрощеному порядку без виклику сторін.

Так, положеннями процесуального закону визначено право суду на розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін будь-якої справи де ціна позову не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на час відкриття провадження у справі прожитковий мінімум ставив 2027 грн, позов заявлений з визначеною ціною 437591,22 грн, що становить 215,88 прожиткових мінімумів. В матеріалах справи відсутні і клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи з викликом сторін. Таким чином, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику судом першої інстанції не суперечить вимогам чинного ЦПК України.

В ході розгляду справи відповідач дійсно подав заяву про визнання позову, проте без конкретизації обставин, які ним визнаються.

Виходячи з положень ст. 206 ЦПК України визнання позову відповідачем не є безумовною підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, суд може постановити таке рішення лише за наявності для того законних підстав.

З матеріалів даної справи вбачається та підтверджено належними доказами обставини перебування у власності позивача транспортного засобу Камаз та його викрадення 12 листопада 2017 року з території КП Колонщина-Сервіс невстановленими особами. Разом з тим, правові підстави перебування транспортного засобу на території відповідача документально не підтверджені. За твердженням позивача нею був переданий відповідачу у користування даний транспортний засіб на підставі усного договору. Суд першої інстанції визначив характер правовідносин, що виникли між сторонами у справі як такі, що стосуються найму транспортного засобу. В апеляційній скарзі позивач не спростовує даний висновок суду, тому діючи в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає підстав для його перегляду. При цьому, апеляційний суд також виходить з того, що сторонами не конкретизуються дата та умови укладеного між ними договору, відсутні докази виконання договірних зобов`язань, лише вказується на погодження обов`язку відповідача повернути позивачу його майно за першою вимогою або здійснити відшкодування в розмірі вартості транспортного засобу.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо він укладається за участю фізичної особи, то підлягає і нотаріальному посвідченню. При цьому недодержання обов`язкової нотаріальної форми договору свідчить про його нікчемність та не створює юридичних наслідків.

Оскільки сторонами не було дотримано вимог закону щодо письмової форми договору та його нотаріального посвідчення, то такий договір, в силу закону, є нікчемним, він не створює юридичних наслідків для його сторін. А відтак посилання позивача на порушення відповідачем умов такого договору, як на підставу відшкодування завданих ним збитків не відповідає вимогам закону та не може бути підставою для задоволення позову. А отже висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам матеріального права.

З точки зору процесуального права, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В даній справі розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а обґрунтування відмови суду у прийнятті визнання відповідачем наведено у рішенні суду без поставлення ухвали суду як окремого процесуального документу. Проте, вказане не визначено процесуальним законодавством, як обов`язкова підстава для скасування постановленого судового рішення. До того ж, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для неприйняття визнання позову відповідачем у даній справі, оскільки таке визнання прямо суперечить закону, відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи, і підстав для їх скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Оскільки апеляційний суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги, то відсутні підстави для компенсації позивачеві судових витрат понесених на стадії апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 11 листопада 2020 року.