Рішення

від 28.10.2020 по справі 695/2772/19

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(спрощене провадження)

ЗАОЧНЕ

Справа № 695/2772/19

номер провадження 2/695/428/20

28 жовтня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Розпутньої І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвеш про визнання договору недійсним та повернення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвеш про визнання договору недійсним та повернення коштів. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що з рекламного оголошення він дізнався про можливість отримання позики на вигідних умовах фінансової пропозиції Сілвеш . Позивач звернувся до регіонального офісу у м. Черкаси з метою отримання позики 20000,00 грн. 14.06.2019 року між ТОВ Сілвеш та ОСОБА_1 укладено угоду № 10292 про надання послуг із оформлення договору та включення клієнтів до фінансової пропозиції ТОВ Сілвеш . Згідно договору, гарантійна сума тобто оплата послуг клієнтом, складає 3090,00 гривень. З додатку № 1 до угоди від 14 червня 2019 року вбачається, що розмір платежів складає: 833, 34 грн. чистий платіж, 1073,34 грн. загальний платіж та 240 гривень адміністративні витрати. За умовами програми Сілвеш , яка визначена укладеною між сторонами Угодою, програма базується на формуванні об`єднання клієнтів, а після формування цього об`єднання, компанія організовує процедуру видачі позик клієнтам. Після оплати гарантійного внеску кредит позивачу наданий не був, на неодноразові звернення в телефонному режимі для вияснення причини неотримання ним позики представник ТОВ Сілвеш не відповідав. Спроби застати представників відповідача за адресою м. Черкаси вул. Смілянська, 44 каб. 418, де знаходиться офіс ТОВ Сілвеш , виявилися марними, кабінет був завжди зачиненим. 25.06.2019 позивач направив до відповідача письмову заяву з вимогою розірвати договір, однак лист був повернутий, оскільки відповідач його не отримав. Позивач вказує, що уклав договір під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики. Умови договору є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності цивільних відносин, створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Зазначає, що Законом України Про захист прав споживачів закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. Просив визнати недійсним договір № 10292 укладений між ТзОВ Сільвеш та позивачем про надання послуг, спрямованих на отримання позики на умовах фінансової пропозиції, з застосуванням наслідків недійсності правочину та повернути позивачу сплачені кошти в сумі 3090,00 гривень.

Від відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але направив до суду телефонограму, в якій просив розглянути справу без його участі в зв`язку з перебуванням в зоні АТО.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку - шляхом направлення судових повісток за місцезнаходженням юридичної особи та шляхом розміщення оголошення на веб-порталі Судова влада України .

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2019 року між ТзОВ Сілвеш в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була укладена угода № 10292.

Відповідно до п. 1 ст. 1 зазначеної Угоди, предметом угоди є надання Компанією системи послуг, спрямованих на отримання позики на суму, яка зазначена в Додатку № 1 до угоди, на умовах фінансової пропозиції Сілвеш , а саме: забезпечити оформлення угоди про участь в пропозиції, надавати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі клієнта в пропозиції Сілвеш . Згідно договору, гарантійна сума, тобто оплата послуг клієнтом, складає 3093 гривні. З додатку № 1 до угоди від 14.06.2019 вбачається, що розмір платежів складає: 833, 34 грн. чистий платіж, 1073,34 грн. загальний платіж та 240 гривень адміністративні витрати. З умов програми Сілвеш , яка визначена укладеною між сторонами Угодою, вбачається, що програма базується на формуванні об`єднання клієнтів, а після формування цього об`єднання, компанія організовує процедуру видачі позик клієнтам.

На сьогодні позику ОСОБА_1 так і не отримав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст.216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За положеннями ч.1 п.7, ч.3, ч.6 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів , нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України Про захист прав споживачів закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому, в зазначеному Законі нормативне визначення поняття пірамідальної схеми не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб`єкта підприємництва до пірамідальної схеми .

Аналіз п.7 ч.3 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що поняття пірамідальна схема у розумінні цієї норми має такі обов`язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Для кваліфікації пірамідальної схеми необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як пірамідальної , тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Такі правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс13, від 25 червня 2014 року у справі № 6-74цс14, від 3 вересня 2014 року у справі № 6-98цс14.

Суд приходить до висновку, що діяльність ТзОВ Сілвеш слід вважати пірамідальною схемою, оскільки, як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 повинен був сплачувати кошти не за сам кредит, а за можливість в майбутньому його одержати.

Виконання відповідачем послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені угодою кошти, а ТзОВ Сілвеш формує об`єднання клієнтів та за рахунок їх внесків здійснює надання кредиту.

При цьому, вказана угода не містить строків та (або) термінів отримання кредиту, не передбачає будь-якої відповідальності ТзОВ Сілвеш за невиконання умов угоди та будь-яких гарантій отримання клієнтом позики.

Тобто, в цьому випадку відповідач здійснював нечесну підприємницьку практику шляхом формування об`єднання клієнтів без залучення власних коштів, клієнти вносили кошти за отримання послуги в майбутньому та за кошти, які вносили клієнти, здійснювалась видача кредитів іншим клієнтам, що являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Відповідач ввів позивача в оману, застосовуючи нечесну підприємницьку практику, а ч.6 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів встановлює, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуваний позивачем договір слід визнати недійсним, як такий, що вчинений з використанням нечесної підприємницької діяльності, з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

До матеріалів справи позивачем додана копія договору №10292 від 14.06.2019р. згідно якого гарантійна сума, тобто оплата послуг клієнтом, складає 3093 гривні, однак у матеріалах відсутні докази того, що дана сума позивачем була сплачена.

Отже, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача гарантійного внеску у розмірі 3090,00 грн. не підлягають до задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.12-13,19,141,258-259,265,274-279,280-289 ЦПК України, на підставі ст.ст.203,215,216,236 ЦК України, ст.19 Закону України Про захист прав споживачів , на підставі ч.1 ст.4, ст.34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , суд - ,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними договір № 10292 та додаток № 1 до угоди № 10292 від 14 червня 2019 року, які укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Сілвеш .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Сілвеш (03339, м. Київ, вул. Ізюмська, 7, код за ЄДРПОУ: 42681219) на користь держави судові витрати у справі в сумі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню.

У решті вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко