Рішення

від 17.11.2020 по справі 903/670/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 листопада 2020 року Справа № 903/670/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В. М., в порядку спрощеного позовного провадження, розглянувши справу № 903/670/20

за позовом: Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс» , смт. Ратне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайс Офіс» , м. Ковель

про стягнення 41 372,03 грн.

Встановив: Позивач - Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс» звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайс Офіс» про стягнення 41 372,03 грн. з них: 36 360,36 грн. основного боргу, 3% річних - 1770,07 грн., інфляційні втрати - 2216,81 грн. та штрафу 1024,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №844/844/л/2018 від 22.05.2018.

Ухвалою суду від 17.09.2020 постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідача подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву. Попереджено відповідача, що у разі не подання протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 22.09.2020, позивач 23.09.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4500811692090, №4410108681231.

Строк для подання відзиву відповідачу встановлено по 07.10.2020.

Відзив відповідач на адресу суду не подав.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву за вх.№01-83/211/20 від 06.11.2020 про відому від частини позовних вимог, у зв`язку з частковим погашенням відповідачем боргу на суму 5000 грн. в підтвердження долучив платіжне доручення №502 від 25.09.2020. Враховуючи вищевикладене просить суд стягнути з відповідача 36 372,03 грн. в т.ч.: 31 360,36 грн - основного боргу, 1770,07 грн.-3% річних, 2216,81 грн. - інфляційних втрат, 1024,79 грн. штрафу.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, -

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.05.2018 між позивачем Державним підприємством «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Ратнеагроліс» та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайс Офіс» був укладений договір купівлі-продажу необробленої деревини за №844/844/л/2018. (а.с.5)

Згідно п.п. 1.1 договору передбачено, що за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2018 який відбувся 22.05.2018, продавець передає у власність на умовах франко - склад продавця необроблену деревину (товару) за номерами лотів /п. 4.1/, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов що визначені в цьому договорі.

Відповідно до п.п 1.2 договору визначено, на підставі пункту 1.3 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 №42 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 за №164/13431) та регламенту біржі продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна на товар встановлена в гривнях за 1 куб.м. на умовах франко - склад продавця згідно аукціонного свідоцтва про результати проведення аукціону від 22.05.2018 та становить 496 000 грн.

Згідно п.п 4.4 договору визначено, що комплект товаросупровідних документів: товаротранспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура;- податкова накладна; специфікація.

Пунктом 5.1, 5.4 договору сторони передбачили, що прийом -передача товару здійснюється на складі продавця за умовами франко - склад продавця за якістю- у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ та ін. згідно законодавства України; за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них та актом приймання-передачі товару (за кожною партією) з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.п. 6.1 договору визначено, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 к.д. з дати пред`явлення рахунку до сплати.

Згідно п.п 8.3 договору визначено, що за прострочення оплати за товар на умовах з даним договором покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1% від партії поставленої продукції.

Даний договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Предметом даного судового розгляду є стягнення заборгованості за поставлений товар на умовах договору №844/844/л/2018 від 22.05.2018 та на підставі товарно-транспортних накладних.

Згідно п. 6.1 договору №844/844/л/2018 від 22.05.2018, оплата товару здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів у розмірі 100 % попередньої оплати на поточний рахунок продавця на протязі 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунку продавцем.

Як встановлено судом, на виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №844/844/л/2018 від 22.05.2018 позивач здійснив відповідачу поставку товару на суму 102478,89 грн., який був прийнятий відповідачем без зауважень, що підтверджується товарно-транспортними накладними. (а.с. 8-10).

Відповідач, лише частково оплатив за поставку товару в сумі 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1140 від 31.10.2019. (а.с. 11)

Як слідує із матеріалів справи, між ФОП Остапчуком Андрієм Петровичем та ТзОВ Вайс Офіс укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) від 03.02.2020 а також укладено угоду №1 між ДП СЛАП Ратнеагроліс та ТзОВ Вайс Офіс про припинення зобов`язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 07.02.2020 на суму 36 118,83 грн. Враховуючи вище зазначене сума заборгованості ТзОВ Вайс Офіс перед ДП СЛАП Ратнеагроліс зменшилась та станом на 07.02.2020 становила 46 360,36 грн. (а.с.13-14)

Крім того, позивачем було надіслано на адресу відповідача листи :

1) від 11.03.2020 з вимогою в 7 строк погасити заборгованість в сумі 46 360,36 грн. Після отримання вищенаведеного листа відповідач оплатив заборгованість в сумі 10 000,00 грн. згідно платіжного доручення №348 від 17.03.2020; ( а.с. 15-17)

2) від 06.04.2020 з вимогою в 7 строк погасити заборгованість в сумі 36 360,36 грн. Після отримання вищенаведеного листа відповідач оплатив заборгованість в сумі 4 000 грн. згідно платіжного доручення №1381 від 15.05.2020; ( а.с. 18-19)

Крім того, 06.11.2020 представник позивача звернувся із заяву за вх.№01-83/211/20 про відмову від частині позовних вимог у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу.

Як слідує із матеріалів справи відповідач після відкриття провадження у справі оплатив основний борг 5000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1333 від 25.09.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Отже, провадження у справі №903/670/20 в частині стягнення 5000 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із задоволенням заяви позивача про відмову від позову.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 31 360,36 грн. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Щодо нарахованого до стягнення з відповідача 1024,79 грн. штрафу, судом враховано таке.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання

Так, розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 024,79 грн. штрафу, нарахованого за прострочення оплати товару в розмірі 1% від несплаченої суми згідно п. 8.3 договору, перевіривши методику його нарахування, суд вважає, що вказана сума є підставною, відповідає фактичним обставинам справи, є арифметично вірною, а відтак підлягає до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Що стосується нарахованих позивачем 1 770,07грн. трьох процентів річних, та інфляційних втрат в сумі 2216,81 грн. за період з 07.09.2019 по 11.09.2020 суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» в частині нарахування 3% річних в сумі 1 770,07 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 2216,81 грн. за період з 07.09.2019 по 11.09.2020 суд дійшов висновку, що вони є підставні та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вайс Офіс (45000, м. Ковель, вул. Залізнична, буд. 5, код ЄДРПОУ 37425069) на Державного підприємства Спеціальзоване лісогосподарське агропромислове підприємство Ратнеагроліс (44101, смт. Ратне, вул. Гранчина, буд. 31, код ЄДРПОУ 34417131) 36372,03 грн. заборгованості з них: основного боргу - 31360,36грн., 3% річних - 1770,07 грн., 2216,81 грн., штрафу - 1024,79 грн. та 2102,00 грн. -судового збору

3. Закрити провадження на суму 5000 грн.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

17.11.2020

Суддя В. М. Дем`як