Рішення

від 04.11.2020 по справі 904/6312/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2020м. ДніпроСправа № 904/6312/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В., розглянув спір

за позовом Прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпро в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до відповідача-1: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ", м. Дніпро

відповідача-3: Фермерського господарства "Аврора плюс", с. Маломихайлівка Дніпропетровської області

про скасування державної реєстрації права оренди, суборенди земельної ділянки та витребування земельної ділянки

Представники:

від прокуратури Карюк Д. О.

від позивача Алєксєєнко Р.Ю.

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 не з`явився

від відповідача-3 не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 63, 6420 га, кадастровий номер 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" (код ЄДРПОУ 43060540) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни № 47418287 від 19.06.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" (код ЄДРПОУ 43060540) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 32059978);

- скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 63, 6420 га, кадастровий номер 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району, проведену за Фермерським господарством "Аврора плюс" (код ЄДРПОУ 38298329) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни № 47441238 від 20.06.2019 з одночасним припиненням речових прав Фермерського господарства "Аврора плюс" (код ЄДРПОУ 38298329) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 32080715);

- витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" (код ЄДРПОУ 43060540) та Фермерського господарства "Аврора плюс" (код ЄДРПОУ 38298329) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 63, 6420 га, кадастровий номер 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує наступним.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Приписами статті 15 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурорами органу прокуратури, зокрема, є керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної), перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної).

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (частина 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до пункту 6.1 наказу Генерального прокурора України від 21 вересня 2018 року № 186гн "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", позови (заяви, подання) слід надсилати до суду за підписом керівника прокуратур усіх рівнів - Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня, міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури, військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що в системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 7 та підпунктом 31 пункту 4 зазначеного положення визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження, у тому числі щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На території Дніпропетровської області таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке, у тому числі, здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру".

Згідно з п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування державою земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 63, 6420 га за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку.

Прокуратурою Дніпропетровської області направлялися запити від 25.11.2019 № 05/1-581вих-119 та від 09.12.2019 № 05/1-605вих-19 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства.

Проте, згідно із відповідями Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 10-4-0.6-9131/2-19 від 27.11.2019 та № 10-4-0.6-9660/2-19 від 13.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області заходи, в тому числі претензійно-позовні, направлені на скасування незаконних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребовування земельної ділянки за кадастровим номером 1221087700:01:060:0017 із незаконного володіння та користування не вживались.

Таким чином, має місце порушення інтересів держави та наявності достатніх правових підстав для подання даного позову та здійснення представництва в суді органами прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначає, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 27.11.2019 № 10-4-0.6-9131/2-19) довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалась, договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався.

Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 19/06-07/19ДО від 19.06.2019, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника відділу у Верхньодніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Іванової Г.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений Степ" статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Оскільки документами спростовано факт автентичності та достовірності укладання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, яке на теперішній час позбавлене можливості розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, записи державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. про державну реєстрацію права оренди та суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 60,6420 га, кадастровий номер 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, за № 32059978 від 19.06.2019 та № 32080715 від 20.06.2019 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Зелений Степ" не надавався, акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувався, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час, є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і землекористувачем (Фермерським господарством "Аврора Плюс") повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Користування ФГ "Аврора Плюс" земельною ділянкою на підставі договору суборенди № 19/06-07/19ДО від 20.06.2019, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений Степ", також не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а, отже, є безпідставним, у зв`язку з чим з урахуванням статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України воно повинно повернути спірну земельну ділянку державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідачі своїм правом на подачу відзиву на позов не скористались.

02.01.2020 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6312/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2020, про що постановлено ухвалу.

Представники відповідачів у підготовче засідання 20.01.2020 не з`явились, відзиви позовну заяву не надали.

Згідно даних з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", ухвала суду від 02.01.2020, надіслана на адресу Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни за № 4930010942359, знаходиться у точці видачі/доставки (а.с. 60-61) .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" ухвалу суду від 02.01.2020 не отримало, 16.01.2020 на адресу суду надійшов лист, до якого додано конверт із вказаною ухвалою суду.

У зазначеному листі ОСОБА_1 повідомив про те, що за адресою, яка зазначена в позовній заяві та відповідає інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 49010, м. Дніпро, вул. Баха, буд. 2, ТОВ "Зелений степ" не знаходиться, так як в даному місці проживає сім`я останнього.

Фермерське господарство "Аврора плюс" про дату, місце та час судового засідання повідомлене належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с. 54).

Ухвалою суду від 20.01.2020 відкладено підготовче засідання до 26.02.2020.

У судове засідання 26.02.2020 представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 зупинено провадження у справі № 904/6312/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

27.07.2020 Прокуратурою Дніпропетровської області подано клопотання про поновлення провадження у справі № 904/6312/19, у якому зазначено про те, що Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу № 912/2385/18, повний текст постанови оприлюднено 20.07.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 провадження у справі № 904/6308/19 поновлено, підготовче засідання призначено на 09.09.2020.

09.09.2020 прокурором подано заяву про зміну предмету позову, яка обґрунтована прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", на підставі якого внесено зміни до п. 2, 3 ч. 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Подана прокурором заява відповідає вимогам, визначеним статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим остання приймається судом до розгляду.

Представники відповідачів в підготовче засідання 09.09.2020 не з`явились.

Фермерське господарство "Аврора плюс" про дату, місце та час судового засідання повідомлене належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с. 117).

Поштові відправлення з ухвалою суду від 18.08.2020, надіслані на адреси Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" за №№ 4930012525240, 4930012525259, повернуті до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 109-116).

У підготовчому засіданні, яке відбулось 09.09.2020, прокурором заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження до 09.10.2020 та відкладено підготовче засідання до 07.10.2020.

Представники відповідачів в підготовче засідання 07.10.2020 не з`явились.

Фермерське господарство "Аврора плюс" про дату, місце та час судового засідання повідомлене належним чином, про що свідчить залучене до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с. 141).

Поштове відправлення з ухвалою суду від 09.09.2020, надіслане на адресу Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни за № 4930012705664, повернуто до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 137-140).

Згідно даних з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта", поштові відправлення з ухвалою суду від 09.09.2020, надіслане на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" за № 4930012705656, знаходяться у точці видачі/доставки (а.с. 142-143).

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.11.2020, про що постановлено ухвалу суду.

12.10.2020 та 29.10.2020 від позивача поштовим засобом зв`язку через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких останнім зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

03.11.2020 від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява, в якій останній повідомляє суд, що Прокуратора Дніпропетровської області була перейменована на Дніпропетровську обласну прокуратуру , про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У судове засідання представники відповідачів-1, 2, 3 не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до статті 242 ГПК України, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення Фермерському господарству Аврора Плюс ухвали господарського суду від 07.10.2020 (а.с. 177), та поштові повернення, якими на адресу Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" направлялись ухвали суду від 07.10.2020 (а.с. 157-164) з відмітками адресат відсутній за вказаною адресою .

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачами листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідачів.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 04.11.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак, не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

04.11.2020 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо внесення записів про державну реєстрацію, підстави внесення таких записів.

Як вбачається з матеріалів справи 19.06.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою (Павловською) Г.О. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Зелений Степ", ЄДРПОУ 43060540, зареєстровано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 63,6420 га за кадастровим номером 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району.

Підставою реєстрації права оренди на зазначену земельну ділянку слугував договір оренди земельної ділянки № 19/06-0719ДО від 19.06.2019, що укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника відділу у Верхньодніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Іванової Г. В. та ТОВ " Зелений Степ ", ЄДРПОУ 43060540 в особі директора Марченко В.Д.

20.06.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою (Павловською) Г.О. зареєстровано право суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 63,6420 га за кадастровим номером 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району, за ФГ "Аврора Плюс" на підставі договору суборенди земельної ділянки № 19/06-07/19ДО від 20.06.2019, укладеного між ТОВ " Зелений Степ " та ФГ "Аврора Плюс".

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 27.11.2019 № 10-4-0.6-9131/2-19 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалась, договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався.

Наразі, за твердженнями позивача, вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 19/06-07/19ДО від 19.06.2019, укладеному між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника відділу у Верхньодніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Іванової Г. В. та ТОВ " Зелений Степ ", статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування рішень державних реєстраторів та витребування майна.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статей 142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Згідно пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно зі статтею 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок із державної власності у комунальну і навпаки здійснюється за рішеннями самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад" регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виходячи з наведеного, сільські, селищні, міські ради наділені делегованими повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів та є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у області.

Проте, як вбачається з відповіді № 10-4-0.3-9333/2-19 від 03.12.2019 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельна ділянка за кадастровим номером 1221087700:01:060:0017, обліковується як землі сільськогосподарського призначення державної власності на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району.

За приписами частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина 1 стаття 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Частина 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав: 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із частина 3 стаття 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пункти 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, чинна редакція статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, як:

- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

У випадку якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України Про оренду землі ).

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (частина 5 статті 8 Закону України Про оренду землі ).

Враховуючи, що 19.06.2019 та 20.06.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. проведено державну реєстрацію права оренди та суборенди, з цього моменту земельна ділянка вважається переданою в користування ТОВ Зелений степ та ФГ Аврора плюс відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

В порушення ст. ст. 116, 122 Земельного кодексу України ТОВ Зелений степ з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не зверталося, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримувало. Проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки ТОВ Зелений степ не розроблялася, в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався. Рішення відповідного органу щодо передачі у користування ТОВ Зелений степ спірної земельної ділянки не приймалося. Акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався.

Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України).

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування ТОВ Зелений степ не надавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час, є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і землекористувачем повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Отже, за висновками суду, вимоги в частині скасування державної реєстрації права оренди, суборенди земельної ділянки є належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За приписами статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, а також статті 20 Господарського кодексу України.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України), на витребування майна від добросовісного набувача (стаття 388 Цивільного кодексу України), витребування грошей та цінних паперів (стаття 389 Цивільного кодексу України), захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння (стаття 391 Цивільного кодексу України), визнання права власності (стаття 392 Цивільного кодексу України) тощо.

Відповідно до закріпленого у статті 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, зокрема від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Судом було встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер № 1221087700:01:060:0017, вибула з володіння позивача поза волею власника.

Отже, з урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення відновлення прав та законних інтересів позивача як розпорядника земельної ділянки № 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог в частині витребування вказаної земельної ділянки.

Згідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів 2, 3, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останніх.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 63,6420 га, кадастровий номер 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" (код ЄДРПОУ 43060540) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровської області Андрєєвої (Павловської) Ганни Олегівни № 47418287 від 19.06.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" (код ЄДРПОУ 43060540) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 32059978);

Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 63,6420 га, кадастровий номер 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району, проведену за Фермерським господарством "Аврора плюс" (код ЄДРПОУ 38298329) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровської області Андрєєвої (Павловської) Ганни Олегівни № 47441238 від 20.06.2019 з одночасним припиненням речових прав Фермерського господарства "Аврора плюс" (код ЄДРПОУ 38298329) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 32080715);

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" (49010, м. Дніпро, вул. Баха, буд. 2, код ЄДРПОУ 43060540) та Фермерського господарства "Аврора плюс" (52342, Дніпропетровська область, Криничанський р-н, с. Маломихайлівка, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 38298329) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 63,6420 га, кадастровий номер 1221087700:01:060:0017, що розташована на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, код ЄДРПОУ 39835428).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений степ" (49010, м. Дніпро, вул. Баха, буд. 2, код ЄДРПОУ 43060540) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 2 881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 коп.) - судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства "Аврора плюс" (52342, Дніпропетровська область, Криничанський р-н, с. Маломихайлівка, вул. Центральна, 19, код ЄДРПОУ 38298329) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 2 881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 коп.) - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 16.11.2020.

Суддя І.Ф. Мельниченко