Рішення

від 04.11.2020 по справі 908/1474/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/78/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2020 справа № 908/1474/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до відповідача комунального підприємства «Житлосервіс» Оріхівської міської ради Запорізької області (70504, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 9)

про стягнення 81174,04 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Кулешова Л.В., довіреність № 13 від 01.01.2020

від відповідача: Клименко О.О., голова ліквідаційної комісії, рішення № 126 від 10.09.2020

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з комунального підприємства «Житлосервіс» Оріхівської міської ради Запорізької області 81174,04 грн. заборгованості за спожиту у червні 2017 року електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 54 від 01.06.2016.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2020 справу № 908/1474/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою від 16.06.2020 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1474/20, справі присвоєно номер провадження 18/78/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою від 21.08.2020 суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2020; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 04.11.2020.

В судовому засіданні 04.11.2020, у зв`язку з визнанням відповідачем позову, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позові, та подане 23.10.2020 клопотання про приєднання доказів: копії договору про постачання електричної енергії № 564 від 01.06.2016 з додатками та копії заяви-приєднання до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Клопотання позивача про приєднання доказів судом задоволено.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що господарські відносини сторін врегульовані договором про постачання електричної енергії № 54 від 01.06.2016, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі. В порушення умов договору відповідач вартість спожитої у червні 2017 року електроенергії не сплатив, що призвело до утворення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 81174,04 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.11.2020 надав заяву про визнання позову.

Відповідно до ст.ст. 46, 191 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

В порядку ст. 191 ГПК України судом роз`ясненні наслідки відповідних процесуальних дій щодо визнання позову.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» доповнено розділ Х «Прикінцеві положення» ГПК України пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду справи по суті продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом COVID-19 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася (востаннє по 31.12.2020) та наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину та протягом 20-денного строку з дня набрання чинності Законом України №731-ІХ звернень щодо необхідності реалізації своїх прав від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі у судовому засіданні 04.11.2020 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії) та комунальним підприємством «Житлосервіс» Оріхівської міської ради Запорізької області (споживач) 01.06.2016 укладений договір про постачання електричної енергії № 54 (надалі - Договір).

В подальшому назву відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» змінено на публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» .

Відповідно до умов розділу 1 Договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу» .

Згідно з п. 2.3.4 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» .

За визначенням п. 7.4 Договору, розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію з урахуванням умов додатка № 7 Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку . Розрахунки за компенсацію перетікання реактивної енергії обумовлюються додатком № 6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії .

Відповідно до п. 6 додатка № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну-вимогу доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Відповідно до п. 10 додатка № 4 до договору споживач зобов`язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем виставлено та направлено на адресу відповідача рахунок № 54/6а від 11.07.2017 на суму 81174,04 грн. Відповідач в порушення умов договору рахунок за червень 2017 року не оплатив.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо дотримання строків оплати вартості активної електроенергії стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором про постачання електричної енергії № 54 від 01.06.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати вартості отриманої електричної енергії визначено у п. 10 додатка № 4 до договору - у строк, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого від постачальника електричної енергії рахунка за червень 2017 року у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 81174,04 грн. Зазначені обставини відповідачем визнані.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін вартості отриманої електроенергії є доведеним.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 81174,04 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зважаючи на заяву відповідача № б/н від 04.11.2020, якою ним позовні вимоги визнані в повному обсязі, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.

На підставі викладеного, суд визнав позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 76-80, 129, ч.ч. 3, 4 ст. 185, ст..ст. 191, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства «Житлосервіс» Оріхівської міської ради Запорізької області (70504, Запорізька область, м. Оріхів, вул. Запорізька, 9; ідентифікаційний код 40116547) на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) 81174,04 грн. (вісімдесят одну тисячу сто сімдесят чотири грн. 04 коп.) основного боргу за червень 2017 року за договором про постачання електричної енергії № 54 від 01.06.2016 та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 16.11.2020.

Суддя В.В. Левкут