Ухвала

від 16.11.2020 по справі 910/10153/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

м. Київ

16.11.2020справа №910/10153/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10153/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мотто Євро Плюс (14119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 50; ідентифікаційний код 41891832)

до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А; ідентифікаційний код 39393260) та

Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (01196, м. Київ, вул. площа Лесі Українки, буд. 1; ідентифікаційний код 37955989)

про стягнення 850 778,77 грн. майнової шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди,

за участю представників:

позивача - Яценко О.В. (ордер від 02.07.2020 серія №КС №677151);

відповідачів-1,2 - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мотто Євро Плюс (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - Служба) 850 778,77 грн. майнової шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, які заподіяні позивачу внаслідок протиправної бездіяльності посадової особи органу державної влади (органів досудового розслідування).

Позовні вимоги мотивовано тим, що: Товариство звертається до суду за захистом своїх порушених прав, які завдані незаконними діями та бездіяльністю органів досудового розслідування у кримінальному провадженні №32017110200000016, внаслідок яких у позивача було проведено обшуки на трьох АЗС, вилучено все майно, яке до теперішнього часу залишається неповернутим, незважаючи на закриття кримінального провадження відносно позивача та ухвалення судових рішень щодо повернення майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.09.2020.

Відповідач-2 25.08.2020 подав суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки: факт неправомірності (незаконності) прийняття неправомірного рішення, вчинення дій чи бездіяльності, що привели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку, тобто повинен підтверджуватися відповідним рішенням, а позивачем не надано жодних доказів про встановлення таких дій; саме товариство з обмеженою відповідальністю Складсервіс Україна (далі - ТОВ Складсервіс Україна ), як зберігач несе майнову відповідальність у разі неналежного зберігання майна Товариства, а тому позивачем не доведено, що саме Служба повинна нести відповідальність за даним позовом; Товариство знаходилося у правовідносинах саме з Головним управлінням ДФС у Київській області (далі - Управління), а тому Служба жодних прав та інтересів Товариства не порушувала, жодної шкоди не завдавала.

02.09.2020 Товариство подало суду відповідь на відзив Служби, в якій зазначило про те, що: Управління, як особа, відповідальна за збереження та повернення тимчасово вилученого майна, а Служба здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду; сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, в даному випадку в особі Служби; Товариству була завдана шкода внаслідок бездіяльності саме відповідача-1, а відповідачі-1,2 за наявності підстав, не позбавлені права звернутися з відповідними вимогами до зберігачів товару у порядку регресу; обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України); згідно з норм статті 169 КПК України, обов`язок з повернення тимчасово вилученого майна покладено саме на слідчого та прокурора, а не на особу, яка здійснює відповідальне зберігання вказаного майна.

Управління 07.09.2020 подало суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що: відповідач-1 передав на зберігання вилучене у позивача майно товариству з обмеженою відповідальністю Делівері Трейд (далі - ТОВ Делівері Трейд ) та ТОВ Складсервіс Україна , а також направляв вказаним товариствам ухвали слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 10.10.2019, 12.11.2019, 18.11.2019 для повернення майна позивачу; 12.05.2020 позивач відмовився від повернення йому товару, що підтверджується протокол повернення майна від 12.05.2020; обов`язок самостійно вчинити дії направлені на повернення майна Товариству виник у Управління після спливу строку на подання клопотання про його арешт; оскільки вилучене майно було передано відповідачем-1 на зберігання ТОВ Делівері Трейд та ТОВ Складсервіс Україна , а тому Товариство повинне звертатись саме до цих суб`єктів для отримання вилученого майна і саме ці суб`єкти несуть відповідальність за втрату майна; позивачем не надано доказів вчинення відповідачами-1,2 неправомірних дій в ході досудового розслідування, зокрема, визнання неправомірних дій чи бездіяльності органів досудового розслідування у кримінальному провадженні або їх посадових осіб у встановленому законом порядку, а тому відсутні підстави для відшкодування такої шкоди у порядку, визначеному статтею 11178 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/10153/20 та відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/10153/20 на 28.09.2020.

24.09.2020 позивач подав суду відповідь на відзив відповідача-1, в якій зазначив про те, що: відповідачем-1 не надано доказів, що ним вчинялись дії, направлені на забезпечення повернення майна позивача; Управлінням не було забезпечено права перевірки товару до його повернення, а умови повернення без такої перевірки з підписанням акта про повернення певного виду товару належної якості унеможливили б для позивача захист його прав у майбутньому; враховуючи приписи статей 169, 171, 173 КПК України у слідчих виник обов`язок з повернення майна після спливу строку на подання клопотання про його арешт (48 годин з моменту вилучення), що додатково було підтверджено судовими рішеннями; посилання Управління на те, що відповідальність перед позивачем має нести інша особа (зберігач) не передбачена ні нормами КПК Україні, ані будь-якими іншими законодавчими актами, оскільки вибір зберігача є правом відповідача-1, а між позивачем та зберігачем відсутні будь-які господарські або інші зобов`язальні відносини; враховуючи відповідь зберігача, в якій він пропонує позивачу порушити додатковий судовий спір для зобов`язання Управління прийняти товар з відповідального зберігання, вбачається, що єдиним ефективними способом поновлення прав Товариства є саме вимога про стягнення вартості вилученого товару, як остаточне поновлення прав, а не отримання повторного досвіду невиконання судових рішень відповідачем-1; обраний позивачем спосіб захисту порушених прав згідно з статтею 1192 ЦК України є єдиним реальним способом захисту, оскільки відповідачем-1 не надано позивачу жодної можливості перевірки якісних характеристик товару, на наявність якого посилається відповідач-1; посадові особи Управління не забезпечили збереження майна відповідно до вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, що підтверджується доказами відсутності у зберігача матеріально-технічної бази; Управлінням не надано жодного доказу проведення перевірки умов та стану збереження вилученого майна за більше ніж 1 рік його перебування на зберіганні у третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2020 відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/10153/20 на 19.10.2020.

05.10.2020 позивач подав суду електронні докази та 13.10.2020 клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів (протокол огляду).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/10153/20 до судового розгляду по суті на 16.11.2020.

У судове засідання 16.11.2020 з`явився представник позивача; представники відповідачів-1,2 у судове засідання не з`явилися; про дату час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні у матеріалах справи; про причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до частин першої - третьої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Частиною другою статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

З огляду на неявку представників відповідачів-1,2 в судове засідання, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи №910/10153/20.

Керуючись статтями 202, 216, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи №910/10153/20 по суті на 23.11.20 об 11:55 год . Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12 .

2. Копію даної ухвали надіслати відповідачам-1,2.

Ухвала набрала законної сили 16.11.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Марченко