Рішення

від 17.11.2020 по справі 910/9854/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.11.2020Справа № 910/9854/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В. , розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Медікел" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ ЧОРНОВОЛА, будинок 43; ідентифікаційний код 39448817)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм Нова Аптека" (01021, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 6, офіс 7; ідентифікаційний код 35370779)

про стягнення 918 831,93 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Медікел" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм Нова Аптека" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення заборгованості в розмірі 918 831,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов укладеного договору купівлі-продажу № 1062 від 16.11.2015 щодо повної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 13.07.2020 було відкрите провадження за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 13.07.2020 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте поштовий конверт, адресований відповідачу був повернутий до суду.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Керуючись приписами часини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 2 та статті 3-4 Закону України "Про доступ до судових рішень", господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою від 13.07.2020 про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕЛЬТА МЕДІКЕЛ та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЖА ФАРМ НОВА АПТЕКА був укладений договір купівлі-продажу №1062 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору позивач зобов`язується передати у власність відповідачу лікарські засоби, косметичні засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, інші фармацевтичні товари (далі - товар) згідно з заявками відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його, відповідно до умов зазначеного договору.

Пунктом 2.3. договору у редакції додаткової угоди №6 від 31.08.2016 оплата кожної поставленої партії товару здійснюється покупцем в наступні строки: відстрочення платежу 45 календарних днів з дати поставки (оплата здійснюється на 45-й календарний день з дати поставки). Під партією розуміється товар, що поставлений згідно однієї видаткової накладної.

Відповідно до пункту 3.11. договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент поставки товару та підписання відповідачем видаткової накладної.

Згідно з пунктом 3.4. договору поставка конкретної партії товару здійснюється протягом 2 робочих днів автотранспортом та за рахунок покупця в пункт поставки, зазначений покупцем при замовленні товару.

Умовами додатковій угоди №2 до договору від 16.11.2015 сторони передбачили, що у зв`язку з поставкою товару шляхом централізовано-кільцевих перевезень, підписання конкретної видаткової накладної уповноваженою особою відповідача здійснюється на підставі належним чином оформленої Генеральної довіреності. Також, для засвідчення деяких документів, у тому числі видаткових накладних і довіреностей на отримання товару, сторонами додатковою угодою №4 до договору від 16.11.2015 погоджена можливість факсимільного відтворення підпису директора покупця.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором купівлі-продажу №1062 від 16.11.2015 належним чином, а саме протягом періоду з серпня 2019 року по січень 2020 року Товариством було поставлено відповідачу товару на загальну суму 1 163 729,13 грн.

Відповідач прийняв цей товар, про що свідчать підписи уповноважених осіб на видаткових накладних, засвідчені копії яких додані до позову.

Разом з тим, Підприємство станом на момент настання строку оплати за поставлений товар, здійснило лише часткову оплату, що зумовило виникнення у нього боргу за договором купівлі-продажу №1062, що станом на 03.07.2020 становить 918 831,93 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення із даним позовом до суду, в межах якого Товариство просить суд стягнути з відповідача суму боргу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

При цьому, відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом вище зазначено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що протягом періоду з серпня 2019 року по січень 2020 року Товариством було поставлено відповідачу товару на загальну суму 1 163 729,13 грн.

Частино1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вказано судом вище та не спростовано сторонами, строк оплати переданого товару погоджений був сторонами на умовах відстрочення платежу 45 календарних днів з дати поставки (оплата здійснюється на 45-й календарний день з дати поставки).

Беручи до уваги викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги той факт, що товар був поставлений протягом періоду з серпня 2019 року по січень 2020 року, строк оплати товару настав, а відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів Товариства, покладених в основу позову, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення 918 831,93 грн з відповідача на користь позивача.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Медікел" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм Нова Аптека" про стягнення 918 831,93 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм Нова Аптека" (01021, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 6, офіс 7; ідентифікаційний код 35370779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Медікел" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, ВУЛИЦЯ ЧОРНОВОЛА, будинок 43; ідентифікаційний код 39448817) 918 831,93 грн (дев`ятсот вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять одну гривню 93 копійки) заборгованості та 13 782,48 грн (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 48 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ