Рішення

від 09.11.2020 по справі 910/13159/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2020Справа № 910/13159/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс

про стягнення 19.965,50 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

01.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс про стягнення 19.965,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору транспортного експедирування № 319-Т від 01.07.2019 позивачем було надано відповідачу послуги у період з 01.07.2019 по 19.11.2019 на загальну суму 37.108,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами наданих послуг. В подальшому позивачем було направлено на адресу відповідача рахунки для оплати наданих послуг, проте відповідачем було сплачено лише частину від загальної суми наданих послуг, а саме в розмірі 17.142,50 грн. У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 19.965,50 грн боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/13159/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.09.2020 направлено відповідачу 09.09.2020 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105474965933 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 08.09.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 16.09.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105474965933.

16.09.2020 позивачем подано до суду клопотання, у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, про витребування у відповідача належним чином засвідчену копію договору транспортного експедирування № 319-Т від 01.07.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Ком 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс .

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13159/20 від 23.09.2020 у відповідача витребувано належним чином засвідчену копію договору транспортного експедирування № 319-Т від 01.07.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Ком 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс .

Дану ухвалу суду направлено відповідачу 25.09.2020 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105474967820 за адресою: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, яка отримана відповідачем 30.09.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105474967820.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 08.09.2020 та ухвалі від 23.09.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав та не подав належним чином засвідчену копію укладеного між сторонами договору транспортного експедирування № 319-Т від 01.07.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у позовній заяві зазначив, що 01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Транс Ком 1 (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс (клієнт, відповідач) було укладено договір транспортного експедирування за № 319-Т (далі - договір).

Позивач до позовної заяви копію зазначеного договору не надав, а зазначив, що договір позивачем втрачений та позивачем вчинено дії щодо отримання відповідної копії договору у відповідача, проте відповідач копію вказаного договору не надав.

У зв`язку з цим позивачем було заявлено клопотання до суду про витребування копії зазначеного договору у відповідача, яке ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 було задоволено.

Проте, відповідач вимоги ухвали суду від 23.09.2020 не виконав та витребуваний судом договір транспортного експедирування за № 319-Т від 01.07.2019 не подав.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи те, що позивач у позовній заяві вказує на наявність укладеного між сторонами договору транспортного експедирування за № 319-Т від 01.07.2019 та відсутність з боку відповідача заперечень щодо його укладення, суд вважає, що факт укладення відповідного договору не підлягає доказуванню, оскільки визнається сторонами.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг з перевезення, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у заявленому розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність визначає, що транспортно-експедиторська послуга це - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Статтею 931 Цивільного кодексу України визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 37.108,00 грн, що підтверджується наступними актами надання послуг, які підписано та скріплено печатками обох сторін з посиланням на договір № 319-Т від 01.07.2019:

№ 2168 від 01.07.2019 на суму 1.304,50 грн,

№ 2169 від 08.07.2019 на суму 840,00 грн,

№ 3004 від 29.07.2019 на суму 675,00 грн,

№ 3985 від 15.08.2019 на суму 630,00 грн,

№ 3986 від 15.08.2019 на суму 630,00 грн,

№ 6415 від 30.09.2019 на суму 3.489,50 грн,

№ 6485 від 01.10.2019 на суму 1.926,00 грн,

№ 6473 від 01.10.2019 на суму 630,00 грн,

№ 6497 від 01.10.2019 на суму 787,50 грн,

№ 6629 від 03.10.2019 на суму 832,00 грн,

№ 6667 від 03.10.2019 на суму 2.038,50 грн,

№ 6804 від 04.10.2019 на суму 828,50 грн,

№ 6784 від 04.10.2019 на суму 5.705,00 грн,

№ 7046 від 09.10.2019 на суму 4.200,00 грн,

№ 7311 від 15.10.2019 на суму 1.750,00 грн,

№ 7484 від 16.10.2019 на суму 1.400,00 грн,

№ 7785 від 23.10.2019 на суму 630,00 грн,

№ 7806 від 23.10.2019 на суму 630,00 грн,

№ 8565 від 05.11.2019 на суму 1.890,00 грн,

№ 9049 від 13.11.2019 на суму 1.125,00 грн,

№ 9068 від 13.11.2019 на суму 1.312,50 грн,

№ 9140 від 14.11.2019 на суму 840,00 грн,

№ 9141 від 14.11.2019 на суму 630,00 грн,

№ 9195 від 15.11.2019 на суму 877,00 грн,

№ 9387 від 19.11.2019 на суму 630,00 грн,

№ 9388 від 19.11.2019 на суму 877,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату наданих транспортно-експедиторських послуг (з посиланням на договір № 319-Т від 01.07.2019):

№ 2040 від 01.07.2019 на суму 1.304,50 грн,

№ 2041 від 08.07.2019 на суму 840,00 грн,

№ 2925 від 29.07.2019 на суму 675,00 грн,

№ 3876 від 15.08.2019 на суму 630,00 грн,

№ 3877 від 15.08.2019 на суму 630,00 грн,

№ 6206 від 30.09.2019 на суму 3.489,50 грн,

№ 6272 від 01.10.2019 на суму 1.929,00 грн,

№ 6260 від 01.10.2019 на суму 630,00 грн,

№ 6284 від 01.10.2019 на суму 787,50 грн,

№ 6404 від 03.10.2019 на суму 832,00 грн,

№ 6447 від 03.10.2019 на суму 2.038,50 грн,

№ 6558 від 04.10.2019 на суму 5.705,00 грн,

№ 6579 від 04.10.2019 на суму 828,50 грн,

№ 6816 від 09.10.2019 на суму 4.200,00 грн,

№ 7066 від 15.10.2019 на суму 1.750,00 грн,

№ 7236 від 16.10.2019 на суму 1.400,00 грн,

№ 7529 від 23.10.2019 на суму 630,00 грн,

№ 7549 від 23.10.2019 на суму 630,00 грн,

№ 8283 від 05.11.2019 на суму 1.890,00 грн,

№ 8765 від 13.11.2019 на суму 1.125,00 грн,

№ 8782 від 13.11.2019 на суму 1.312,50 грн,

№ 8849 від 14.11.2019 на суму 840,00 грн,

№ 8850 від 14.11.2019 на суму 630,00 грн,

№ 8902 від 15.11.2019 на суму 877,00 грн,

№ 9095 від 19.11.2019 на суму 630,00 грн,

№ 9096 від 19.11.2019 на суму 877,00 грн.

Відповідно до наданої позивачем картки рахунку 361 за 2019 рік вбачається, що відповідачем у період з 12.09.2019 по 04.11.2019 здійснено часткову оплату наданих послуг (з посиланням на договір № 319-Т від 01.07.2019 та номери виставлених позивачем рахунків) на загальну суму 17.142,50 грн.

Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за договором № 319-Т від 01.07.2019, відповідно до якого заборгованість за вказаним договором станом на 31.12.2019 складає 19.965,50 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 01.07.20/1 від 01.07.2020, в якій просив погасити існуючу за договором заборгованість в сумі 19.965,50 грн.

Дана претензія надіслана відповідачу 03.07.2020 рекомендованою кореспонденцією за № 0101131968095, що підтверджується наявним у справі описом вкладення у цінний лист та відповідною накладною Укрпошти від 03.07.2020 та отримана відповідачем 07.07.2020, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти в мережа Інтернет за трек-кодом 0101131968095.

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав та кошти позивачу не сплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, вартість наданих послуг не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 19.965,50 грн (37.108,00 грн - 17.142,50 грн).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в розмірі 19.965,50 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного підприємства Соловій-Транс є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 4.800,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

02.06.2020 між позивачем (клієнт) та адвокатом Глущенко Ангеліною Миколаївною (адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги № 2/20 за умовами якого адвокат зобов`язався здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення заборгованості з ТОВ Спецбуд-Плюс за надані послуги транспортного експедирування.

Згідно з п. 2 вказаного договору сторони погодили, що гонорар адвоката розраховується в порядку погодинної оплати з розрахунку 800,00 грн за 1 (одну) годину роботи адвоката.

Обсяг наданих послуг та кількість витраченого часу адвоката відображається в акті здачі-приймання наданих послуг, що складається адвокатом за результатом наданих послуг та підписується клієнтом, що є повним та беззастережним акцептом наданих послуг. Клієнт зобов`язується сплатити вартість послуг, визначених в акті, протягом трьох робочих днів з дати підписання сторонами акту на банківські реквізити адвоката, зазначені в даному договорі, шляхом безготівкового перерахунку.

Згідно акту здачі-приймання наданих послуг № 1 від 25.08.2020 адвокатом надано послуги загальною вартістю 4.800,00 грн (до вартості послуг входить: первинна консультація, підготовка претензії, підготовка позовної заяви з клопотанням про витребування доказів та подання їх до суду).

Винагорода виплачена позивачем адвокату Глущенко А.М. в розмірі 4.800,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 886 від 25.08.2020.

Підтвердженням того, що Глущенко А.М. є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001180 від 15.08.2019.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правову допомогу покладаються на відповідача повністю в сумі 4.800,00 грн.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбуд-Плюс (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 36590344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Ком 1 (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 10, кв. 47, код ЄДРПОУ 41662530) 19.965 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 50 коп. основного боргу, 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. витрат судового збору, 4.800 (чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова