Рішення

від 10.11.2020 по справі 911/2011/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2011/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОМАТ СПЕЦБЕТОН , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія АЛЬФА-БУД , м. Ірпінь, Київська область

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача - І.В.Кравець

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОМАТ СПЕЦБЕТОН (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №71/П від 10.07.2020 року (вх. №2024/20 від 14.07.2020 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія АЛЬФА-БУД (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки №263/ПБ-18 від 01.12.2018 року (далі - Договір) у розмірі 553531,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №263/ПБ-18 від 01.12.2018 року щодо оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 20.07.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2011/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.09.2020 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №71/П-01 від 02.09.2020 року (вх. №18797/20 від 04.09.2020 року) про проведення судового засідання 15.09.2020 року без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 15.09.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 15.09.2020 року розгляд справи відкладено на 13.10.2020 року.

До суду від позивача надійшло клопотання №71/П-02 від 05.10.2020 року (вх. №21232/20 від 05.10.2020 року) про проведення судового засідання 13.10.2020 року без участі представника позивача.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення №71/П-03 від 12.10.2020 року (вх. №22215/20 від 13.10.2020 року) щодо розрахунку позовних вимог.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вдруге у судове засідання 13.10.2020 року не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 13.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі №911/2011/20 та призначено розгляд справи по суті на 10.11.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 10.11.2020 року не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2020 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлено судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 62-К, офіс 45, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №1006920938 станом на 14.07.2020 року та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - адресат відсутній за вказаною адресою .

Крім того, ухвали у справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, знаходиться у вільному доступі, тоді як згідно ст.ст. 2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 ГПК України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 10.11.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОМАТ «СПЕЦБЕТОН» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «АЛЬФА-БУД» (за договором - покупець) 01.12.2018 року укладено Договір поставки №262/ПБ-19 (далі - Договір), згідно умов п.1.1. якого, постачальник зобов`язується за заявками покупця передавати у встановлений строк (строки) залізобетонні вироби - далі «товар» у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар і сплатити за нього грошову суму на умовах, викладених у цьому Договорі. Кількість, строки поставки, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що постачається за цим Договором, визначається на підставі заявок покупця(п. 1.2.Договору).

Пунктами 4.1., 4.5, 4.9. Договору визначено, що товар поставляється постачальником на об`єкт покупця. Передача товару оформлюється товарно-транспортними накладними/видатковими накладними. Моментом передачі товару покупцеві є момент підписання покупцем відповідної товарно-транспортної накладної/видаткової накладної. Право власності на товар, а з ним і ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання покупцем товарно-транспортної/видаткової накладної.

Згідно п. 5.1. Договору, загальна ціна Договору дорівнює сумарній вартості фактично поставленого товару та вартості доставки товару на об`єкт покупця у разі поставки товару на об`єкт покупця, та визначається на підстави підписаних сторонами протягом строку дії цього Договору видаткових накладних.

Відповідно до пп. 5.4.1., 5.4.2. Договору, покупець сплачує вартість поставленого товару та вартість доставки товару на об`єкт покупця на умовах 100% попередньої оплати. Постачальник має право здійснювати поставку товару без здійснення покупцем попередньої оплати. В такому випадку оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 10 робочих днів з моменту отримання товару, що підтверджується оформленою сторонами належним чином товарно-транспортною/видатковою накладною.

У п. 8.1. Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення відтисками їх печаток та діє з 01.12.2018 року до 31.12.2019 року але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору, жодна зі сторін не повідомляла іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, його дія автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

На виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 479110,54 грн., що підтверджується видатковими накладними №12/17768 від 15.10.2019, №12/18002 від 15.10.2019, №12/20575 від 12.11.2019, №12/20598 від 12.11.2019, №12/20641 від 13.11.2019, №12/20744 від 14.11.2019, №12/29748 від 14.11.2019, №12/20792 від 14.11.2019, №12/20844 від 15.11.2019, №12/20745 від 15.11.2019, №12/21165 від 20.11.2019, №12/21166 від 20.11.2019 та довіреностями на отримання ТМЦ №96 від 01.10.2019, №104 від 01.11.2019.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 479110,54 грн.

В матеріалах справи також наявний підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками Акт звірки взаєморозрахунків від 03.03.2020 року за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 згідно якого станом на 29.09.2020 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 479110,54 грн.

Так, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №51/П від 30.03.2020 року в якій позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість у сумі 479110,54 грн. У відповідь на зазначену претензію відповідач листом №07/04 від 07.04.2020 року повідомив позивача, що у зв`язку із епідеміологічною ситуацією в Україні не має можливості погасити борг, однак, гарантує сплату боргу після офіційного припинення дії карантину на території України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 479110,54 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними, а відповідач поставлений товар не оплатив, доказів протилежного не надав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар у сумі 479110,54 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, факт поставки позивачем товару відповідачу документально підтверджено, отримання відповідачем товару не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 479110,54 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 58402,06 грн. (нараховану за період з 01.12.2019 року по 29.06.2020 року на загальну суму 479110,54 грн.), 3% річних у розмірі 8328,86 грн. (нарахованих за період з 01.12.2019 року по 29.06.2020 року на загальну суму 479110,54 грн.), інфляційних втрат у розмірі 7690,10 грн. (нарахованих за період з 01.12.2019 року по 29.06.2020 року на загальну суму 479110,54 грн.), згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пп. 6.3.2 п. 6.3 Договору, за порушення строків оплати за отриманий товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від ціни несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.

При цьому, укладаючи Договір сторонами було погоджено в п. 9.8. Договору, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором, припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

У зв`язку з чим, за умовами укладеного сторонами договору позивач не обмежений встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України строком при нарахуванні пені.

Суд, здійснивши перерахунок пені щодо кожної видаткової накладної окремо, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, порядку розрахунків, погодженого сторонами, дійшов висновку, що розмір пені підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі, оскільки при правильному розрахунку пені, щодо кожної видаткової накладної окремо, розмір пені є більшим. Тому, стягненню підлягає зазначена позивачем сума - 58402,06 грн., оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за кожною видатковою накладною окремо, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, порядку розрахунків, погодженого сторонами, дійшов висновку, що розмір 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі, оскільки при правильному розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, щодо кожної видаткової накладної окремо, розмір 3% річних та інфляційних втрат є більшим. Тому, стягненню підлягають зазначені позивачем 8328,86 грн. 3% річних та 7690,10 грн. інфляційних втрат, оскільки, суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОМАТ СПЕЦБЕТОН до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія АЛЬФА-БУД про стягнення 553531,56 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія АЛЬФА-БУД (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 62-К, офіс 45, код ЄДРПОУ 38996130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОМАТ СПЕЦБЕТОН (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2, код ЄДРПОУ 39038754) 479110 (чотириста сімдесят дев`ять тисяч сто десять) грн. 54 коп. заборгованості, 58402 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дві) грн. 06 коп. пені, 8328 (вісім тисяч триста двадцять вісім) грн. 86 коп. 3% річних, 7690 (сім тисяч шістсот дев`яносто) грн. 10 коп. інфляційних втрат та 8302 (вісім тисяч триста дві) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.11.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць