Рішення

від 03.11.2020 по справі 916/1056/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1056/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДПРОУ 265597691);

до відповідачів:

1.Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 (65020, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 84, код ЄДРПОУ 05529142);

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» (65091, м. Одеса, вул. Колонтаївська, буд. 1, код ЄДРПОУ 41570529);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595)

про стягнення 172916,55 грн., -

за участю учасників справи :

від позивача: Танасійчук Г.М., в порядку положень про самопредставництво

від відповідач-1: не з`явився

від відповідач-2: не з`явився

від третьої особи: Коваль І.В., в порядку положень про самопредставництво

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» про стягнення 172916,55 грн., з яких: 155983,96 грн. основного боргу, 4775,63 грн. 3% річних, 5885,54 грн. інфляційних витрат та 6271,42 грн. пені.

Позовні вимоги заявлені в порядку ст. 120 Земельного кодексу України, виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 07.11.2018 у справі №910/20744/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, яка полягає у необхідності врахування, що з моменту відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки орендаря, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. За таких обставин Одеська міська рада звернулась до суду з вимогами про солідарне стягнення заборгованості з орендаря за договором оренди землі від 11.04.2017 - Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 та з нового власника одного з об`єктів нерухомого майна, розташованого на орендованій відповідачем-1 земельній ділянці - ТОВ «Ромашка-1» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради; підготовче засідання призначено на 19.05.2020 о 14:00.

Ухвалою суду від 19.05.2020 відкладено підготовче засідання на 09.06.2020 о 12:15.

20.05.2020 за вх.№12697/20 до суду від третьої особи - ДКВ ОМР надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа підтримує позовні вимоги позивача у повному обсязі та вказує, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості, розташований на орендованій земельній ділянці до нового власника, на нього покладаються всі права та обов`язки за договором оренди від попереднього землекористувача. Третя особа вважає, що в такому випадку автоматично відбувається заміна сторони в зобов`язанні, а необхідність розірвання договору із попереднім користувачем та укладання з новим відпадає. Отже, на думку третьої особи, ТОВ «Ромашка-1» набувши право власності на нежитлову будівлю набуло прав і обов`язків орендаря зазначеної земельної ділянки, передбачених договором оренди землі від 11.04.2017.

У підготовчому засіданні 09.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 30.06.2020 о 12:30. У підготовчому засіданні 30.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 21.07.2020 об 11:15. У підготовчому засіданні 21.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2020 о 14:15. У підготовчому засіданні 03.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 22.09.2020 о 14:30. У судовому засіданні 22.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 30.09.2020 о 15:30. У судовому засіданні 30.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 05.10.2020 о 15:15.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 05.10.2020, судове засідання 05.10.2020 о 15:15 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 26.10.2020 справа №916/1056/20 призначена до розгляду на 03.11.2020 о 14:00.

У підготовчі та судові засідання відповідачі не з`явились. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідачів про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Справа №916/1056/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, під час якого законодавцем змінювався порядок обчислення процесуальних строків при розгляді господарської справи.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом . Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У визначений Законом України від 18.06.2020 №731-IX строк (до 06.08.2020 включно) відповідачі не звернулись до місцевого господарського суду з відповідними заявами/клопотаннями, не повідомили про намір вчиняти процесуальні дії у даній справі та/або про неможливість вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив всім учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Європейською конвенцією права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надійшли, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 03.11.2020 представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

11.04.2017 між Одеською міською радою (орендодавець, позивач) та Колективним підприємством Одеська пересувна механізована колона №8 (орендар, відповідач-1) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради №1666-VІІ від 08.02.2017 передав, а орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,1122 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, земельна ділянка 82.

Згідно з п.2.1 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,1122, у тому числі по угіддях: капітальна одноповерхова - 0,0688 га; під проїздами, проходами, площадками - 0,0434 га.

За п.2.2 договору на земельній ділянці розташовано об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 478462751101, державна реєстрація права власності Колективного підприємства Одеської пересувної механізованої колони №8 на який проведена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 7358241, дата державної реєстрації: 16.10.2014, на підставі договору дарування, посвідченого 16.10.2014 Орзіх В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, по реєстру за №841, номер запису про право власності: 7358989, дата державної реєстрації: 16.10.2014, на підставі договору дарування, посвідченого 16.10.2014 Орзіх В.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, по реєстру за №843, та об`єкт нерухомого майна, право власності Колективного підприємства Одеської пересувної механізованої колони №8 на який зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» , номер запису: 1471 в книзі: 44неж-68, реєстраційний номер: 10167792, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.03.2005 Запольською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, по реєстру за №1677. Режим забудови земельної ділянки визначається відповідно до плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради №1316-VII від 19.10.2016. Інженерне забезпечення - від існуючих міських мереж.

Відповідно до п.2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на день укладання договору становить: 2279911,54 грн, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міста Одеси №176 від 21.03.2017, складеного Відділом у м. Одесі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору останній укладено на 3 роки, для будівництва 9-поверхового жилого будинку з вбудованими приміщеннями та однорівневим паркінгом. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.3 договору орендна плата за земельну ділянку площею 0,1122 кв.м. розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 68397,35 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на Банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923, на рахунок одержувача - УДК у м. Одесі Одеської області, місцевий бюджет Приморського району №33210812700008, код бюджетної класифікації 18010600.

За п.9.4.6 договору орендар зобов`язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будівель і споруд (або їх частин), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди. До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в п.1 договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за всю ділянку у повному обсязі .

Відповідно до п.12.1 договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін, яка підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно з п. 14.1 договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його нотаріального посвідчення. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206058002 від 03.04.2020 право власності на нежилі виробничо-адміністративні будівлі загальною площею 841 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пров. Манежним, №4 з 06.06.2005 зареєстровано за Колективним підприємством Одеська пересувна механізована колона №8.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206057549 від 03.04.2020 право власності на нежитлову будівлю загальною площею 87,7 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1 з 07.09.2017 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» .

25.03.2020 Управлінням земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради здійснено огляд земельної ділянки площею 0,1122 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 82, яку надано в оренду Колективному підприємству Одеська пересувна механізована колона №8. Договором оренди землі від 11.04.2017 встановлено, що на земельній ділянці розташовано два об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами 478462751101 та 10167792. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 10167792 зареєстрований за Колективним підприємством Одеська пересувна механізована колона №8; об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 478462751101 зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» .

За результатами обстеження встановлено, що на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 82 розташовані об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами 478462751101 та 10167792.

Згідно з п.1.1 Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 №2752-УІ, Департамент є виконавчим органом Одеської міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 20.05.2019 ДКВ ОМР на адресу Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 та ТОВ «Ромашка-1» направлено претензії про сплату боргу по орендній платі.

Позивач звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів як власників об`єктів нерухомого майна орендної плати за договором оренди землі від 11.04.2017, а також нарахованих на орендну плату - 4775,63 грн. 3% річних, 5885,54 грн. інфляційних витрат та 6271,42 грн. пені.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову до відповідача-1 та відмову у задоволенні позову до відповідача-2, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача солідарно стягнути з відповідачів борг за договором оренди землі від 11.04.2017, а також нараховані на цей борг інфляційні втрати, 3% річних та пеню, при цьому позовні вимоги заявлені також в порядку ст. 120 Земельного кодексу України в межах та на підставі договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та Колективним підприємством Одеська пересувна механізована колона №8, виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 07.11.2018 у справі №910/20744/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, яка полягає у необхідності врахування, що з моменту відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене в порядку та на умовах, які діяли для попереднього орендаря. За таких обставин Одеська міська рада просить стягнути заборгованість за договором оренди землі від 11.04.2017 з орендаря - Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 та з нового власника одного з об`єктів нерухомого майна, розташованого на орендованій відповідачем-1 земельній ділянці - ТОВ «Ромашка-1» .

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

За ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частинами 1-3 ст. 21 Закону України „Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються, зокрема, статтею 120 ЗК України і статтею 377 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України (в редакції, яка діяла станом на момент переходу речових прав на об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні приписи містила і стаття 377 ЦК України у аналогічній редакції.

У відповідності до положень ч.3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла станом на момент переходу речових прав на об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні. Таким чином, законодавство, чинне на момент відчуження відповідачу нерухомого майна, містило положення про автоматичний перехід до нового власника нерухомості права користування земельною ділянкою під цим майном на умовах, що діяли для попереднього орендаря.

Аналогічна правова позиція щодо того, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, а отже визначений у договорі оренди землі орендар після відчуження об`єкту нерухомості не повинний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої він вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості - міститься у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2017 ТОВ «Ромашка-1» набуло у власність частину нерухомого майна, розташованого на орендованій за договором оренди землі від 11.04.2017 земельній ділянці, а саме: нежитлову будівлю загальною площею 87,7 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1 з 07.09.2017, право власності на яку у відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206057549 від 03.04.2020 - зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» .

Натомість за відповідачем-1 (Колективним підприємством Одеська пересувна механізована колона №8) зберігається реєстрація права власності на інший розташований на орендованій земельній ділянці об`єкт нерухомого майна - нежилі виробничо-адміністративні будівлі загальною площею 841 кв.м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пров. Манежним, №4, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206058002 від 03.04.2020.

Таким чином, на даний час на орендованій відповідачем-1 за договором оренди землі від 11.04.2017 земельній ділянці знаходяться належні відповідачам різні об`єкти нерухомого майна. При цьому виходячи з наявних матеріалів справи до укладеного та діючого договору оренди землі від 11.04.2017 зміни в частині орендаря та/або площі об`єкту оренди не внесені. Так само ані відповідачем-2, ані позивачем не розроблений та не затверджений в установленому порядку проект землеустрою щодо нової земельної ділянки, яку використовує та/або потребує для використання відповідач-2 виходячи з наявного у нього на праві власності об`єкту нерухомого майна. За таких обставин суду не відомі ані площа використовуваної земельної ділянки, ані умови такого використання, що за умови дійсності наявного в матеріалах справи договору оренди землі від 11.04.2017 дає суду підстави дійти висновку про наявність у відповідача-1 грошових зобов`язань за укладеним договором, а отже про правомірність та підставність позовних вимог до відповідача-1, та водночас недоведеність позивачем підстав стягнення заявлених грошових сум з відповідача-2.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення 155983,96 грн. основного боргу з відповідача-1 - Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 як з орендаря за діючим договором оренди землі від 11.04.2017, натомість у задоволенні позову Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» судом відмовляється, оскільки відповідачу-2 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» не виділений та не сформований окремий об`єкт земельний відносин - частина земельної ділянки, яка відповідає частці власності відповідача-2 пропорційно належному йому об`єкту нерухомого майна, за умов чого у суду відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обгрунтованості тих сум, які позивач просить стягнути з відповідача-2.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата пені передбачена п.4.7 договору оренди землі від 11.04.2017.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем-1 належних за договором оренди землі від 11.04.2017 платежів, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача-1, з огляду на правомірність та підставність позовних вимог в частині стягнення основного боргу саме з відповідача-1, яким порушено його договірні зобов`язання в частині сплати платежів за договором оренди землі, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача-1 4775,63 грн. 3% річних, 5885,54 грн. інфляційних витрат та 6271,42 грн. пені, у стягненні цих сум з відповідача-2 судом відмовляється.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача-1 - Колективне підприємство Одеська пересувна механізована колона №8.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Одеської міської ради до Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 (65020, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 84, код ЄДРПОУ 05529142) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДПРОУ 265597691) 155983 /сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три/ грн. 96 коп. основного боргу, 4775 /чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять/ грн. 63 коп. 3% річних, 5885 /п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять/ грн. 54 коп. інфляційних втрат, 6271 /шість тисяч двісті сімдесят одну/ грн. 42 коп. пені та 2593 /дві тисячі п`ятсот дев`яносто три/ грн. 75 коп. судового збору.

3.У задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ромашка-1» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 13 листопада 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля