Рішення

від 09.11.2020 по справі 916/1890/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1890/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Серган А.П.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/1890/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ"

про стягнення 14 638,67 грн., -

за участю представників :

від позивача: Салюк С.М., ордер серія КР 034661 від 17.07.2020р.

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" 14 638, 67 грн., з яких: 12 749, 40грн. - основний борг, 1 200 грн. - штраф, 80,66 грн. - 3% річних, 164,03 грн. - інфляційні втрати, 464.58 грн. - пеня. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат становить 5 102 грн., з яких 2 102 грн. - судовий збір та 3 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 7 від 23.03.2020р. щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

01.07.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного без повідомленням учасників справи у порядку письмового провадження.

21.07.20р. за вх. №19147/20 господарським судом Одеської області одержано відзив на позов, в якому відповідач зауважує, що не підписував договір від 23.03.2020р. та жоден з інших документів, копії яких надані позивачем в якості письмових доказів. Стверджує, що посилання позивача про вчинення відповідачем певних дій по виконанню вказаного договору є безпідставними та такими, що суперечить наявним в матеріалах справи доказам, тому просить суд витребувати від позивача оригінали письмових доказів, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог та у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

22.07.2020р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про судове засідання.

23.07.2020р. за вх. № 19520/20 господарським судом Одеської області одержано клопотання, в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" витрати на послуги адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 11.06.2020р. у розмірі 3 000 грн.

У відповіді на відзив за вх. №23961/20 від 09.09.2020р. позивач зауважує, що у позивача відсутні оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, з об`єктивних причин, оскільки відповідач їх не повернув до цього часу. Позивач стверджує, що зазначені оригінали документів були направлені ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-Україна" до ТОВ "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" 27.03.2020р., що підтверджується копією фіскального чека №215600426655 та отримані відповідачем 07.04.2020р.

Крім того, відповідно до п. 7.2. договору про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом №7 від 23 березня 2020р. всі додаткові угоди, додатки та заявки до даного Договору оформлюються в письмовому вигляді і вступають в силу не раніше дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Всі додаткові угоди, додатки та заявки до даного Договору є його невід`ємними частинами. Сторони визнають юридичну силу Договору, додаткових угод, додатків (заявок) актів надання послуг, підписаних та переданих за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронної пошти до моменту обміну на оригінали. Сторони погодили також вважати чинними договір та додатки (заявки) до нього, що підписані та передані за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронної пошти у випадку наявності на примірнику, підписаного вказаного вище способом, договорі чи будь-якому додатку до нього, відбитку оригінальної печатки та підпису однієї із сторін.

Також у відповіді на відзив, позивач зазначає, що відповідач одержавши 15.04.2020р. податкові накладні №9 та №10 від 25.03.2020р. на суму 15 729,40 грн. (послуги з перевезення вантажу) та 1 000,00 грн. (наднормативний простій автомобіля) ніяких заперечень з даного приводу позивачу не висловлював. Окрім цього, звертає увагу, що 05.05.2020р. відповідачем було частково сплачена за надані йому послуги з перевезення вантажу сума у розмірі 3 000 грн., а тому факт наявності договірних відносин між позивачем і відповідачем є очевидним.

09.09.2020р. за вх. №23966/20 господарським судом Одеської області одержано клопотання про огляд у судовому засіданні електронних доказів, в якому позивач просить суд здійснити огляд наданих позивачем (електронних) доказів - електронної пошти позивача ( buhgalter@agro-ukr.com.ua , office@agro-ukr.com.ua ).

18.09.2020р. за вх. №24775/20 господарським судом Одеської області одержано клопотання, в якому відповідач просить суд витребувати оригінали письмових доказів, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме: договір про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом №7 від 23.03.2020р. з додатком (заявка №1); товарно-транспортна накладна №55 від 23.03.2020р.; акт надання послуг №6 від 25.03.2020р.; акт надання послуг №7 від 25.03.2020р.; докази надсилання документів (фіскальний чек від 27.03.2020р.; докази надсилання претензії (копія фіскального чеку від 15.04.2020р.); платіжне доручення №510 від 05.05.2020р.

У судовому засідання 21.09.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання позивача про огляд у судовому засіданні електронних доказів. Окрім того, задоволено клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових доказів.

В судовому засіданні 07.10.2020р. представник позивача долучив на виконання ухвали про витребування доказів оригінали документів та надав письмові пояснення щодо електронного листування. У вказаному судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо дослідження електронних доказів у даному судовому засіданні, просив відкласти судове засідання. Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання про перенесення судового засідання через його необґрунтованість. При цьому, у вказаному судовому засіданні судом здійснювалось дослідження доказів за відсутності представника відповідача, який залишив зал судових засідань з посиланням на необхідність прийняти участь в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 09.11.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 09.11.2020р. не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив. При цьому, про дату час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення пощтового відправлення, згідно з яким, ухвалу суду від 07.10.2020р., яка направлена відповідачу в порядку ст.120 ГПК України, останнім одержана 13.10.2020р.

На підставі ст. 240 ГПК України за участю представника позивача у судовому засіданні 09.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:

23.03.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" (Перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" (Замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 7, згідно з яким Перевізник зобов`язується надати Замовнику послуги з перевезення або організації перевезення вантажу автомобільним транспортом на мовах, визначених цим Договором, а Замовник - прийняти та оплатити надані Перевізником послуги з перевезення.

Відповідно до п. 1.2. Договору заявка на організацію перевезення Вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками та підписами Замовника та Перевізника, та є невід`ємною частиною даного Договору. Сторони визнають юридичну силу заявки на організацію перевезення, переданої шляхом факсимільного зв`язку.

Згідно з п. 3.1. Договору сплата наданих Перевізником за даним Договором послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Перевізника протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання рахунку, товарно-транспортних документів та акту виконаних робіт, якщо інше не зазначено у заявці.

Приписами п. 3.2. Договору передбачено, що відмова Замовника від підписання акту виконаних робіт і не надання мотивованої відмови від прийняття послуг протягом 7 (семи) робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт вважається Сторонами як належне виконання Перевізником своїх зобов`язань за цим Договором та свідчить про відсутність претензій по наданій послузі.

Відповідно до п. 3.3. Договору у випадку прострочення оплати наданих послуг Перевізником, Замовник сплачує Перевізнику неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.4.4. договору у разі простою автомобілю понад нормативного часу зазначеного у п.2.1.7. відповідач сплачує позивачу штраф в сумі 1 200 грн. за кожну почату добу наднормативного простою.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що всі додаткові угоди, додатки та заявки до даного Договору оформлюються в письмовому вигляді і вступають в силу не раніше дати їх підписання уповноваженими представниками сторін. Всі додаткові угоди, додатки та заявки до даного Договору є його невід`ємними частинами. Сторони визнають юридичну силу Договору, додаткових угод, додатків (заявок) актів надання послуг, підписаних та переданих за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронної пошти до моменту обміну на оригінали. Сторони погодили також вважати чинними договір та додатки (заявки) до нього, що підписані та передані за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронної пошти у випадку наявності на примірнику, підписаного вказаним вище способом, договорі чи будь-якому додатку до нього, відбитку оригінальної печатки та підпису однієї із сторін.

Також судом встановлено, що на виконання умов договору відповідачем надано позивачу заявку на перевезення вантажу №1 від 23.03.2020р.

При цьому, судом шляхом огляду у судовому засіданні електронних доказів, встановлено, що 23.03.2020р. з електронної адреси позивача на електронну адресу відповідача скеровано сканкопії установчих документів позивача, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; наказ про призначення директора №1 від 03.06.2020р.; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; реквізити на фірмовому бланку; паспорт громадянина України та ідентифікаційний код на імя Дриги Ю.В. (водій). Того ж дня, з електронної адреси відповідача на електронну адресу позивача надійшов примірний договір ТОВ "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, сканкопія статуту, сканкопія протоколу загальних зборів засновників товариства №1 від 21.09.2017р., наказ №1/2 від 21.09.2017р. про покладення обов`язків, довіреність №1 від 08.04.2019р., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також сканкопії договору про надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом №7 від 23.04.2020р. та заявка №1 від 23.03.2020р., які були скріплені підписами директора ТОВ "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" та печаткою вказаного товариства.

Також судом встановлено, що на виконання заявки №1 від 23.03.2020р. позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу, вартість яких становить 15729,40 грн., про що свідчить оригінал товарно-транспортної накладної №55 від 23.03.2020р., акт надання послуг №6 від 25.03.2020р., який містить підпис відповідача, засвідчений печаткою останнього, та рахунок на оплату №13 від 25.03.2020р.

Разом з тим, під час виконання заявки №1 від 23.03.2020р. позивачем нараховано відповідачу 1200 грн. за наднормативний простій автомобілю, про що свідчить акт надання послуг №7 від 25.03.2020р., який містить підпис відповідача, засвідчений печаткою останнього, та рахунок на оплату №14 від 25.03.2020р.

При цьому, судом шляхом огляду у судовому засіданні електронних доказів, встановлено, що 25.03.2020р. з офіційної електронної адреси ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" на електронні адреси ТОВ "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" скеровано акти надання послуг №6 та №7 від 25.03.2020р., а також рахунки на оплату № 13 та №14 від 25.03.2020р. Тією ж датою 25.03.2020р. відповідач повернув позивачу підписані акти наданих послуг.

27.03.2020р. позивач направив на адресу відповідача оригінали відповідних документів, про що свідчить наявний у справі фіскальний чек від 27.03.2020р. В свою чергу відповідач оригінали документів одержав 07.04.2020р., про що свідчать відомості з трекінг-відстження сайту Укрпошти, але не повернув позивачу оригінали одержаних документів.

Водночас 05.05.2020р. відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг в сумі 3 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №510 від 05.05.2020р., в якому в графі призначення платежу зазначено: оплата послуги за перевезення вантажу згідно рахунку №13 від 25.02.2020р.

Окрім того, 15.04.2020р. позивач направив відповідачу претензію за вих.№18 від 09.04.2020р. з вимогою оплати боргу, про що свідчать наявні у справі опис вкладення до рекомендованого листа та фіскальний чек.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом на підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг з перевезення вантажу автомобільними транспортом №7 від 23.03.2020р. у позивача виникло зобов`язання надати відповідачу послуги по перевезенню вантажу, а у відповідача виникло зобов`язання прийняти та оплатити надані позивачем послуги.

Також на підставі наданих позивачем доказів, а саме: договору та заявки, товарно-транспортної накладної №55 від 23.03.2020р., актів надання послуг, рахунків на оплату послуг судом встановлено виконання позивачем своїх зобов`язань за укладеним з відповідачем договором та надання послуг з перевезення вантажу вартістю 15729,40 грн.

В свою чергу відповідачем надані позивачем послуги оплачені частково в сумі 3000 грн. Вартість послуг в сумі 12729, 40 грн. відповідач позивачу не сплатив.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст. ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України , в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Умовами п. 3.3. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати наданих послуг позивачем, відповідач сплачує позивачу неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої пені становить 464,58 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача, оскільки передбачені умовами договору документи отримані відповідачем 25.03.2020р. Отже, встановлений договором строк оплати наданих позивачем послуг (7 банківських днів з моменту отримання документів) закінчився 03.04.2020р.

Відповідно до п.4.4. договору у разі простою автомобілю понад нормативного часу зазначеного у п.2.1.7. відповідач сплачує позивачу штраф в сумі 1 200 грн. за кожну почату добу наднормативного простою.

Обставини наднормативного простою автомобілю під час надання позивачем послуг з перевезення вантажу підтверджуються актом надання послуг №7 від 25.02.3020р.

Частиною другою ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Перевіривши розрахунок 3% річних, згідно з яким розмір 3% річних становить 80,66 грн., та індексу інфляції, згідно з яким розмір інфляційних нарахувань становить 164,03 грн.,

господарським судом встановлено відповідність цих розрахунків обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Посилання відповідача на те, що відповідач не підписував договір послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 7 від 23.03.2020р. та жоден з інших документів, які позивач надав у якості письмових доказів, не приймаються до уваги господарським судом, з наступних мотивів.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Стаття 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначає, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Приписами частини першої та другої статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 96 ГПК встановлено, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Під час розгляду справи судом під час дослідження електронних доказів встановлені обставини укладання договору, заявки та підписання сторонами актів надання послуг за допомогою електронної пошти. При цьому, на всіх вищеперелічених документах наявні відбитки печатки та підпису відповідача.

Умовами п.7.2. договору встановлено, що сторони визнають юридичну силу договору, додаткових угод, додатків (заявок) актів надання послуг, підписаних та переданих за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронної пошти до моменту обміну на оригінали. Сторони погодили також вважати чинними договір та додатки (заявки) до нього, що підписані та передані за допомогою факсимільного зв`язку та/або електронної пошти у випадку наявності на примірнику, підписаного вказаним вище способом, договорі чи будь-якому додатку до нього, відбитку оригінальної печатки та підпису однієї із сторін.

Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який наведений ТОВ КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" у позовній заяві, судові витрати останнього складаються із:

- судового збору в розмірі 2 102,00 грн., який сплачено за подання до суду позовної заяви, згідно платіжного доручення № 1273 від 22.06.2020р.;

- витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 2, 3, 4 ст.126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В підтвердження розміру понесених судових витрат позивачем до суду надані:

1) договір №0000051 про надання правової допомоги від 11.06.2020р., який укладений між ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" (Клієнт) і Адвокатським бюро "Паритет" Сергія Салюка", в особі керуючого Салюка Сергія Миколайовичу, що діє на підставі Статуту (Виконавець), та згідно з яким Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.1. Виконавець зобов`язується здійснити представництво прав та законних інтересів Клієнта в господарському судочинстві (вирішення господарським судом Одеської області справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" про стягнення кошті), а також в інших державних органах, зокрема органах державної виконавчої служби, перед фізичними особами та юридичними особами, з питань, пов`язаних як із необхідністю подати докази на час судового розгляду, так і примусовим виконанням судових рішень у даній справі, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно п. 3.1 Договору гонорар є формою винагороди Виконавця за надання правової допомоги Клієнту (у т.ч. посадовим особам товариства).

Пунктом 3.2.Договору встановлено, що оплата за Договором здійснюється за фіксованим розміром на умовах повної передплати.

Відповідно до п. 3.3. Договору вартість правової допомоги, виходячи з засад розумності та з огляду на складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта складає 3000 грн. без ПДВ.

2) рахунок-фактура №СФ-0000056 від 11.06.2020р., який складений адвокатським бюро "ПАРИТЕТ" Сергія Салюка на оплату наданих послуг згідно договору № ДГ-0000051 від 11.06.20р. на суму 3 000, 00 грн. та платіжне доручення № 1284 від 25.06.2020р., яке свідчить про оплату позивачем виставленого 11.06.2020р. рахунку-фактури №СФ-0000056.

3) акт про надання правову допомогу від 17.07.2020р., згідно яким адвокатом підготовлено позовну заяву до господарського суду Одеської області від ТОВ "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" до ТОВ "МІЖНАРОДНІ ТРАНСОПОРТНІ РІШЕННЯ" про стягнення коштів та підготовлено та подано до суду заяву з процесуальних питань (клопотання про розподіл судових витрат).

4) ордер на надання правничої (правової) допомоги серії КР №034661 від 11.07.2020р., який виданий адвокатським бюро "Паритет" Сергія Салюка" адвокату Салюку С.М. на підставі договору про надання правової допомоги № ДГ-0000051 від 11.06.2020р.

З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому позивачем розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236-238, ст.ст. 240-241, ст.ст.247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ РІШЕННЯ" (65123, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 77/1, приміщення № 13, код ЄДРПОУ 41613593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АГРО-УКРАЇНА" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Яновського, 62, кв. 21, код ЄДРПОУ 38758479) 14 638, 67 грн., з яких: 12 729 (дванадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн. 40 коп. - основний борг, 1 200 (одна тисяча двісті) грн.- штраф, 80 (вісімдесят) грн. 66 коп. - 3% річних, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 03 коп. - інфляційні втрати, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 58 коп. - пеня, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 16 листопада 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець