Рішення

від 04.11.2020 по справі 917/537/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2020 Справа № 917/537/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Кременчуцької міської ради Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС Столиця Трейд"

про стягнення безпідставно збережених коштів

за участю представників сторін:

від позивача Лазоренко С. М., дов. №556 від 26.12.2019

від відповідача не з`явився.

Обставини справи: Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС Столиця Трейд" про стягнення 800136,92 грн безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

У позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що у період з 06.07.2016 по 28.03.2019 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста в м. Кременчуці Полтавської області, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання могла б отримати у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 6429 від 20.06.2019) проти позову заперечує, посилаючись на те, що право власності на жилий будинок, будівлю, споруду є безумовною підставою для виникнення права користування земельною ділянкою під відповідним нерухомим майном. Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС Столиця Трейд" є власником нежитлової будівлі, розташованої за адресою: проспект Лесі Українки, 1-А в м. Кременчуці загальною площею 1880,70 кв. м, право власності на які виникло відповідно до договору купівлі - продажу від 06.07.2016. Таким чином, твердження позивача про користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам та не узгоджується з вимогами чинного законодавства. На думку відповідача позивачем для захисту свого права застосовано закон, який не підлягає застосуванню.

20.06.2019 від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва (вх. № 6431).

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходженням юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановив суд, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС Столиця Трейд" є: 39627, Полтавська обл., місто Кременчук, Автозаводський район, проспект Лесі Українки, будинок 1-А.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення доходу, збереженого від використання відповідачем земельної ділянки площею 11251 кв. м (кадастровий № 5310436100:02:001:0096) без достатніх правових підстав, яка розташована за адресою: просп. Лесі Українки, 1-А, м. Кременчук Полтавської область, тобто даний спір виник з приводу неправомірного використання саме нерухомого майна.

Приписами частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Слід зазначити, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18.

Таким чином, оскільки спір у цій справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки), що знаходиться за адресою: просп. Лесі Українки, 1-А, м. Кременчук Полтавської область, даний спір, у відповідності до вимог частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, підглядає розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме Господарським судом Полтавської області, з огляду на що, підстави для задоволення клопотання відповідача відсутні.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 7063 від 09.07.2019) зазначає, що саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення відповідних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання зазначеного обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача грошових коштів, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

В додаткових поясненнях від (вх. № 7277 09.07.2020) позивач зазначив, що розрахунок розміру орендної плати за користування земельною ділянкою у 2016 - 2019 роках здійснювався, виходячи з актуального розміру нормативно - грошової оцінки земельної ділянки.

04.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 12267), у зв`язку з неотриманням ухвали суду від 20.10.2020 та хворобою представника.

Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки явка представника відповідача обов`язковою не визнавалася та відповідач не був позбавлений права надати всі наявні у нього докази на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 суд залишив вказану позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.04.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 9:40 21.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.07.2019 суд відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.07.2019 суд зупинив провадження у справі № 917/537/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 917/1411/18.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.03.2020 суд поновив провадження у справі № 917/537/19, призначив судове засідання у справі на 11:00 07.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.04.2020 суд відклав підготовче засідання та зазначив, що про дату та час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.06.2020 суд призначив підготовче засідання у справі на 11:00 08.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення третьої особи, відклав підготовче засідання, задовольнив клопотання про витребування доказів та ухвалою від 21.09.2020 призначив судове засідання у справі № 917/537/20 на 11:40 20.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.10.2020 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/537/19 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11:20 04.11.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2010 Кременчуцька міська рада Полтавської області та приватне підприємство Фірма Сандра-Інтернешнел уклали договір оренди землі (кадастровий № 5310436100:02:001:0096) для експлуатації та обслуговування будівель автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста по проспекту 50-річчя Жовтня, 1-А в м. Кременчуці, загальною площею 11251 кв. м, строком дії на п`ять років.

Державну реєстрацію зазначеного договору здійснено у Полтавській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.07.2010 за № 041057500247.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 06.07.2016 між TOB Сінтекс та ТОВ АІС Столиця трейд (далі по тексту - відповідач) останній набув у власність будівлі автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста, що розташовані за адресою: просп. Лесі Українки, 1-А, м. Кременчук Полтавської область.

Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 11251 кв. м (кадастровий № 5310436100:02:001:0096).

27.09.2016 рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці , ТОВ АІС Столиця трейд надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), площею 11251 кв. м для експлуатації та обслуговування будівлі автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста по просп. Лесі Українки, 1-А.

27.09.2017 рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , ТОВ АІС Столиця трейд затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано за умови виконання пункту 5.2 цього рішення, в оренду строком на 1 (один) рік земельну ділянку площею 11251 кв. м (кадастровий № 5310436100:02:001:0096) для експлуатації та обслуговування будівлі автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста по просп. Лесі Українки, 1-А.

30.05.2018 рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області Про внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування в м. Кременчуці внесено зміни до пункту 5 зазначеного рішення Кременчуцької міської ради від 16.11.2017 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , а саме: пунктом 5.2.5 рішення зобов`язано відповідача, зокрема:

- в термін до 30.11.2018 замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою та зареєструвати право оренди земельної ділянки в установленому законом порядку;

- нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 11251 кв. м у розмірі 5% від грошової оцінки землі за період з 06.07.2016 до дня прийняття цього рішення у розмірі 682687,14 грн;

- нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 11251 кв. м у розмірі 5% за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Враховуючи те, що ТОВ АІС Столиця трейд не ініціювало укладення договору оренди землі спірної земельної ділянки, Кременчуцькою міською радою Полтавської області від 19.09.2018 за вих. № 01-50/2023 направлено відповідачеві два примірники проекту договору оренди землі між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ТОВ АІС Столиця трейд стосовно земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста з кадастровим номером 5310436100:02:001:0096 по просп. Лесі Українки, 1-А в м. Кременчуці, загальною площею 11251 кв. м.

Лист щодо укладення договору оренди землі отримано відповідачем 27.09.2018, проте договір оренди землі не укладено.

В період з 06.07.2016 по 28.03.2019 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування будівлі автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста в м. Кременчуці Полтавської області, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Так, предметом позову у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна на орендованій земельній ділянці безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 800136,92 грн на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, площею 11251 кв. м, розташованої за адресою: просп. Лесі Українки, 1-А, м. Кременчук Полтавської обл.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ АІС Столиця трейд набуло право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі автосалону, станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів на 4 поста, що розташовані за адресою: просп. Лесі Українки, 1-А, м. Кременчук Полтавської області.

На підтвердження сформованості земельної ділянки Кременчуцькою міською радою Полтавської області надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.03.2017 за № НВ-5305455702017 та витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 № 1359/0/212-18.

Відповідно до зазначених Витягів земельна ділянка, розташована за адресою: просп. Лесі Українки, 1-А, м. Кременчук Полтавської область, загальною площею 1.1251 га, має кадастровий номер 5310436100:02:001:0096 з цільовим призначенням: Автотехобслуговування.

Також, у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.03.2017 за № НВ-5305455702017 у графі «дата державної реєстрації земельної ділянки» зазначено, що спірна земельна ділянка зареєстрована 27.07.2010.

Зазначене свідчить про сформованість спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав.

У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Зі змісту статей 14, 288 цього Кодексу вбачається, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статі 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

При цьому з наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 у справі № 922/3607/18).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.06.2018 № 1359/0/212-18 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 11251 кв. м на 2018 рік складає 12171669,33 грн.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Вказаним приписом унормовано правовідносини з приводу використання земельних ділянок, а Законами України Про оренду земель та Про оцінку земель встановлено порядок визначення розміру орендної плати.

Так, однією із істотних умов договору оренди, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України Про оренду земель , є орендна плата із зазначенням її розміру.

Разом з цим, статтею 13 Закону України Про оцінку земель встановлено, що обов`язковим є проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Суд встановив, що позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти по-перше у вигляді орендної плати, а по-друге за безпідставне використання відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:02:001:0096, яка знаходиться по просп. Лесі Українки, 1-А, м. в м. Кременчуці Полтавської області, яка у свою чергу має комунальну форму власності.

Враховуючи місце розташування спірної земельної ділянки у місті Кременчуці та її комунальну форму власності до спірних правовідносин застосовується порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 № 489.

Зазначеним порядком визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Враховуючи викладене слід дійти висновку, що саме по собі виникнення кондиційних зобов`язань, а саме використання земельної ділянки комунальної форми власності без правоустановчих документів не звільняє позивача від обов`язку дотримання порядку визначення розміру орендної плати, встановлених вказаними нормативними актами, а саме: визначаючи розмір орендної плати застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яку було проведено до цього періоду або у цей період.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Вказана норма процесуального закону закріплює право виключно за позивачем на зміну підстав позову, а тому у суду відсутня можливість застосувати при розрахунку розміру безпідставно збережених коштів іншу нормативну грошову оцінку ніж та, що зазначена у позові.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:02:001:0096 від 13.06.2018 № 1359/0/212-18, як підставу для нарахування орендної плати крім 2018 - 2019 років, також і за 2016 та 2017 роки.

Враховуючи, те що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, стаття 19 Конституції України, та те, що законодавчо не встановлено права, щодо застосування витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки до попередніх періодів суд вважає вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за 2016 та 2017 роки безпідставними.

У зв`язку з тим, що матеріали справи не містять відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 11251 кв. м, кадастровий номер 5310436100:02:001:0096, для визначення розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за період з 06.07.2016 по 31.12.2017 позивачем не доведено належними та допустимими доказами правильність здійсненого Кременчуцькою міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за 2016 - 2017 роки в сумі 427069,85 грн, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Суд вважає за можливе задовольнити позов в частині вимог про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 373067,07 грн за період з 01.01.2018 по 28.03.2019, оскільки розрахунок проведено на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2018 рік.

Заперечення відповідача судом відхиляються як необґрунтовані. У суду відсутні підстави вважати, що земельна ділянка за зазначеною адресою використовувалася відповідачем у період з 01.01.2018 по 28.03.2019 в іншому розмірі (площі), ніж той, що зазначений в договорі оренди земельної ділянки від 20.05.2010 з попереднім власником майна.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС Столиця Трейд" (проспект Лесі Українки, 1-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39627) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (Площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати у розмірі 373066,07 грн та 5596,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16.11.2020.

Суддя Д. М. Сірош