Рішення

від 17.11.2020 по справі 922/2643/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2643/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Літвінова Володимира Володимировича, м. Лозова Харківської області до Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області, с. Верхня Самара Харківської області про стягнення 88 350,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Літвінов Володимир Володимирович (позивач) звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області (відповідач) заборгованість за договором № 1 про надання послуг від 05.07.2018 в сумі 88 350,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлення відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 18.09.2020 відповідач отримав 22.09.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, проте відзиву на позовну заяву у строк встановлений судом не подав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

05 липня 2018 року між Верхньосамарською сільською радою (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Літвіновим Володимиром Володимировичем (виконавець) укладено договір № 1 про надання послуг, відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов`язався надати транспортні послуги спецтехнікою для розпланування, засипання та вирівнювання доріг, зрізки узбіччя на дорогах по вулицях замовника код ДК 021:2015 60000000-8 "Транспортні послуги", (транспортні послуги по с. Веселе, с. Верхня Самара), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити їх (надалі - Договір).

Кількість, асортимент та якість послуги наведені у специфікації (додаток № 1 до цього договору), який є невід`ємною частиною даного Договору (пункт 1.2 розділу 1 цього договору).

Згідно з п. 2.2 Договору перелік наданих робіт і послуг, терміни виконання і вартість узгоджуються із замовником через оформлення заказ - наряда (акт наданих послуг).

Як вбачається із акту наданих послуг (робіт) № 1 від 12.07.2018 до Договору позивачем були надані відповідачу транспортні послуги спецтехнікою по розплануванню, засипанню та вирівнюванню доріг, зрізки узбіччя на дорогах по вулицях Верхньосамарської сільської ради, а саме: с. Веселе; с. Верхня Самара. Відпрацьовано всього:

- Бульдозер ДЗ 42-Г - 31 год. х 750 грн = 23 250,00 грн;

- КАМАЗ - 31 год. х 650 грн = 20 150,00 грн;

- КАМАЗ - 31 год. х 650 грн = 20 150,00 грн;

- Екскаватор АТЕК 881 - 31 год х 800 грн = 24 800,00 грн.

Всього надано транспортних послуг на суму 88 350,00 грн.

Спецтехніку було прийнято. Вона відповідає умовам договору (а.с. 11).

Відповідно до п.п. 3.3, 3.4 Договору оплата вартості за надані послуги проводиться шляхом перерахування замовником платежу в розмірі узгодженому між сторонами на розрахунковий рахунок виконавця на підставі окремо складеному по кожному об`єкту робіт договору та актів виконаних робіт. Строки оплати узгоджуються сторонами і можуть бути перенесені на наступний бюджетний рік в залежності від фінансового стану платника. Про це замовник повідомляє виконавця гарантійним листом.

Як стверджує позивач, він свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, виконав роботи на суму 88 350,00 грн., проте станом на 17.08.2020 відповідач не здійснив оплату робіт у вказаному розмірі, і грошові кошти в сумі 88 350,00 грн. знаходяться у господарському обороті останнього.

Сторонами договору було узгоджено строки оплати послуг одразу після їх повного виконання, однак замовник так і не надіслав навіть гарантійного листа на адресу виконавця щодо можливого перенесення оплати послуг на наступний бюджетний рік в залежності від фінансового стану платника, чим порушив істотні умови договору та вже протягом двох років не здійснив оплату наданих послуг.

Зазначене і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України також встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Специфікацією до Договору сторони узгодили вартість робіт (а.с. №10).

За приписами п. 3.3 Договору підтвердженням виконання робіт виконавцем є акт виконаних робіт.

Суд звертає увагу на те, що сторонами був підписаний акт наданих послуг (робіт) № 1 від 12.07.2018 на загальну суму 88 350,00 грн (а.с. № 9). При цьому, відповідач не здійснив оплату виконаних робіт за Договором, і станом на 17.08.2020 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором складає 88350,00 грн.

Матеріали справи містять звернення позивача до відповідача від 05.12.2019 з проханням надати відповідь стосовно дати проведення розрахунку в повному обсязі та (а.с. № 12).

Листом від 14.05.2020 відповідач повідомив позивача про те, що доходна частина сільського бюджету на 2020 рік сформована виходячи з реальних надходжень і забезпечує тільки фінансування захищених статей (а.с. № 13).

Також позивач звертався до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області з листом від 10.04.2020 щодо отримання інформації стосовно розподілу грошових коштів для виплати боргових зобов`язань за минулі роки, зокрема боргу відповідача за Договором (а.с. № 14,15).

На зазначений лист Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області надало відповідь, що бюджетне зобов`язання за Договором на облік не надавалось (а.с. № 16).

Листом від 10.04.2020 позивач звертався до голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області щодо отримання інформації про проведення розрахунку за договором підряду (а.с. № 17), на який отримав відповідь про те, що кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду у відповідача відсутня (а.с. № 18).

На лист позивача від 22.06.2020 щодо проведення розрахунку за Договором (а.с. № 19-22) відповідач відповіді не надав, оплату робіт не здійснив. Тобто відповідач ухиляється від оплати виконаних робіт позивачем.

Крім того, відповідач, передбачений п. 3.4 Договору гарантійний лист на адресу позивача щодо можливого перенесення оплати послуг на наступний бюджетний рік в залежності від фінансового стану платника, не надсилав.

Відповідач в установленому ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, матеріали справи не містять доказів оплати наданих позивачем робіт за Договором.

При цьому, суд враховує, що заборгованість за договором у відповідача наявна з липня 2018 року, і виконання Договору має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів обох сторін.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 88350,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі статей 11, 12, 509, 525, 526, 530, 901 ЦК України, статей 173, 174, 193 ГК України та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 9, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 178, 236-238, 248, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області (64872, Харківська область, Близнюківський район, с. Верхня Самара, вул.. Центральна, 57, код ЄДРПОУ - 04400050) на користь Фізичної особи - підприємця Літвінова Володимира Володимировича (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - місто Лозова Харківської області) ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 88350,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "17" листопада 2020 р.

Суддя Л.В. Шарко