Ухвала

від 16.11.2020 по справі 909/741/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 909/741/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Пістинської сільської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 (головуючий суддя Орищин Г.В., судді Скрипчук О.С., Желік М.Б.) у справі № 909/741/19 Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до Державного підприємства "Кутське лісове господарство"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний природний парк "Гуцульщина",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пістинська сільська рада

про зобов`язання анулювати лісорубний квиток,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020 Пістинська сільська рада надіслала безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 у справі № 909/741/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 288 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Поряд з цим, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."

Отже, процесуальний строк на касаційне оскарження судових рішень віднесено Законом України № 540-IX від 30.03.2020 до процесуальних строків, що продовжуються на строк дії карантину , встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями).

Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином . Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №731-IX від 18.06.2020 передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник оскаржує постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020, повний текст якої складений - 07.04.2020.

Отже, враховуючи вищевикладене, встановлений законом строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 у справі № 909/741/19 тривав з 07.04.2020 до 06.08.2020 з урахуванням приписів Законів України № 540-ХІ від 30.03.2020 та №731-IX від 18.06.2020.

Натомість касаційну скаргу Пістинською сільською радою надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 07.10.2020 , що підтверджується поштовою відміткою на поштову конверті, тобто через 2 місяця позомежами встановленого законом строку на касаційне оскарження судового рішення.

До матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що представник сільскої ради не зміг бути присутнім у судовому засіданні 26.03.2020 під час оголошення вступної та резолютивної частини оскарженої постанови, у зв`язку з запровадженням з 12.03.2020 на всій території України карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID - 19".

Разом з цим, скаржник зазначає, що Пістинська сільська рада не отримала оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а ознайомилась з її змістом з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Підсумовуючи викладене, скаржник зазначає, що оскільки з 12.03.2020 діяли карантині обмеження, а також беручи до уваги, що Косівський район, в тому числі село Пістинь постраждав від наслідків стихії, за наслідками яких були зруйновані комунікаційні системи, в тому числі інтернет зв`язок, а з 17.08.2020 даний район знаходиться в червоній зоні епідоміологічного поширення короновірусної інфекції, відповідно Пістинська сільська рада не мала змоги та можливості подати вчасно касаційну скаргу.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що у суді касаційної інстанції немає матеріалів справи № 909/741/19, оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а питання про їх витребування вирішуватиметься судом у разі відкриття касаційного провадження у цій справі.

Отже, наразі суд позбавлений можливості перевірити доводи скаржника щодо отримання/неотримання копії оскарженої постанови.

Крім того, в контексті викладеного суд вважає за необхідне також зазначити, що положеннями статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 № 3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, наведені у клопотані причини пропуску строку касаційного оскарження визнаються судом неповажними, оскільки скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували факт неотримання поштової кореспонденції від Західного апеляційного господарського суду.

При цьому, посилання скаржника у клопотанні на стихійне лихо від якого постраждав Косівський район, в тому числі село Пістинь, що спричинило руйнування системи комунікації, в тому числі інтернет зв`язок, а також на віднесення Косівського району в червону зону карантину не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджується жодними доказами.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано будь-яких доказів, які б свідчили про наявність особливих і непереборних обставин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Пістинської сільської ради про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу Пістинської сільської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 у справі № 909/741/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку.

4.Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.