Рішення

від 17.11.2020 по справі 320/8398/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року № 320/8398/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей щодо боржника - ОСОБА_1 , внесених у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №53302875.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на те, що постановою Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 01.02.2017 було відкрито виконавче провадження №53302875 з примусового виконання виконавчого листа Бориспільського міськрайонного суду від 26.03.2015 у справі №2/359/2895 про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу перед ПАТ КБ Хрещатик за кредитним договором. При цьому, постановою Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.03.2017 у виконавчому провадженні №53302875 виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження - у зв`язку із законодавчою забороною на відчуження земель сільськогосподарського призначення до набрання чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше ніж до 01.01.2018.

Позивачка зауважує, що на теперішній час відомості щодо неї не були виключені відділом державної виконавчої служби з Єдиного реєстру боржників, незважаючи на припинення обтяження на земельні ділянки, які були предметом звернення стягнення за виконавчим листом Бориспільського міськрайонного суду від 26.03.2015 у справі №2/359/2895. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 10.11.2020 о 12:40.

У судове засідання прибув представник позивача, який підтримав вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак направив до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи у зв`язку із запровадженим Кабінетом Міністрів України карантином.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідачем не зазначено, яким чином запроваджений КМУ карантин перешкоджає прибуттю до суду або наданню витребуваних судом документів та відзиву на позов, наприклад, поштовим зв`язком.

Крім того, суд зауважує, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною четвертою цієї статті обумовлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

При цьому, згідно з положеннями статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених, серед іншого, статтею 287 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотання відповідача відсутні.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання позивача та неприбуття у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, суд усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, вирішив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Постановою Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 01.02.2017 було відкрито виконавче провадження №53302875 з примусового виконання виконавчого листа Бориспільського міськрайонного суду від 26.03.2015 у справі №2/359/2895 щодо звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 (земельні ділянки з кадастровими номерами 3220880900:08:004:0013, 3220880900:08:004:0008, 3220881700:04:003:0034, 3220881700:04:003:0035 в рахунок погашення боргу перед ПАТ КБ Хрещатик за кредитним договором.

Постановою Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.03.2017 у виконавчому провадженні №53302875 виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження - у зв`язку із законодавчою забороною на відчуження земель сільськогосподарського призначення до набрання чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше ніж до 01.01.2018.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач стверджує, що при поверненні виконавчого документа стягувачу відділом державної виконавчої служби не було виключено з Єдиного реєстру боржників інформацію про ОСОБА_1 як боржника, що порушує її права та інтереси.

З цього приводу суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 вказаного Закону закріплено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положенням статті 26 Закону №1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Положення щодо Єдиного реєстру боржників визначені статтею 9 Закону №1404.

Так, частиною першою цієї статті закріплено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Судом встановлено, що у Єдиному реєстрі боржників за посиланням: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors наявна інформація про позивачку, ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №53302875.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 9 Закону №1404 державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Банки у разі відкриття рахунку на ім`я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов`язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Таким чином, наявність інформації про особу як боржника в Єдиному реєстрі боржників дійсно створює для цієї особи певні негативні наслідки та вливає на її права, свободи та інтереси.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону №1404 відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Частиною шостою цієї ж статті закріплено, що Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи;

2) найменування органу або прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;

3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти виконавця;

4) номер виконавчого провадження;

5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

При цьому, відповідно до частини сьомої статті 9 Закону №1404 відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 8 Закону №1404 формування Єдиного реєстру боржників забезпечується Автоматизованою системою виконавчого провадження.

Відповідно до приписів Розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року N 2432/5, Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу.

В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Не підлягають внесенню до Єдиного реєстру боржників відомості про боржників:

- які є державними органами, органами місцевого самоврядування;

- які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців;

- за рішенням немайнового характеру (крім рішень про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, під час виконання яких винесено постанову про накладення штрафу на боржника).

Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

- про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження";

- про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.

У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.

Відомості Єдиного реєстру боржників є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Таким чином, як Законом №1404, так і Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, імперативно визначені випадки, за яких відомості про особу мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників: одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

У даному випадку виконавчий документі був повернутий стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону №1404, яким передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Отже, обставина, за якої виконавчий документ був повернутий стягувачу, не входить до числа випадків, за яких відомості про особу виключаються з Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону №1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Частиною п`ятою цієї ж статті визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Матеріали справи не містять доказів повернення виконавчого документа до суду, який його видав (оскільки виконавчий лист був повернутий стягувачу), а також доказів закінчення виконавчого провадження, наприклад, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Лише ж зняття обтяжень із земельних ділянок за заявою стягувача не свідчить про такі обставини.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону №1404 боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону №1404).

Отже, повернення сам факт повернення виконавчого документа стягувачу не означає, що визначена у ньому особа перестала бути боржником, оскільки не виключає можливості повторного пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання.

На підставі викладеного, суд зазначає, що позивач не перестав бути боржником у розумінні Закону №1404, а тому, як відповідний наслідок, відомості щодо позивача не підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №160/4015/19, який підлягає обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, суд зауважує, що ухвалою від 26.10.2019 у цій справі від позивача були витребувані докази звернення до відповідача із заявою про виключення з Єдиного реєстру боржників запису про позивача як боржника та повідомлення про відсутність заборгованості за виконавчим листом від 26.03.2015, виданим Бориспільським міськрайонним судому справі №2/359/2895.

Проте, відповідні докази суду надані не були.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судовий збір суд залишає за позивачем відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.