Рішення

від 16.11.2020 по справі 380/7665/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7665/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» до Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» до Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо не зняття арешту та бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо нездійснення контролю;

- зняти арешт із коштів Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» накладений постановою про арешт коштів боржника від 28.11.2016 по виконавчому провадженні №52244910.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у відповідача відсутнє відкрите виконавче провадження в межах якого можливе звернення стягнення на майно позивача. Таким чином, на думку позивача, вказана обставина свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання відносно позивача, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання у вигляді арешту.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) подав до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, окрім того, в частині позовних вимог про зняття арешту позов підтримав.

Оскільки, сторони в судове засідання не прибули, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, справа, з урахуванням строків розгляду передбачених ч.4 ст.287 КАС України, розглядається без участі вказаних осіб.

Ухвалою суду від 25.09.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Буський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) листом від 04.09.2020 року за №9403 повідомив ПрАТ «Олеський завод мінеральних вод» про те, що відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні перебувало виконавче провадження №52244910 щодо примусового виконання виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова №465/1916/15-ц від 05.02.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Одеський завод мінеральних вод» на користь ПАТ «Діамантбанк» боргу в сумі 279267,57 грн.

15.09.2016 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Для забезпечення фактичного виконання 28.11.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та скеровано в банківські установи ПАТ «ДІАМАНТБАНК» , ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК» , ПАТ «КРЕДОБАНК» для виконання.

21.06.2017 на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на 03.09.2020 вищевказаний виконавчий документ повторно для виконання не пред`являвся.

Копію постанови про арешт коштів боржника та інші матеріали виконавчого провадження надати неможливо у зв`язку з тим, що відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції 07.06.2017 року за №1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби становить три роки з дня завершення виконавчого провадження, вищевказане виконавче провадження підлягало знищенню.

Також, відповідач повідомив позивача про те, що арешт може бути знятий тільки за рішенням суду.

Позивач з метою зняття арешту із коштів накладеного постановою про арешт коштів боржника від 28.11.2016 по виконавчому провадженні №52244910 звернувся із цим позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справ та норми чинного законодавства.

Як передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року за №1404-VIII, з наступними змінами та доповненнями, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.56 даного Закону, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч.4 ст.59 згаданого Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною 5 цієї статті установлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на даний час в органах Державної виконавчої служби відсутнє виконавче провадження №52244910 щодо примусового виконання виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова №465/1916/15-ц від 05.02.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Одеський завод мінеральних вод» на користь ПАТ «Діамантбанк» боргу в сумі 279267,57 грн.

21.06.2017 на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Станом на 03.09.2020 вищевказаний виконавчий документ повторно для виконання не пред`являвся.

Дані обставини підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 25.08.2020 по виконавчому провадженні №52244910.

Окрім того, судом з`ясовано, що строки пред`явлення виконавчого документа (виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова №465/1916/15-ц від 05.02.2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ПАТ «Одеський завод мінеральних вод» на користь ПАТ «Діамантбанк» боргу в сумі 279267,57 грн), передбачені ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент повернення виконавчого документа стягувачу), закінчились.

Враховуючи те, що виконавчий лист у виконавчому провадженні №52244910 повернутий стягувачу згідно з постанови державного виконавця від 21.06.2017, жодні виконавчі дії не проводяться, суд вважає, що відсутні правові підстави для арешту майна (коштів) боржника, оскільки не має необхідності застосовувати заходи для забезпечення реального виконання рішення.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зняття арешту з коштів, накладеного постановою про арешт коштів боржника від 28.11.2016 по виконавчому провадженню №52244910 є підставними та обґрунтованими, а тому позов в цій частині належить задовольнити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо не зняття арешту та бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо нездійснення контролю, суд зазначає, наступне.

У спірних правовідносинах державний виконавець постановою від 21.06.2017 виконавчий документ повернув стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Частиною 3 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Отже, для зняття арешту при поверненні виконавчого документа підстав не було.

У частині 4 статті 59 Закону №1404-VIII наведений перелік підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні. Ці підстави застосовуються виконавцем у випадках незавершеного виконавчого провадження. Такими підставами є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

В інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, як це передбачено частиною 5статті 59 Закону №1404-VIII.

З урахуванням наведеного, оскільки станом на момент винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу підстав для зняття арешту не було, позовні вимоги про про визнання протиправною бездіяльність Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо не зняття арешту та бездіяльність Управління забезпечення примусового виконання рішень Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо нездійснення контролю задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі належить присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Зняти арешт з коштів Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» (Львівська область, Буський район, смт.Олесько, вул.Валова, 19, код ЄДРПОУ 05492060) накладений постановою про арешт коштів боржника від 28.11.2016 у виконавчому провадженні №52244910.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Буського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (80500, Львівська обл., м. Буськ, вул. Михайла Грушевського, 1, ЄДРПОУ 34978081) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Олеський завод мінеральних вод» (80533, Львівська обл.Буський р-н, смт. Олесько, вул. Валова, 19 ЄДРПОУ 05492060) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грень Н.М.