Рішення

від 16.11.2020 по справі 420/7920/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7920/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення №0014310507 від 31.07.2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 19 серпня 2020 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) ;

- визнати протиправним проведення фактичної перевірки співробітниками Головного управління ДПС в Одеській області на підставі наказу Головного управління ДПС в одеській області №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0014310507 від 31.07.2020 року;

- стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ ОЙЛ ВІТО судові витрати за подання даного позову.

Позиція позивача обґрунтована наступним

Позивач зазначає, що 15.06.2020 року представнику ТОВ ОЙЛ ВІТО був наданий Наказ ГУ ДПС в Одеській області Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) від 11.06.2020 року за №2377, відповідно до п.1 якого зазначено: Провести фактичну перевірку ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468), податкова адреса: Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Бессарабська, буд.23 з 15.06.2020 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 20.09.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів .

Як вказує позивач, фактична перевірка ТОВ ОЙЛ ВІТО проводилась на підставі п. 80.2.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме: така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарі.

При цьому, на переконання позивача, для перевірки підприємства необхідно рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності підстав, визначених підпунктами 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу.

Позивач звертає увагу, що для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Водночас, як вказує позивач, перед початком перевірки та згідно тверджень представників відповідача, підставами для видання спірного наказу контролюючим органом визначено: інформацію, що міститься в електронній базі даних Аналітична система Податковий блок , яка свідчить про факт відсутності сталого звітування щодо використання підприємством витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах на введених в експлуатацію резервуарах позивача, розташованих на акцизному складі ТОВ ОЙЛ ВІТО .

При цьому, на переконання позивача, відповідачем як перед початком так і в ході перевірки не було надано позивачу жодних письмових та належним чином оформлених доказів на підтвердження того, що підставою для прийняття наказу була саме вищезазначена інформація з бази даних Аналітична система Податковий блок . Окрім того, посилання на вказану інформацію щодо відсутності факту сталого звітування щодо використання підприємством витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах на введених в експлуатацію резервуарах позивача, розташованих на акцизному складі ТОВ ОЙЛ ВІТО , відсутнє у оскаржуваному Наказі №2377 від 11.06.2020 року.

Крім того, позивач зазначає, що дослідивши зміст спірного Наказу від 11.06.2020 року за №2377, вбачається висновок щодо відсутності у тексті вказаного наказу інформації, яка свідчила б про наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, та у зв`язку з якими у контролюючого органу виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення належного податкового контролю.

Позивач звертає увагу, що в самому спірному наказі, відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки.

Позивач також посилається на те, що зі змісту акту перевірки вбачається, що для здійснення господарської діяльності на АЗС за адресою: 68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Бессарабська, буд.17, АЗС №1, позивач використовує чотири паливнороздавальних колонки (витратоміри), які належним чином повірено, про що внесено відповідний запис у формулярі по експлуатації та ремонту паливнороздавальної колонки. Для зберігання пального позивач використовує чотири резервуари. На дату складання акту залишки пального наявні у резервуарах та залишки пального відповідають даним Х-звіту. Проведеною перевіркою встановлено не обладнання чотирьох резервуарів (в яких наявні залишки пального) рівномірами пального.

При цьому, позивачем в ході перевірки надано пояснення, зі змісту якого вбачається, що останній купив, оплатив, підвів інтернет до резервуарів, але рівноміри не встановлені, та постачальник обіцяв, що в найближчий час такі рівноміри будуть встановлені.

Як вказує позивач, зазначена ситуація виникла у зв`язку з тим, що з 12 березня 2020 року по сьогоднішній день на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 року №211).

Таким чином, позивач наголошує на тому, що акцизний склад не був обладнаний рівнемірами-лічильниками з 01.04.2020 року, оскільки постачальник на поставив у строк зазначене обладнання у зв`язку із введенням карантинних заходів на території України та невзмозі був поставити обладнання з іншої країни у зв`язку з запровадження в Україні карантинних заходів.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з позовними вимогами ТОВ ОЙЛ ВІТО , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що правовою позицію Верховного Суду (постанови: від 13.03.2018 року №804/1113/16; від 30.11.2018 року №808/1641/15) встановлено - Наказ про проведення податкової перевірки може бути оскаржений в суді тільки у випадку, якщо допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки не відбувся (перевірка фактично не проведена) .

Також, відповідач зазначає, що відповідно до умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, передбачених ст. 81 ПК України та п. 1.3 Оформлення направлення на проведення перевірки розділу І Організація та проведення перевірок платників податків Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС №22 від 31.07.2014 року (у редакції наказу ДФС №398 від 23.03.2018 року), посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області пред`явлені директору ОСОБА_1 направлення на перевірку №511 та №512 від 11.06.2020 року та вручено копію наказу №2377 від 11.06.2020 року, про що наявний підпис директора у вказаних направленнях.

Відповідач звертає увагу, що в ході проведення перевірки встановлено наступне: при проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій використовується режим попереднього програмування найменування коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД цих товарів та обліку їх кількості. При цьому, форма фіскального чеку не відповідає наведеній в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфін України від 21.01.2016 року та зареєстрованого в Мін`юстиції України від 11.02.2016 року №220/28350 (із змінами) форми №ФКЧ-1, а саме: рядок 6 запрограмоване не в тій послідовності; не обладнання в період з 15.04.2020 року по 14.06.2020 року зареєстрованими у встановленому законодавством порядку витратомірами-лічильниками на місці відпуску пального з акцизного складу та рівномірами - лічильниками рівня таких товарів у резервуарах. А саме, у відповідний період на акцизному складі за адресою: Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Бессарабська, 17 використовувалися чотири ємкості для бензину А-92 (уніфікований номер для резервуару - 3/1002252), бензину А-95 (уніфікований резервуар - 2/1002252) та дизельного пального (уніфікований номер резервуарів: (1/1002252 та 4/1002252) - (здійснено роздрібну торгівлю), не обладнані зареєстрованими у встановленому законодавством порядку витратомірами - лічильниками та рівномірами лічильниками; за період з 15.04.2020 року по 14.06.2020 року не забезпечено формування та подання до контролюючого органу електронних документів, що містять щодобові дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального у розрізі кодів товарів (згідно з УКТ ЗЕД).

За результатами вказаної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 24.06.2020 року №252/15/25/РРО/39219468. Директор відмовився від ознайомлення з Актом перевірки, про що складено відповідний Акт від 24.06.2020 року №337/15-3-05-07.

Отже, на підставі даного Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форма ПС №0014380507 від 31.07.2020 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 221 000 грн.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року позовну заяву ТОВ ОЙЛ ВІТО залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 06 жовтня 2020 року.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) усі наявні та належним чином оформлені документи, що стали підставою для призначення та проведення 15 червня 2020 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468), у тому числі, але не зокрема, належним чином засвідчені копії:

- наказу Головного управління ДПС в Одеській області №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) ;

- направлень на перевірку Головного управління ДПС в Одеській області від 11.06.2020 року №511 та №512;

- Акта Головного управління ДПС в Одеській області №252/15/25/РРО/39219468 від 24.06.2020 року Про результати фактичної перевірки ;

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0014310507 від 31.07.2020 року.

06 жовтня 2020 року від представника ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (вхід. №ЕП/16268/20).

09 жовтня 2020 року від представника ТОВ ОЙЛ ВІТО надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача (вхід. №41963/20).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про зупинення провадження по справі - відмовлено.

29 жовтня 2020 року від представника ГУ ДПС в Одеській області надійшло клопотання про проведення судового засідання 02 листопада 2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyCon (вхід. №ЕП/19089/20).

02 листопада 2020 року представник відповідача на зв`язок не вийшов та телефонограмою повідомив про неможливість прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за відсутністю технічної можливості.

В судовому засіданні 02 листопада 2020 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву разом з витребуваними судом документами (вхід. №41428/20).

В судовому засіданні, 10 листопада 2020 року, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи клопотання представника ГУ ДПС в Одеській області про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (вхід. №ЕП/19429/20), а також додаткові пояснення (вхід. №ЕП/19433/20).

В судовому засіданні 10 листопада 2020 року, враховуючи, що представник відповідача залишив вирішення питання щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на розсуд суду та відсутність заперечень з боку позивача, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та позиція відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39219468), основним видом діяльності якої є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.26).

Згідно витягу з реєстру платника податку на додану вартість №1915254500019 ТОВ ОЙЛ ВІТО зареєстроване платником податку на додану вартість 01.07.2014 року (т.1 а.с.25).

ТОВ ОЙЛ ВІТО має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №15250314201900463 від 19.07.2019 року, яка діє до 19.07.2024 року (т.1 а.с.53).

11.06.2020 року ГУ ДПС в Одеській області видано наказ №2377 Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) та направлення на перевірку №511 та №512 (т.1 а.с.57, 58, 59).

24.06.2020 року головними державними ревізорами-інспекторами відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС в Одеській області - Літостанською Д. та Таракановим О., на підставі ст.20, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ та наказу про проведення фактичної перевірки від 11.06.2020 року за №2377 з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) було проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО код ЄДРПОУ 39219468.

За результатом фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області складений акт №252/15/25/РРО/39219468 від 24.06.2020 року (т.2 а.с.148-151), у висновках якого зазначено про порушення позивачем:

- пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), за яке передбачена відповідальність п.128 1 .2 ст.128 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями);

- пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), за яке передбачена відповідальність п.128 1 .3 ст.128 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями).

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0014380507 від 31.07.2020 року, яким встановлено порушення пп.230.1.2, пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) та п.21 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.5, п.6, п.7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою КМУ від 22.11.2017 року №981 (із змінами та доповненнями) та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 221 000,0 грн. за платежем Пальне (т.2 а.с.162).

Не погоджуючись з прийнятим наказом №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) , а також винесеним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №0014380507 від 31.07.2020 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Релевантні джерела права та висновки суду

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ГУ ДПС в Одеській області, як податкового органу.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу.

Як вбачається зі змісту спірного наказу №2377 від 11.06.2020 року, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено ст.20 та підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу.

Так, статтею 20 Податкового кодексу визначено загальний перелік прав контролюючих органів, а підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов`язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу.

Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Судом встановлено, що згідно змісту відзиву на адміністративний позов та додаткових пояснень, підставами для видання спірного наказу контролюючим органом визначено: інформацію, що міститься в електронній базі даних Аналітична система Податковий блок Єдине вікно подання електронної звітності Архів електронної звітності , яка свідчить про те, що з 15.04.2020 року по 14.06.2020 року підприємством здійснювалась реалізація пального без зареєстрованих у встановленому законодавством порядку витратомірів-лічильників на місці відпуску пального з акцизного складу та рівномірів-лічильників рівня таких товарів у резервуарах.

При цьому, відповідачем не надано до суду жодних письмових та належним чином оформлених доказів на підтвердження того, що підставою для прийняття наказу була саме вищезазначена інформація з бази даних Аналітична система Податковий блок Єдине вікно подання електронної звітності Архів електронної звітності . Окрім того, суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність факту сталого звітування щодо використання підприємством витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах на введених в експлуатацію резервуарах позивача, розташованих на акцизному складі позивача, відсутнє в оскаржуваному наказі №2377 від 11.06.2020 року.

Відповідно до вимог пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Згідно з абзацом третім п.81.1 ст.81 Податкового кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Системно проаналізувавши положення ст.ст. 75-81 Податкового кодексу, суд приходить до висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз.3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Як встановлено судом, підставою для прийняття спірного наказу була інформація, що міститься в електронній базі даних Аналітична система Податковий блок Єдине вікно подання електронної звітності Архів електронної звітності , яка свідчить про факт відсутності сталого звітування щодо використання підприємством витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарах на введених в експлуатацію резервуарах позивача, розташованих на акцизному складі ТОВ ОЙЛ ВІТО .

Дослідивши зміст спірного Наказу №2377 від 11.06.2020 року, судом встановлено відсутність у тексті спірного наказу інформації, яка свідчила б про наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, та у зв`язку з якими у контролюючого органу виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення належного податкового контролю.

Також, суд зазначає, що у спірному наказі, відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, а саме ст.20 та п.п.80.2.2. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що інформація на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Саме з цього виходила колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду при розгляді справи №520/1304/2020 (постанова від 22 вересня 2020 року) де предметом спору була протиправність наказу податкового органу про проведення фактичної перевірки.

При цьому, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки, а саме: така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а тому, зі змісту оскаржуваного Наказу за №2377 від 11.06.2020 року, неможливо встановити яке з окремих вказаних порушень слугувало конкретною підставою для його прийняття.

Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду викладеним у постановах від 04 вересня 2020 року у справі №821/1274/18, від 02 вересня 2020 року у справі №821/1828/16 та від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18.

Також, суд критично відноситься до посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду (постанова від 13.03.2018 року по справі №804/1113/16; постанова від 30.11.2018 року по справі №808/1641/15), якою встановлено, що наказ про проведення податкової перевірки може бути оскаржений в суді тільки у випадку, якщо допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки не відбувся (перевірка фактично не проведена), з наступних підстав.

Верховний Суд у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 03 жовтня 2019 року (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) висловив правову позицію, що саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому, приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:

- непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);

- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 від 21 лютого 2020 року відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок: незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства .

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

В даному випадку, судом встановлено, що контролюючим органом порушено порядок проведення податкової перевірки, а Акт перевірки є недопустимим доказом, оскільки складений з порушення порядку встановленого Податковим кодексом України.

А відтак, висновки акту фактичної перевірки №252/15/25/РРО/39219468 від 24.06.2020 року не можуть бути покладені в основу жодних рішень контролюючого органу, в тому числі і в основу спірного податкового повідомлення - рішення №0014310507 від 31.07.2020 року.

За таких обставин, у зв`язку із встановленням порушення порядку проведення податкової перевірки, суд не досліджує зміст виявлених порушень, оскільки такі виявлено з порушенням встановленої процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування наявності правових підстав для винесення оскаржуваного наказу. При цьому, в судовому засіданні представник відповідача, при вирішенні судом питання щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження, на відповідне запитання суду, зазначив про відсутність будь-яких інших доказів крім тих які були надані до відзиву та додаткових пояснень.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення №0014310507 від 31.07.2020 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО в загальній сумі 7 519 грн. 00 коп., що сплачені згідно квитанції №32418 від 21 серпня 2020 року на суму 3 315,00 грн., згідно квитанції №39415 від 25 серпня 2020 року на суму 2 102,00 грн., згідно квитанції №39505 від 28 серпня 2020 року на суму 2 102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення №0014310507 від 31.07.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) .

Визнати протиправним проведення фактичної перевірки співробітниками Головного управління ДПС в Одеській області на підставі наказу Головного управління ДПС в одеській області №2377 від 11.06.2020 року Про проведення фактичної перевірки ТОВ ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0014310507 від 31.07.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО (код ЄДРПОУ 39219468) суму сплаченого судового збору в розмірі 7 519 грн. 00 коп. (сім тисяч п`ятсот дев`ятнадцять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ОЙЛ ВІТО (вул. Бессарабська, буд.17, м. Рені, Одеська область, 68800, код ЄДРПОУ 39219468).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Суддя С.О. Cтефанов

.