Рішення

від 17.11.2020 по справі 440/4857/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4857/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" до Яреськівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" /далі - позивач, ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Яреськівської сільської ради /далі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення п`ятдесят п`ятої сесії Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області сьомого скликання від 21 травня 2020 року /а.с.1-2/.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 травня 2008 року, виданого Виконавчим комітетом Яреськівської сільської ради, позивачу належить на праві приватної власності будівля дитячого садочку, яка розташована за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область . 30 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область. Рішенням п`ятдесят п`ятої сесії Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області сьомого скликання від 21 травня 2020 року вирішено відмовити ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки у зв`язку з невиконанням постанови Кабінету Міністрів України №1253 від 13 серпня 2003 року, а також рекомендувати адміністрації ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" підготувати необхідну документацію для передачі у комунальну власність приміщення за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область. З вказаним рішенням позивач не погоджується та вважає його протиправним, оскільки положення постанови Кабінету Міністрів України №1253 від 13 серпня 2003 року не підлягають застосуванню до правовідносин щодо передачі у користування позивача земельної ділянки у зв`язку з відсутністю на території такої ділянки дошкільного закладу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 27/ зазначив про відсутність підстав для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, адже у позивача відсутній об`єкт нерухомості за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область і тому укласти з позивачем договір оренди землі за вказаною адресою буде неможливо. Відсутність об`єкта нерухомості підтверджується актом обстеження земельної ділянки з будівлею колишнього дитячого садочка за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область , від 28 вересня 2020 року.

У відповіді на відзив /а.с.33/ позивач зазначив, що акт обстеження земельної ділянки з будівлею колишнього дитячого садочка за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область , від 28 вересня 2020 року складався без участі та повідомлення позивача. Право власності на нерухоме майно не припинено, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26 травня 2008 року, виданим Виконавчим комітетом Яреськівської сільської ради; технічним паспортом; звітом про оцінку вартості нежитлової будівлі від 27 січня 2020 року; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 березня 2020 року. Оскільки у відповідача відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, які встановлені частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, рішення п`ятдесят п`ятої сесії Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області сьомого скликання від 21 травня 2020 року підлягає скасуванню як протиправне.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" є власником будівлі дитячого садочку за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23384356) на підставі рішення Виконавчого комітету Яреськівської сільської ради №77 від 06 травня 2008 року, що підтверджується копіями Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ в„–310548 від 26 травня 2008 року /а.с.4/, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19469113 від 09 липня 2008 року /а.с.5/, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №204050227 від 13 березня 2020 року /а.с.38/, а також Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №232631023 від 16 листопада 2020 року /а.с.54-55/ та №232632217 від 16 листопада 2020 року /а.с.56-59/.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" звернулося до Яреськівської сільської ради із клопотанням вих.№29 від 30 вересня 2020 року /а.с.7/ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га , яка знаходиться за адресою: 38030, вул. Довженка, буд.22, с.Яреськи, Шишацький район, Полтавська область , на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна - дитячий садок. До вказаного клопотання додало: графічні матеріали, копію статуту ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", Виписку з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши клопотання ТОВ "АФ "ім. Довженка" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться в с. Яреськи по вул. Довженка, 22 та керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , статтею 12 Земельного кодексу України, статтями 25,50 Закону України Про землеустрій та постановою Кабінету Міністрів України №1253 від 13 серпня 2003 року, Яреськівською сільською радою Шишацького району Полтавської області сьомого скликання прийнято рішення п`ятдесят п`ятої сесії від 21 травня 2020 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування ТОВ "АФ "ім. Довженка" /а.с. 8/, яким вирішено відмовити ТОВ "АФ "ім. Довженка" у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться в с. Яреськи по вул. Довженка, 22 у зв`язку з невиконанням постанови Кабінету Міністрів України №1253 від 13 серпня 2003 року, яка визначає механізм безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації підприємства, а також рекомендувати адміністрації ТОВ "АФ "ім. Довженка" підготувати необхідну документацію для передачі у комунальну власність приміщення (дошкільний заклад) за адресою в с. Яреськи по вул. Довженка, 22.

Не погодившись із рішенням п`ятдесят п`ятої сесії Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області сьомого скликання від 21 травня 2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до пункту в частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу

Згідно з частинами першою та другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною першою статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Відповідно до частини другої вказаної статті особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною третьою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Отже, вимоги до клопотання та документів, які додаються до клопотання, закріплені у частині другій статті 123 ЗК України, а підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною третьою цієї статті. При цьому перелік таких підстав для відмови є вичерпним.

Між сторонами відсутній спір щодо оформлення ТОВ "АФ "ім. Довженка" клопотання від 30 березня 2020 року та щодо повноти документів, доданих до цього клопотання.

Як встановлено судом, товариству з обмеженою відповідальністю "АФ "ім. Довженка" відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га, яка знаходиться в с. Яреськи по вул. Довженка, 22, на тій підставі, що товариством не виконано вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1253 від 13 серпня 2003 року.

Надаючи оцінку зазначеній підставі відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною восьмою статті 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство від 14 лютого 1992 року № 2114-XII об`єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року №1253 затверджено Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників /далі - Порядок/.

Вказаним Порядком визначено механізм безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників.

Згідно з пунктом 3 Порядку рішення про передачу об`єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об`єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об`єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.

Таким чином, положення Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року №1253, підлягають застосуванню лише у випадку перебування на балансі підприємства-правонаступника об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем, що були йому передані в процесі реорганізації відповідного колективного сільськогосподарського підприємства, як такі, що не підлягали паюванню. Рішення про передачу об`єктів соціальної сфери приймається відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідачем не заперечується та наявними у справі документами підтверджується, що у приватній власності позивача перебуває будівля дитячого садочку за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23384356) та що право приватної власності набуто позивачем на підставі рішення Виконавчого комітету Яреськівської сільської ради №77 від 06 травня 2008 року.

Оскільки за ТОВ Агрофірма "ім. Довженка" зареєстровано право приватної власності на будівлю дитячого садочку за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область , у суду відсутні підстави вважати, що будівля дитячого садочка за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область перебуває на балансі позивача як правонаступника внаслідок її передачі як майна, що не підлягало паюванню в процесі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства.

Також судовим розглядом встановлено, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про відмову у наданні дозволу 21 травня 2020 року рішення про передачу об`єкта соціальної сфери (дитячого садочка за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область ) Яреськівською сільською радою не приймалось.

Таким чином, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні підстави посилатися на положення постанови Кабінету Міністрів України №1253 від 13 серпня 2003 року щодо безоплатної передачі у комунальну власність об`єкта соціальної сфери, у тому числі незавершеного будівництва, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації підприємства.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить зауважень до поданого позивачем клопотання, а також не містить підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, що передбачені частиною третьою статті 123 ЗК України.

Посилання відповідача на акт обстеження земельної ділянки з будівлею колишнього дитячого садочка за адресою: вул. Довженка, буд. 22, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, від 28 вересня 2020 року суд відхиляє, оскільки вказане обстеження проведено 28 вересня 2020 року, тобто після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, та відповідно обставини, які зазначені в цьому акті обстеження, в основу прийняття рішення п`ятдесят п`ятої сесії Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області сьомого скликання від 21 травня 2020 року відповідачем не покладалися. До того ж такі обставини як занедбаність земельної ділянки та непридатність будівлі дитячого садочка для безпечної експлуатації за призначенням не є законодавчо встановленими підставами для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення п`ятдесят п`ятої сесії Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області сьомого скликання від 21 травня 2020 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування ТОВ "АФ "ім. Довженка" не відповідає вимогам статті 123 Земельного кодексу України, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідна вимога позивача - задоволенню.

У позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розмір понесених ним судових витрат зі сплати судового збору становить 2102,00 грн, витрат на поштові відправлення - 300,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 20000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин другої, четвертої - шостої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами першою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, а розмір витрат на поштові відправлення визначається згідно платіжних документів, що підтверджують понесення таких витрат.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що за подання позову до суду позивач поніс витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №С8-12282 від 01 вересня 2020 року /а.с.3/.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000,00 грн позивачем не надано до суду жодних документів, зокрема, копій договору про надання професійної (правничої) допомоги, актів виконаних робіт (наданих послуг), а також документів про оплату гонорару адвокату (квитанції, платіжного доручення тощо). На підтвердження понесення витрат на поштові відправлення у розмірі 300,00 грн позивачем також не надано відповідних документів.

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 20000,00 грн та витрат на поштові відправлення у сумі 300,00 грн, у зв`язку з чим такі витрати розподілу між сторонами не підлягають.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " ім. Довженка" (вул. Козацький шлях, буд. 29, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38030, ідентифікаційний код 03770394) до Яреськівської сільської ради (с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38000, ідентифікаційний код 21048784) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят п`ятої сесії Яреськівської сільської ради Шишацького району Полтавської області сьомого скликання від 21 травня 2020 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування ТОВ "АФ "ім. Довженка" .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Яреськівської сільської ради (с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38000, ідентифікаційний код 21048784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " ім. Довженка" (вул. Козацький шлях, буд. 29, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38030, ідентифікаційний код 03770394) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк