Рішення

від 16.11.2020 по справі 279/3786/20

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

провадження №2/279/1559/20

Справа № 279/3786/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Трохимчук І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/3786/20 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Товариства з додатковою відповідальністю Автопідприємство 0606 про перерахунок заробітної плати та видачу довідки про заробітну плату,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що період з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року перебував в трудових відносинах з Коростенським спеціалізованим автопідприємством 0606 Транссільгосптехніка , яке було перетворено в ТДВ Автопідприємство 0606 , працював на посаді водія, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи, захворювання пов`язано з ліквідацією наслідків аварії. Заробітну плата за роботу в зоні відчуження позивачу нарахували без врахування приписів нормативних актів, які в той період регулювати нарахування заробітної плати в зоні відчуження, тому він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок заробітної плати за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Листом №17 від 08.07.2020 відповідачем було відмовлено позивачеві у перерахунку заробітної плати та видачі довідки встановленого зразка. Такі дії відповідача вважає протиправними, такими, що порушують право позивача на підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження. Праця позивача, враховуючи положення нормативних актів, які регулювали умови оплати праці працівників, задіяних на роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, в період з 02.05.1986 р. по 04.05.1986 р. повинна бути оплачена в 4-кратному розмірі, в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством, та збільшити тарифну ставку на 100%, провести оплату праці за роботу у вихідні та святкові дні у подвійному розмірі та нарахувати премію в розмірі 60% тарифної ставки. Видача такої довідки здійснюється підприємством.

З врахуванням поданої 29.09.2020 року позивачем заяви про уточнення позовних вимог, просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його заробітної плати, а саме: провести оплату праці за роботу в зоні небезпеки №3 з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року в 4-кратному розмірі в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством та збільшити тарифну ставку на 100%, провести оплату за роботу у вихідні та святкові дні у подвійному розмірі та нарахувати премію в розмірі 60% тарифної ставки та здійснити перерахунок за 42 години роботи в зоні, як передбачає шляховий лист; зобов`язати відповідача надати позивачеві довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з розрахунками для пред`явлення в Пенсійний фонд України, особовий рахунок, розрахунково-платіжну відомість та сплатити необхідні податкові збори.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що позовні вимоги вважає безпідставними, оскільки розрахунок заробітної плати позивачеві проведено, виходячи з 6-годинного робочого дня з усіма доплатами в святкові та вихідні дні в подвійному розмірі та з застосуванням коефіцієнту 3. В нічний та понаднормовий час позивач до роботи не залучався, розрахунок до Пенсійного фонду проведений з максимальною можливістю, оскільки взагалі відсутній табель обліку робочого часу, безпосередньо з находження водія в населеному пункті по евакуації майна жителів селища. Нормативні документи за строком давності не збереглись. Робота водія мала роз`їзний характер, а не на постійній основі перебування в зоні.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що час роботи водія вносився до шляхового листа, в якому зазначено, що позивач в зоні відчуження відпрацював 42 години, проїхав 686 км. Весь час він знаходився в зоні відчуження, виконував свою роботу, прийом їжі та відпочинок відбувався в транспорті, працював понаднормово та у нічний час. Довідка про заробіток у зоні відчуження надається за весь фактично відпрацьований час у зоні. У шляховому листі позивача вказано, що він прибув до замовника 02.05 о 20.00 год. і вибув 04.05 о 14.00 год., тому праця позивача має бути оплачена за 42 години роботи в зоні відчуження, з врахуванням і доплатою за понаднормову роботу у нічний час, у 4-кратному розмірі та нараховано премію в розмірі 60% тарифної ставки (посадового окладу).

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що вказані 42 години - це перебування автомобіля у наряді, при відрядній оплаті праці водіїв час погрузки, вигрузки, руху на лінії, відпочинку враховані в розцінку і окремій оплаті не підлягають. Пересування від підприємства до с.Новошепеличі, де здійснювалась погрузка, перебування і рух в пункті вигрузки не є роботою в зоні, тому відповідач заперечує в проведенні нового розрахунку. Час фактичного перебування в с.Новошепеличі не визначено, години ручної погрузки визначаються по таблиці. Розрахунок до Пенсійного фонду зроблений з урахуванням всіх коефіцієнтів.

Судом встановлено, що позивач з 1973 по 10.04.1989 року працював водієм підприємства, правонаступником якого є ТДВ "Автопідприємство 0606".

03.07.2020 року позивач, який має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, звернувся до відповідача з заявою про перерахунок заробітної плати з період з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, а саме: відповідно до нормативних актів колишнього СРСР збільшити тарифну ставку на 100%, оплату праці провести у 3-х, 4-х, 5-ти кратному розмірі, нарахувати премії 60%, оплату праці у вихідні та святкові дні провести у 2-х кратному розмірі та видати довідку встановленого зразка, розрахунково платіжну відомість, особовий рахунок та сплатити всі необхідні податкові збори.

Відповідач листом від 08.07.2020 року повернув без виконання заяву позивача з посиланням на те, що заробітна плата розрахована до Пенсійного фонду здійснена була як за працю в зоні відчуження.

Згідно доданої до позовної заяви копії шляхового листа грузового автомобіля №021020 від 02.05.1986 року, водій ОСОБА_1 виїхав з гаража 02.05.1986 р. о 20.30 год., повернувся 04.05.1986 р. о 14.00, пробіг по показникам спідометру 46498-47184 км (686 км), маршрут руху Коростень-Чорнобиль-Новошепеличі-Малин-Липляни(?)-Коростень, оплачено 42 год..

Оплата праці осіб, задіяних на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, була врегульована законодавчими нормативними актами колишнього СРСР.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначені Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII, який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Умови оплати праці в період виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначались постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів СРСР та УРСР у залежності від категорії працюючих (працівники, особи рядового та начальницького складу, військовозобов`язані, призвані на збори, військові строкової служби) та місця знаходження працівника залежно від встановлених зон в період виконання цих робіт (1-ша, 2-га, 3-тя зони небезпеки, зона іонізуючого випромінювання (30-ти кілометрова зона).

Базовим документом, який визначав порядок оплати праці ліквідаторам аварії на ЧАЕС, є постанова Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Професійних Спілок від 7 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про правонаступництво України , закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України як такі, що не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати № 964-рс від 17 травня 1986 року було дозволено керівникам міністерств та відомств, що беруть участь в ліквідації аварії, за узгодженням з головою урядової комісії здійснювати у виключних випадках оплату праці працівників, зайнятих на вказаних роботах в ІІІ зоні небезпеки - в п`ятикратному розмірі в порівнянні з установленими чинним законодавством нормами, в ІІ зоні небезпеки - в чотирьохкратному розмірі та І зоні - в трьохкратному розмірі.

Постановою №665-195 від 05.06.1986 була встановлена оплата праці працівників, зайнятих на роботах в 3, 2 та 1 зонах небезпеки, відповідно у 4-х, 3-х і 2-кратних розмірах (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленої по основному місцю роботи (п.1). Ця ж норма викладена також в п.1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7.

Згідно з частиною першою статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Частиною четвертою статті 15 Закону № 796-XII передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Після аварії на ЧАЕС 26.04.1986 Уряди колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України № 03-3/1652-018-2 від 13.04.2001 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР № 10-769 від 13.06.1989 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "таємно" з низки нормативних актів, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Після зняття грифу "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати (грошового забезпечення) не були враховані вимоги нормативно-правових актів: - розпорядження Ради Міністрів СРСР № 964 від 17.05.1986; - постанови Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07.05.1986; - розпорядження Ради Міністрів СРСР № 1031 від 23.05.1986; - постанови Ради Міністрів СРСР № 655-195 від 05.06.1986; - постанови Ради Міністрів УРСР № 207-7 від 10.06.1986 та інші.

У вказаними нормативно-правовими актами регулювались умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь у роботах, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Базовим документом, який визначав порядок оплати праці ліквідаторам аварії на ЧАЕС, є постанова Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок № 524-156 від 07.05.1986 "Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції".

Так, пунктом 1 вказаної постанови було надано право керівникам підприємств та організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, по підвищеним на 100 процентів тарифним ставкам (відрядним розцінкам) та посадових окладах, конкретні розміри яких встановлюються з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт. Оплата праці за зонами небезпеки проводилася за фактично відпрацьований час у відповідності з даними табеля обліку робочого часу (в оригіналі) за період роботи в зоні відчуження, завіреного підприємством, установою чи організацією, які відповідали за виконання конкретних робіт в зоні відчуження, або іншого документу первинного бухгалтерського обліку, складеного в рік виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Для обчислення в табелі чи іншому документі обов`язково повинна бути відображена тривалість робочого дня. Оплата праці робітників, що зайняті на роботах у третій, другій та першій зонах небезпеки, провадиться відповідно у чотирьох, трьох, та двох кратному розмірах, понад середньомісячну заробітну плату, виходячи із тарифної ставки (посадового окладу), встановленої по основному місцю роботи. Встановлено робітникам підприємств, організацій та установ, що виконують роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та запобіганню забруднення середовища, додаткову оплату праці у нічний час у розмірі 35% годинної тарифної ставки (окладу) за кожний час роботи у нічний час та максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки (окладу) на місяць.

З 1 січня 2012 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , якою проведено перерахунок пенсії чорнобильцям, виходячи із розміру заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, І - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Безпосередньо копію довідки, яка була видана позивачеві відповідачем та пред`явлена ним до Пенсійного фонду, суду не надано. Відповідач, не визнаючи позовні вимоги, посилається на те, що у виданій позивачеві довідці було належним чином здійснено нарахування заробітної плати в період роботи з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року із зазначенням посадового окладу, при 6-ти годинному робочому дні, з урахуванням коефіцієнта -3 (в трикратному розмірі).

З відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що робота позивача в зоні мала роз`їздний характер, а не на постійній основі. В нічний та понаднормований час позивач до роботи не залучався. Заробітна плата по шляховому листу нарахована за відрядною оплатою праці і склала на той час 27 руб. 68 коп.. 42 години - це час перебування автомобіля у наряді. При відрядній оплаті праці водіїв час погрузки, вигрузки, час руху на лінії, час відпочинку враховані в розцінку і окремій оплаті не підлягають. Розрахунок заробітної плати за дні роботи в зоні до Пенсійного фонду розрахований з максимальною можливістю і врахуванням перебування в зоні.

Іншого суду не надано.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивачем не надано доказів того, що у виданій йому відповідачем довідці невірно було нараховано заробітну плату за період роботи з 02.05.1986 року по 04.05.1986 року, підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, надати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з розрахунками для пред`явлення в Пенсійний фонд України, особовий рахунок, розрахунково-платіжну відомість та сплатити необхідні податкові збори відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони та учасники:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ТДВ Автопідприємство 0606 , місце знаходження: м.Коростень, вул.Шатрищанська, 71-а, ЄДРПОУ 05500380.

Суддя Волкова Н.Я.

копія згідно оригіналу