Рішення

від 03.11.2020 по справі 460/5815/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 року м. Рівне №460/5815/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; представника позивача - адвоката В.Л. Кітовського; представника відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Могилянський завод будівельних матеріалів до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства Могилянський завод будівельних матеріалів (далі іменується - позивач) до Державної служби геології та надр України (далі іменується - відповідач, Держгеонадра), в якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиданні наказу про поновлення товариству дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22.12.2009; зобов`язати відповідача видати наказ про поновлення товариству дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22.12.2009.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що Держгеонадра винесено наказ Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у жовтні 2018 року від 23.08.2018 №290, щодо здійснення перевірки ПРАТ МЗБМ . 10 жовтня 2018 року начальник Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України, який прибув для проведення перевірки разом з кількома іншими посадовими особами Держгеонадр України, пред`явив директору ПРАТ МЗБМ направлення на проведення перевірки від 05.10.2018 №1015-14/06. Позивач вказав на порушення вимог законодавства при оформленні направлення на перевірку. Відповідачем у подальшому складений Акт про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-76/п(215) на Гощанському родовищі, на підставі якого внесено Припис від 19.10.2018 №1135-14/06 про усунення вказаних в акті порушень вимог законодавства у сфері надрокористування на Гощанському родовищі та необхідності подання позивачем матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень. На підставі Припису від 19.10.2018 №1135-14/06 та Подання від 23.11.2018 відповідачем винесений Наказ від 11.12.2018 №490 про зупинення дії спеціального дозволу №5077. Позивач вказує, що Припис від 19.10.2018 №1135-14/06 скасований у судовому порядку, а тому підстави, що слугували для зупинення дії спеціального дозволу №5077, відсутні. Позивач звертався до відповідача із заявами про поновлення дії спеціального дозволу, проте відповідач не вчинив таких дій. На переконання позивача, така бездіяльність контролюючого органу є протиправною, що змусило надрокористувача звертатися до суду з окремим позовом. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, на підставі Наказу Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у жовтні 2018 року від 23.08.2018 №290, щодо здійснення перевірки ПРАТ МЗБМ , уповноважені посадові особи контролюючого органу прибули для здійснення перевірки, однак їх не було допущено керівником підприємства, про що складений Акт про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-76/п(215) на Гощанському родовищі. На підставі даного Акта внесено Припис від 19.10.2018 №1135-14/06 про усунення вказаних в акті порушень вимог законодавства у сфері надрокористування на Гощанському родовищі та вказано на необхідність подання позивачем матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень. У встановлені строки вимоги Припису не були виконані, тому на підставі Подання від 23.11.2018 відповідачем винесений Наказ від 11.12.2018 №490 про зупинення дії спеціального дозволу №5077. Відповідач вказує, що не допускав жодної протиправної бездіяльності щодо поновлення дії спеціального дозволу №5077, оскільки Наказ від 11.12.2018 №490 про зупинення дії спеціального дозволу №5077 винесений правомірно та не оскаржений позивачем у судовому порядку. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання, призначене на 01.10.2020, не відбулося через перебування головуючої судді у відпустці.

Ухвалою суду від 12.10.2020 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.11.2020.

У судове засідання 03.11.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте у прохальній частині відзиву на позовну заяву просив суд провадити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи зі відсутності представника відповідача, оскільки підстав для відкладення розгляду справи у порядку статей 205, 223 КАС України немає.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 03.11.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Державною службою геології та надр України виданий Приватному акціонерному товариству Могилянський завод будівельних матеріалів спеціальний дозвіл на користування надрами №5077 від 22.12.2009 щодо видобування суглинків на Гощанському родовищі; строк дії спеціального дозволу - до 22.12.2029 (далі іменується - Дозвіл №5077) (а.с. 8).

Додатком до Дозволу №5077 є Угода №5077 від 29.12.2018 Про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (далі іменується - Угода №5077) (а.с. 9).

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки Голови Державної служби геології та надр України від 28.11.2017 №523 Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік затверджено річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держаною службою геології та надр на 2018 рік, зокрема, щодо здійснення перевірки ПРАТ МЗБМ , дата початку проведення заходу 08.10.2018; строки проведення заходу 10 днів.

На виконання наказу від 28.11.2017 №523 тимчасово виконуючого обов`язки Голови Держгеонадра винесено наказ Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у жовтні 2018 року від 23.08.2018 №290, щодо здійснення перевірки ПРАТ МЗБМ .

Держгеонадра сформоване Повідомлення про проведення планової перевірки від 27.08.2018 (а.с. 13).

10 жовтня 2018 року начальник Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України, який прибув для проведення перевірки разом з кількома іншими посадовими особами Держгеонадр України, пред`явив директору ПРАТ МЗБМ направлення на проведення перевірки від 05.10.2018 №1015-14/06 (а.с. 14).

11 жовтня 2018 року позивач направив на адресу Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України лист під вихідним номером 26 з описом недоліків направлення на проведення перевірки від 05.11.2018 №1015-14/06, усунення яких є умовою для допущення до проведення перевірки (а.с. 15).

19 жовтня 2018 року посадовими особами Держгеонадра складений Акт про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-76/п(215) на Гощанському родовищі, в якому вказано про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ПРАТ МЗБМ з боку директора товариства, чим порушено вимоги статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22.12.2009, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр України для здійснення геологічного контролю (а.с. 16).

На підставі Акта №06-02/25/2018-76/п(215) Держгеонадра внесено Припис від 19.10.2018 №1135-14/06, у якому вказано, що згідно з актом про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-76/п (215) від 19 жовтня 2018 року були виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме: порушено вимоги статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю (а.с. 17).

Приписом від 19.10.2018 №1135-14/06 зобов`язано ПРАТ МЗБМ усунути вказані в акті порушення вимог законодавства у сфері надрокористування на Гощанському родовищі та подати у письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріали згідно з Додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень.

Наказом Держгеонадра №490 від 11 грудня 2018 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року на підставі п. 1, 4 п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (а.с. 19).

Листом №25895/03/14-18 від 22.12.2018 Держгеонадра повідомило позивача про те, що наказом Держгеонадра від 11.12.2018 №490 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року у зв`язку з невиконанням в установлений строк припису щодо усунення порушення законодавства в сфері надрокористування та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Вважаючи Припис незаконним, позивач звернувся до Рівненською окружного адміністративною суду з адміністративним позовом до Держгеонадра про визнання його протиправним та скасування.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №460/2788/18 задоволено позов ПРАТ МЗБМ до Держгеонадра, визнано протиправними та скасовано Приписи від 19.10.2018 №1135-14/06 та №1136-14/06 (а.с. 21).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №460/2788/18 апеляційну скаргу Держгеонадра залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року - без змін (а.с. 25).

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 255 КАС України).

За правилами частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За правилами частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом у справі №460/2788/18 встановлено, зокрема, що оскаржувані приписи не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки вони складені не на підставі акта, прийнятого за результатами проведення планової перевірки надрокористувача, а на підставі актів про недопущення до проведення перевірки, і відповідно, в них не зазначено зміст виявлених порушень вимог законодавства у сфері надрокористування з посиланням на пункти та статті відповідних нормативно-правових актів, а лише вказано на не невиконання обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю, що не належить до порушень вимог законодавства під час проведення робіт із геологічного вивчення та використання надр .

Таким чином, судами встановлено, що порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, які вказані у Приписах, позивач не допускав.

12 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом №5 Щодо відновлення дії спеціального дозволу , у якому просив Держгеонадра винести наказ про поновлення дії спеціального дозволу №5077 від 22 грудня 2009 року (вхідний від 23.04.2019) (а.с. 43).

25 липня 2019 року позивач повторно звернувся до Держгеонадра з листом №24 у якому просив розглянути питання про поновлення дії спеціального дозволу (а.с. 44).

У вересні 2019 року Держгеонадра звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду 10 грудня 2019 року у справі №460/2159/19 адміністративний позов Держгеонадра до ПРАТ МЗБМ про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року залишено без задоволення (а.с. 29).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2020 у справі №460/2159/19 апеляційну скаргу Держгеонадра залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 - без змін (а.с. 35).

Судом у справі №460/2159/19 встановлено, що ... анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу .

Правова позиція щодо застосування норм законодавства викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року (справа №812/828/15, провадження №К/9901/32454/18).

Як встановлено вище, дію спеціального Дозволу №5077 зупинено відповідно до Наказу №490.

Разом з тим, підставою для зупинення дії спеціального Дозволу від 22.12.2009 №5077 слугувало Подання від 23.11.2018, в якому вказано на оформлення Акта №06-02/25/2018/76/п(215) та винесення Припису №1135-14/06 (а.с. 18).

Таким чином, скасування у судовому порядку Припису №1135-14/06 свідчить про відсутність допущення з боку надрокористувача порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу.

Ухвалами Верховного Суду від 01 червня 2020 року і 19 червня 2020 року Держгеонадра повернено касаційні скарги, а ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року - відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скарго Держгеонадра (а.с. 38-42).

Листом №5/05 від 15 травня 2020 року позивач звернувся до Держгеонадра з проханням поновити дію спеціального Дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року (а.с. 47).

Листом №10603/01/07-20 від 15 липня 2020 року Держгеонадра повідомило ПРАТ МЗБМ про відсутність правових підстав для поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року (а.с. 48).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваної бездіяльності, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи - невиконання державним органом зобов`язань, які необхідно виконати.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Державну службу геології та надр України №1174 від 30.12.2015 (далі іменується - Положення №1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державна служба геології та надр України видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (підпункт 9 пункту 4 Положення №1174).

Відповідно до підпункту 10 пункту 4 Положення №1174, Держгеонадра зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

За правилами пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами №615 від 30.05.2011 (далі іменується - Прядок №615) (у редакції, чинній на момент винесення Наказу від 11.12.2018 №490 про зупинення дії Дозволу №5077), дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;

5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції ;

6) наявності підстав, передбачених Законом України Про оцінку впливу на довкілля ;

7) неотримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадках отримання дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Так, Наказом Держгеонадра №490 від 11 грудня 2018 року зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року на підставі підпунктів 1, 4 пункту 22 Порядку №615, тобто невиконання вимог Припису від 19.10.2018 №1135-14/06.

Зі змісту Припису від 19.10.2018 №1135-14/06 вбачається, що підставою для його внесення слугували висновки Держгеонадра про невиконання позивачем - надрокористувачем обов`язку щодо допуску представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю.

Проте, як встановлено рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №460/2788/18 … оскаржувані приписи не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки вони складені не на підставі акта, прийнятого за результатами проведення планової перевірки надрокористувача, а на підставі актів про недопущення до проведення перевірки, і відповідно, в них не зазначено зміст виявлених порушень вимог законодавства у сфері надрокористування з посиланням на пункти та статті відповідних нормативно-правових актів, а лише вказано на не невиконання обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю, що не належить до порушень вимог законодавства під час проведення робіт із геологічного вивчення та використання надр .

Тобто, скасування у судовому порядку Припису №1135-14/06 свідчить про відсутність допущення надрокористувачем порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу, та, як наслідок, відсутність підстав для зупинення дії Дозволу №5077.

Відповідно до абзацу 12 пункту 21 Порядку №615, дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

За приписами абзацу 1 пункту 24 Порядку №615, про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Тобто, після набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №460/2788/18 та на підставі численних звернень позивача до Держгеонадра про поновлення дії Дозволу №5077, відповідач був зобов`язаний вчинити відповідні дії щодо поновлення дії Дозволу №5077, проте таких дій не вчиняв.

Невчинення відповідачем дій щодо поновлення дії спеціального Дозволу №5077 свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності - триваючої пасивної поведінки суб`єкта владних повноважень, що змусило позивача звертатися до суду з позовом.

Відповідач вказує на те, що Наказ від 11.12.2018 №490 про зупинення дії Дозволу №5077 не оскаржувався позивачем у судовому порядку та є чинним, відтак підстав для поновлення дії Дозволу №5077 немає.

Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає, що після набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №460/2788/18 та за результатами заяв надрокористувача про поновлення дії Дозволу №5077, відповідач повинен був самостійно вчинити такі дії та прийняти відповідний наказ про поновлення дії Дозволу №5077 у відповідності до пунктів 21 та 24 Порядку №615.

Таким чином, відповідачем допущена бездіяльність щодо невинесення наказу про поновлення Приватному акціонерному товариству Могилянський завод будівельних матеріалів дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року, а тому позовна вимога про визнання такої бездіяльності протиправною підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної служби геології та надр України винести наказ про поновлення Приватному акціонерному товариству Могилянський завод будівельних матеріалів дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1-4 частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Тобто, позовна вимога зобов`язального характеру не може бути самостійною та автономною, а лише спрямована на відновлення порушених прав, встановлених шляхом визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування, практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкт владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

У даному випадку вирішення судом питання щодо зобов`язання відповідача винести наказ про поновлення Приватному акціонерному товариству Могилянський завод будівельних матеріалів дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року, жодним чином не являтиметься втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача винести наказ про поновлення Приватному акціонерному товариству Могилянський завод будівельних матеріалів дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності свої дій у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4204,00 грн., сплачена відповідно до платіжного доручення від 31.07.2020 №540.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Могилянський завод будівельних матеріалів (вулиця Наливайка, 102А, селище міського типу Гоща, Гощанський район, Рівненська область, 35400; код ЄДРПОУ 05467257) до Державної служби геології та надр України (вулиця Антона Цедіка, 16, місто Київ, 03057; код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо невинесення наказу про поновлення Приватному акціонерному товариству Могилянський завод будівельних матеріалів дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року.

Зобов`язати Державну службу геології та надр України винести наказ про поновлення Приватному акціонерному товариству Могилянський завод будівельних матеріалів дії спеціального дозволу на користування надрами №5077 від 22 грудня 2009 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Могилянський завод будівельних матеріалів (код ЄДРПОУ 05467257) суму судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 листопада 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська