Рішення

від 16.11.2020 по справі 460/7721/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2020 року м. Рівне №460/7721/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування: постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2020 у ВП № 63167934; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.10.2020 року у ВП № 63167934; постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 01.10.2020 року у ВП № 63167934. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відкрив виконавче провадження не за місцем реєстрації та проживання боржника, що суперечить нормам Закону України Про виконавче провадження , в якій окрім того, приватний виконавець визначив суму стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди. При цьому, ще окремо прийняв постанову про стягнення з боржника основної винагороди, що свідчить, на думку позивача, про подвійне стягнення з боржника і виконавчого збору, і основної винагороди, що є протиправним. Уважає оскаржувані постанови протиправними. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та стверджує, що спірні постанови прийняті з повним дотриманням положень Закону України Про виконавче провадження . Просить у задоволенні позову відмовити.

Позовна заява надійшла до суду 16.10.2020.

09.11.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.11.2020 о 8:30год.

13.11.2020 через електронні засоби зв`язку від відповідача до суду надійшов відзив на позов із матеріалами виконавчого провадження.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неприбуття суд (крім позивача), не повідомили. Позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За правилами ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З врахуванням наведеним положень кодексу, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені у заявах по суті, дослідивши зібрані у справі докази, суд враховує наступне.

31.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МІЛОАН ОСОБА_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , укладений Кредитний договір № 1993252. Вказана обставина не заперечується позивачем та підтверджується безпосередньо Договором.

16.09.2020 Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріально округу Горай Олегом Станіславовичем прийнятий Виконавчий напис № 49969.

Згідно цього Виконавчого напису, боржником зазначений ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

30.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю МІОЛАН звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича із заявою про примусове виконання рішення, в якій зазначений боржником - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

01.10.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження у ВП № 63167934.

У наведеному рішенні п. 1 постановлено стягнути з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІОЛАН заборгованість в розмірі 22288,18 гривень.

Пунктом цього ж рішення постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2228,82 гривень.

01.10.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем винесена постанова у ВП № 63167934 про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2228,82 гривень.

01.10.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем винесена постанова у ВП № 63167934 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження для боржника в сумі 669 гривень.

01.10.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем, супровідним листом № б/н, зокрема, ОСОБА_1 (боржнику) направлені наведені вище копії постанов у ВП № 63167934 за двома адресами, а саме: за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 та адресою проживання: АДРЕСА_3 .

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч. 1 ст.19 Закону України Про виконавче провадження , право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до етапі 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувану.

Частиною 1 ст. 24 вказаного Закону визначено, що право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувану.

В силу приписів ч. 1 ст. 27 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 2 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403), фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 3 ст. 22, п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частинами 2, 4 статті 24 Закону України Про виконавче провадження , встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч.ч. 3, 7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. У разі якщо в заяві стягувана зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Враховуючи наведені вище вимоги закону, суд зауважує, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника, розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність, та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження.

Матеріалами справи стверджується, що 30.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю МІОЛАН звернулося до приватного виконавця із заявою б/н від 23.09.2020 року про примусове виконання рішення в якій просило відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 46969 від 16.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу міста Києва Гораєм О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 22288,18гривень.

Так, у виконавчому написі № 46969 від 16.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу міста Києва Гораєм О.С., вказано як адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , так і адресу проживання: АДРЕСА_3 .

Отже, у виконавчому документі зазначено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва.

На час вирішення даного судового спору виконавчий напис № 46969 від 16.09.2020 є чинним. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.

Відтак, виконавчий напис нотаріуса слугував підставою для відкриття виконавчого провадження, а тому за дії нотаріуса приватний виконавець не може відповідати.

Суд звертає увагу, що чинною редакцією Закону України Про виконавче провадження не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного суду від 25 січня 2019 року у справі № 511/1342/17.

Таким чином, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича надійшов виконавчий документ - виконавчий напис № 46969 від 16.09.2020, у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу м. Києва, то у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

За наведеного суд констатує, що в даному випадку приватним виконавцем жодним чином не порушено норми Закону України Про виконавче провадження , зокрема ст. 24 цього Закону.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Суд зауважує, що вищезазначені норми вказують, що місце реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за даною адресою, а отже, адреса яка зазначена в паспорті боржника, а саме: АДРЕСА_1 , не є підтвердження того, що ОСОБА_1 проживав на день відкриття виконавчого провадження саме в м. Рівному, адже норми законодавства вказують на те, що громадяни України мають право вільно пересуватися по території України та вільного вибору місця проживання без офіційної реєстрації. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.

Таким чином, фактичне місце проживання особи може відрізнятися від зареєстрованого у встановленому законом порядку. Проте ні стягувач, ні виконавець не можуть зобов`язати боржника зареєструвати чи перереєструвати адресу свого місця проживання у разі розбіжностей між фактичною та зареєстрованою адресами.

Варто також зазначити, що положення ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження у взаємозв`язку з ч. 3 ст. 26 цього ж Закону, щодо відомостей про місце проживання , місце перебування чи місцезнаходження особи не можна тлумачити виключно як вказівку на зареєстроване місце проживання адже, в Законі України Про виконавче провадження застосовуються всі три окремих поняття.

При цьому, чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, - не містить застереження про здійснення виконавчого провадження виключно за місцем реєстрації боржника. Отже, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи за місцем проживання або перебування боржника - фізичної особи, незалежно від місця реєстрації останнього.

За наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Щодо подвійного стягнення виконавчого збору/основної винагороди в сумі 2228,82грн та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 669грн.

За змістом ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону № 1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно з пунктом 5, частини п`ятої статті 27 Закону № 1404, виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.

Відповідно до ст. 31 Закону №1403, зокрема, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, в силу положень ч. 3 ст. 45 Закону України Про виконавче провадження , основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, суд констатує, що у разі відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем, виконавчий збір не стягується, а сплачується винагорода приватного виконавця.

Таким чином доводи позивача про подвійне стягнення, а саме: виконавчого збору та основної винагороди є безпідставними.

Окрім цього, положенням ст. 42 Закону № 1404 визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Слід зазначити, що Закон № 1404, є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до законів № 1403 і № 1404, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404 підлягають примусовому виконанню.

Так, п. 2 розділу VI Інструкції, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Матеріалами справи стверджується, що постанова про стягнення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження винесена приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 63167934 01.10.2020, тобто одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження у цьому ж ВП.

Отже, приватний виконавець під час винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження повністю дотримався порядку встановленого Законами № 1404, 1403 та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, при прийнятті спірних постанов, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи.

Доводи та аргументи позивача не спростовують правомірності дій відповідача та не дають суду підстав для висновку про прийняття останнім неправомірних постанова, а тому позовна заява задоволенню не належить повністю.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2020 у ВП № 63167934; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 01.10.2020 у ВП № 63167934; постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 01.10.2020 у ВП № 63167934, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач - приватний виконавець Клименко Роман Васильович (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31; відомості щодо РНОКПП відповідача в матеріалах адміністративної справи відсутні);

3) третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21; код ЄДРПОУ 40484607).

Повний текст рішення складений 16 листопада 2020 року.

Суддя Т.О. Комшелюк