Рішення

від 16.11.2020 по справі 580/3345/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року справа № 580/3345/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі,

встановив:

21 серпня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, починаючи з 10.04.2020 по 20.07.2020 з розрахунку 376,21 грн середньоденної заробітної плати, що складає 25206,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №580/317/20 визнано протиправним та скасовано розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.10.2019 №173 (зі змінами від 08.11.2019 та від 26.11.2019) в частині скорочення чисельності працівників управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, визнано протиправним та скасовано наказ управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 03.01.2020 №02.02 "Про звільнення ОСОБА_1 "., поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсації управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, стягнуто з управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 36492 (тридцять шість тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 37 коп. з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання. Однак, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №580/317/20 в частині поновлення позивача на посаді у період з 10.04.2020 по 19.07.2020 не було виконано, а лише 20.07.2020 відповідачем винесено наказ №20-к про поновлення позивача на посаді, а тому на підставі ст. 236 Кодексу законів про працю України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що рішення не виконано своєчасно оскільки в управлінні була відсутня рівнозначна вакантна посада та не вбачалося можливості внесення змін до структури управління шляхом внесення змін до штатного розпису. Адміністрація управління зверталася з листами до голови Смілянської районної державної адміністрації з проханням посприяти у внесенні змін до штатного розпису на 2020 рік управління соціального захисту населення Смілянської райдержадміністрації від 27.01.2020, щодо поновлення посади головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації. На дані листи ними отримано відповідь з негативним результатом.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив таке.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №580/317/20 визнано протиправним та скасовано розпорядження Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.10.2019 №173 (зі змінами від 08.11.2019 та від 26.11.2019) в частині скорочення чисельності працівників управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, визнано протиправним та скасовано наказ управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 03.01.2020 №02.02 "Про звільнення ОСОБА_1 "., поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсації управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області, стягнуто з управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 36492 (тридцять шість тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 37 коп. з утриманням податків та інших обов`язкових платежів. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання..

Наказом Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 20.07.2020 №20-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " поновлено на посаді головного спеціаліста відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення районної державної адміністрації. 21.07.2020 внесено запис до трудового книжки позивача про поновлення на посаді.

Вирішуючи спір по суті з оглядну на аргументацію сторін, суд зазначає, що відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Вказана норма передбачає обов`язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносин - суб`єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.

Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Згідно ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Разом з тим, Управлінням соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №580/317/20 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді негайно не виконано.

Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців). Правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок. Зокрема, зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження").

З огляду на те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №580/317/20 в частині поновлення позивача на посаді не було виконано у період з 10.04.2020 по 20.07.2020, суд вважає, що згідно ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за вказаний час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).

За змістом пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Судом встановлено, що Наказом Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області від 20.07.2020 №20-к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " поновлено на посаді, тому період, за який позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді, становить з 10.04.2020 по 19.07.2020 та складає 66 робочих днів.

Згідно копії довідки від 22.01.2020 №179/03, виданої позивачу відповідачем 1, її заробітна плата у листопаді 2019 року - 6830 грн 20 коп., у грудні 2019 року - 5584 грн 66 коп., отже загальний розмір заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці роботи перед звільненням складає 12414 грн 88 коп.

Кількість робочих днів, відпрацьованих позивачем у період листопад-грудень 2019 року складає 42 робочих дні, тому розмір середньоденної заробітної плати складає в сумі 376 грн. 21 коп. (12414 грн 88 коп./42 дні = 376 грн. 21 коп.).

Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на посаді за період з 10.04.2020 по 19.07.2020 становить - 24829 грн. 86 коп. (66 робочих днів затримки у поновленні позивача на посаді х 376 грн. 21 коп.).

Згідно з правовою позицією ВС у постанові від 15.02.2019 у справі №826/6583/14 суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Тому стягненню підлягає сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших платежів.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 грн. позивачем до позову надано: договір про надання правової допомоги від 10.01.2020, акт №5 виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги від 10.01.2020; копію квитанції від 19.08.2020 №0.0.1807182129.1 на суму 2500 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська обл., 20700, код ЄДРПОУ 03195777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу (затримка у виконанні рішення суду) за період з 10.04.2020 по 19.07.2020 в сумі 24829 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 86 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Смілянської районної державної адміністрації Черкаської області (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська обл., 20700, код ЄДРПОУ 03195777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складене 16.11.2020.

Суддя В.П. Тимошенко