Постанова

від 10.11.2020 по справі 280/5694/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/5694/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.

за участю представників: відповідача - Ванюшанік Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металхімбуд" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 (суддя першої інстанції Татаринова Д.В.) в адміністративній справі №280/5694/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металхімбуд" до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛХІМБУД» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002880509 від 29 жовтня 2019 року, що прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відносно ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обчислення, декларування та/або сплата сум податків та зборів є персональним податковим обов`язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку, тобто платник податків ТОВ «ДІМІОН» несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується конкретно того платника податків, який припустився порушення і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на підприємства-контрагентів - порушників податкового законодавства, тобто не може ставитися в вину ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» . Вказує, що операції по взаємовідносинах позивача з підприємствами-контрагентами мали реальний характер з чого випливає, що фактично позивачем витрати понесені і перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, тому можна стверджувати, що підприємством відображені правові взаємовідносини з вищевказаними суб`єктами господарювання з метою реального настання правових наслідків. Перерахування позивачем коштів підприємствам-контрагентам відбулося за умови реального постачання останніми товарів/послуг, що належним чином підтверджено первинними документами. Стверджує, що збільшуючи грошові зобов`язання позивача з податку на прибуток та податку на додану вартість, відповідач з незрозумілих на те причин виходив з того, що ТОВ «ДІМІОН» не виконував своїх обов`язків з надання послуг з виконання ремонтних робіт, оскільки вказане підприємство не має достатньої матеріально-технічної бази для їх виконання, водночас відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту та витрат за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, а також акт не містить зауважень щодо форми і змісту наданих позивачем документів первинного бухгалтерського обліку. Крім того, наголошує, що акцентуючи увагу на тому, що в контрагента позивача відсутні виробничі та складські приміщення, устаткування, транспортні засоби, обладнання і трудові ресурси, контролюючим органом було залишено поза увагою, що в процесі надання послуг згідно з договірними правовідносинами з ТОВ «ДІМІОН» , останнім не здійснювалось робіт, що потребують наявності на постійній основі кваліфікованого персоналу, транспортних засобів, обладнання чи виробничих і складських приміщень. До того ж, залучення фізичних осіб до виконання відповідних послуг за замовленням позивача контрагентом може здійснюватися за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), у свою чергу, основні та транспортні засоби, якщо того вимагає конкретний вид господарської діяльності, можуть перебувати у контрагентів на праві оренди або лізингу. На підставі вищевикладеного, беручи до уваги необґрунтованість, непідтвердженість документально висновків акту перевірки, зроблених виключно на припущеннях та їх доведену безпідставність, просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002880509 від 29.10.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

09.11.2020 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання зазначено, що представник позивача не зможе прибути у судове засідання, у зв`язку з тим, що та території України встановлений карантин на підставі постанов КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ( зі змінами та доповненнями) до 31.12.2020, отже з метою забезпечення безпеки працівників суду та учасників процесу необхідно відкласти розгляд справи за межі терміну карантину.

Розглянувши зазначене клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Ч. 1 ст. 29 Закону України від 06.04.2000 № 1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» (зі змінами та доповненнями) встановлено карантин на всій території України з 12 березня 2020 року до 31 грудня 2020 року.

Проте, на офіційному сайті суду неодноразово оприлюднювалась інформація щодо способів реалізації прав учасників судових розглядів щодо участі в судових засіданнях, зокрема шляхом особистої участі із застосуванням засобів індивідуального захисту або у режимі відеоконференції. Позивач або представник позивача не звертались до суду із клопотаннями про забезпечення участі у розгляді справи в режимі відеоконференції, до суду особисто не з`являлись.

Наведені у заявах обставини, на думку суду, не свідчать про неможливість участі у судових засіданнях, оскільки обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином не перешкоджали представнику відповідача з`явитись до суду особисто та прийняти участь у розгляді справи.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання представника позивача на неможливість з`явитися у судове засідання у зв`язку з встановленням карантину на всій території України є намаганням відтермінувати розгляд справи, що в свою чергу є зловживанням процесуальними правами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» зареєстровано юридичною особою 24 травня 2001 року та 11 жовтня 2006 року відомості про підприємство внесені до Реєстру, номер запису: 1 103 120 0000 015705. Видами діяльності підприємства є код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; код КВЕД 38.32 Відновлення відсортованих відходів; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 11 жовтня 2019 №429 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЮТА» , на підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік наказано провести з 21 жовтня 2019 року документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЮТА» з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року та з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 10 квітня 2015 року по 31 грудня 2018 року, тривалістю 10 робочих днів.

На підставі наказу від 11 жовтня 2019 року №429 складено повідомлення від 11 жовтня 2019 року №26/7234/10/08-01-05-10-11 на проведення перевірки з 21 жовтня 2019 року.

На підставі Акту перевірки №38/08-01-05-09/31522369 від 01 жовтня 2019 року, яким встановлено порушення пункт 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201, 29 жовтня 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області винесене податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0002880509, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 165 687,50 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням - 132 550,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 33 137,50 грн.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

З наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Необхідною умовою для відображення операцій у складі доходу, витрат, податкових зобов`язань та податкового кредиту є факт реалізації/придбання товарів та послуг.

За відсутності факту придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку повинні братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 цього Кодексу)

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 цього Кодексу).

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально здійснені господарські операції, тобто такі, які пов`язані з рухом активів, зміною обставин або власного капіталу платника та відповідають змісту відображеному в складених платником податків договорах. Тобто у разі нереальності операцій нарахування податкового кредиту варто визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податків доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у межах господарської діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, у податковому обліку з податку на додану вартість операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.10.2019 за №0002880509 стосується лише правовідносин між ТОВ МЕТАЛХІМБУД та ТОВ ДІМІОН .

Згідно з пунктом 1.1 Договору субпідряду №20/09 від 20 вересня 2018 року генпідрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов`язання за плату виконати роботи на території ПрАТ «Дніпроспецсталь» , ПАТ «Запоріжсталь» , TOB «ЗЛМЗ» , а також житлових та адміністративних будівель міста Запоріжжя, а також закупівлі у субпідрядника будівельних матеріалів.

Відповідно до пункту 1.2 Договору субпідряду №20/09 від 20 вересня 2018 року обсяг, характер та вартість робіт згідно даного договору визначається проектно-кошторнсною документацією, розробленою та затвердженою Замовником.

В Актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року за №7-Д, №8-Д вказано як замовника ПАТ «Запоріжсталь» , але уповноваженою особою ПАТ «Запоріжсталь» даний Акт не підписаний.

На підтвердження позивачем надано: копію Договору № 20/09 від 20 вересня 2018 року з додатком; копію довідки про вартість виконаних робіт за 26 грудня 2018 року; акт № 8-Д; копією акта № 8-Д за грудень 2018; копією акта № 7-Дза грудень 2018; копію довідки про вартість виконаних робіт за 26 грудня 2018 року акт № 9-Д; копію акта № 9-Д виконаних робіт за грудень 2018 року; копію довідки про вартість виконаних робіт за 26 грудень 2018 року акт № 5-Д;копію акта М 5-Д виконаних робіт за 26 грудень 2018 року; копію довідки про вартість виконаних робіт за 26 грудня 2018 року акт №6-Д; копію акта № 6-Д виконаних робіт за грудень 2018 року; копію довідки про вартість викопаних робіт за 06 грудня 2018 року акт № 3-Д; копію акта № 3-Д виконаних робіт за 06 грудень 2018; копію довідки оборотно-сальдова відомості по рахунку № 631 за 01 грудня 2018-28 лютого 2019 року; копію платіжного доручення № 52 від 18 лютого 2019 року; копію платіжного доручення № 56 від 18 лютого 2019 року; копію платіжного доручення № 47 від 12 лютого 2019 року; копію платіжного доручення № 48 від 12 лютого 2019 року; копію платіжного доручення № 33 від 04 лютого 2019 року; копію платіжного доручення № 32 від 04 лютого 2019 року; копію платіжного доручення № 7 від 15 січня 2019 року; копію платіжного доручення № 6 від 10 січня 2019 року; копію платіжного доручення № 176 від 29 грудня 2018 року; копію платіжного доручення № 151 від 10 грудня 2018 року; копію виписки по рахунку за 10 січня 2019 року.

За Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» , ТОВ «ДІМІОН» за даними суб`єктами господарювання нерухоме майно не зареєстроване.

В Узагальненій податковій інформації щодо фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ЗЛМЗ» з ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» за грудень 2018 року вказані працівники ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» , яким видавались перепустки для проведення будівельних робіт на території заводу - ТОВ «ЗЛМЗ» , та зазначено, що дані працівники згідно з звітом 1ДФ отримували доходи на ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» (аркуши 4-5 Акту перевірки).

Позивачем не спростовано твердження відповідача, що: «… ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» має всі технічні, трудові та матеріальні ресурси для здійснення робіт самостійно, без залучення сторонніх організацій …» .

Позивач не надав до суду доказів перебування працівників ТОВ «ДІМІОН» на території ПрАТ «Дніпроспецсталь» , ПАТ «Запоріжсталь» , TOB «ЗЛМЗ» .

Також, позивач не надав до суду доказів виконання працівниками ТОВ «ДІМІОН» роботи на території житлових та адміністративних будівель міста Запоріжжя, закупівлі позивачем у субпідрядника ТОВ «ДІМІОН» будівельних матеріалів.

Суд погоджується з твердженням відповідача, що ТОВ «ДІМІОН» фактично роботи на адресу ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» не здійснювало, оскільки у підприємства відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували зворотне.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже враховуючи вищевикладене суд приходить висновку, що подані ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, позивач не спростував належними та достатніми доказами висновки податкового органу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металхімбуд" залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 в адміністративній справі №280/5694/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в випадках та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13.11.2020

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва