Постанова

від 16.11.2020 по справі 189/866/20(2-а/189/96/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 189/866/20(2-а/189/96/20)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 ( суддя першої інстанції Степанова О.С.) в адміністративній справі №189/866/20(2-а/189/96/20) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , поліцейського роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовий поліції Василенко Ігоря Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до поліцейського роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядового поліції Василенка І.В., Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.08.2020 року він керував транспортним засобом в складі автомобіля марки КАМАЗ, модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 20.08.2013 року), з автомобільним причіпом самоскидом-Е марки СЗАП, модель 8527, державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 20.08.2020 року), що належать власнику (перевізнику) ОСОБА_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та 03.08.2020 року в м. Бердянськ Бердянського району Запорізької області на автомобільній дорозі Н-30, 129 км. 603 м. був зупинений поліцейським роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядовим поліції Василенком Ігорем Валерійовичем, який виніс щодо нього постанову серії ЕАМ № 2922032 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, 03.08.2020 року ОСОБА_3 , уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки, були складений акт № 031847 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідка № 038847 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, який проведено із порушенням державних правил, норм і стандартів у сфері забезпечення габаритно-вагового контролю транспортних засобів при здійсненні зважування транспортного засобу та автомобільного причіпу. Також зазначив, що в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 2922032 від 03.08.2020 року поліцейський роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядовий поліції Василенко І.В. в графі час та місце, суть і обставини правопорушення, вказав, що 03.08.2020 року о 22 год. 23 хв. у м. Бердянськ на автомобільній дорозі Н-30, 129 км. позивач, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ, модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 , навантаженням на здвоєні осі 19900 кг перенавантаження склало 3900 кг, без відповідного дозволу виданого перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції, чим порушив п. 4 Постанови КМУ, чим порушив п. 22.5 ПДР - Порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових ТЗ автомобільними дорогами, вул. або заліз. переїздами . Відповідно до вищевказаної постанови він визнаний винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розмірі 510 грн. (п`ятсот десять гривень). Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП є незаконним, оскільки адміністративного правопорушення він не вчиняв та не порушував п. 22.5 Правил дорожнього руху України. Крім того, вищезазначені довідка та акт від 03.08.2020 року, що складені уповноваженою особою Укртрансбезпеки, не містить реквізитів щодо пункту проведення вагового контролю. Зі змісту вказаних документів зважування неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг та відсутні точні технічні характеристики приладу зважування (вимірювання). Також, в постанові по справі про адміністративне правопорушення та матеріалах адміністративної справи не вказується модель, марка та заводське найменування ваг, якими було здійснено зважування транспортного засобу від 03.08.2020 року, а також їх метрологічні характеристики при зважуванні під час руху транспортного засобу, границя зважування, класи точності та границі допустимих похибок ваг при визначенні навантажень як на одиничну вісь, так і на групу осей. З акту № 031847 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 03.08.2020 року не вбачається, що ним допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь (осьові навантаження), а саме, замість допустимих 11,00/16,00 тонн навантаження становило 4,10/10,20/9,70/7,10/7,65 тонни, загальна маса транспортного засобу із причепом складає 38,75 тонн, що підтверджується даними та відомостям товарно-транспортної накладної № 198933 від 03.08.2020 року. Також, у довідці № 038847 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 03.08.2020 року вказано, що повна маса транспортного засобу позивача становила 38,75 тонн, що вкладається у нормативи, визначені п. 22.5 Правил дорожнього руху України (дозволяється рух транспортного засобу фактичною масою до 40 тонн). Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 в позов задоволено.

Департамент патрульної поліції Національної поліції України із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач не скористався своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду апеляційної скарги встановлено, що постановою серії ЕАМ № 2922032 від 03.08.2020 року, винесеною поліцейським роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області рядовим поліції Василенко І.Б., позивача ОСОБА_1 за порушення п. 4 постанови КМУ, п. 22.5 ПДР України (03.08.2020 року о 22 год. 23хв. у м. Бердянськ на автомобільній дорозі Н-30, 129 км. водій, керуючи транспортним засобом марки КАМАЗ, модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 , навантаженням на здвоєні осі 19900 кг перенавантаження склало 3900 кг без відповідного дозволу виданого перевізнику уповноваженим підрозділом Національної поліції), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 13).

Згідно товаро-транспортної накладної № 198933 від 03.08.2020 р., водій ОСОБА_1 , на автомобілі марки Камаз модель 55102, державний номерний знак НОМЕР_1 перевозив пшеницю у стані, що відповідає правилам перевезень відповідних вантажів (а.с. 15).

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію , поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, згідно з п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, адміністративне правопорушення полягає у тому, що позивач перевозив вантаж, який перевищує нормативно встановлені параметри (габарити), без погодження з органами Національної поліції України.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В порушення вимог вказаної статті відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ПДР, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото- чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів зазначає, що зазначені докази (електронні докази ) суд першої інстанції пропонував надати відповідачу по справі, але зазначених доказів до суду надано не було.

Об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем ПДР відповідачем надано не було. Доказів їх наявності відповідачем до суду не надано.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві факт вчинення порушення ПДР не визнає.

Тобто доказ на підставі якого прийнята постанова, який підтверджує скоєння позивачем правопорушення є відсутнім.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок).

Відповідно до п.6 Порядку, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з п.13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Отже, факт вчинення позивачем правопорушення, а саме: перевезення вантажу, габарити якого перевищують нормативно встановлені, без погодження з органами Національної поліції України, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено, з огляду на встановлений факт не проведення відповідачем габаритно-вагового контролю із дотримання відповідної процедури.

Будь-яких інших доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості оскаржуваної постанови відповідачем не надано.

Враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2020 в адміністративній справі №189/866/20(2-а/189/96/20) залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2020 р.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва