Постанова

від 16.11.2020 по справі 640/7158/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7158/19 Головуючий у 1 інстанції - Шейко Т.І.

Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2020 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ГРАН ТЕРРА до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ГРАН ТЕРРА звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у незабезпеченні збільшення в облікових даних ТОВ ГРАН ТЕРРА в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА) суми податку, на яку ТОВ ГРАН ТЕРРА має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити в облікових даних ТОВ ГРАН ТЕРРА в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА) суму податку, на яку ТОВ ГРАН ТЕРРА має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму податку на додану вартість за отриманими накладними на суму від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5 369 265, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна податкова служба України звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві за висновками акту перевірки від 04.09.2014 № 4770/26-56-15-01-15/35235046 винесено податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 № 0000331501, яким ТОВ ГРАН ТЕРРА зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 5 369 265, 00 грн.

З метою дотримання вимог чинного законодавства України та уникнення застосування у відношенні ТОВ ГРАН ТЕРРА штрафних санкцій позивач виконав вищевказане рішення контролюючого органу та відобразив відповідне зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на суму 5 369 265, 00 грн. у поданій та прийнятій контролюючим органом податковій декларації 18.09.2014.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 16.09.2014 № 0000331501 шляхом подання відповідного позову до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 826/11629/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 задоволено апеляційну скаргу ТОВ ГРАН ТЕРРА , скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2017 та ухвалено нову, якою адміністративний позов ТОВ ГРАН ТЕРРА до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.09.2014 № 0000331501.

Постановою Верховного Суду від 27.11.2018 касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 - без змін.

У зв`язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення від 16.09.2014 № 0000331501 ТОВ "ГРАН ТЕРРА" у податковій декларації з ПДВ за грудень 2018 року в рядку 16.3 "збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу*" збільшено залишок від`ємного значення ПДВ на суму 5 369 265,00 грн. Дану податкову декларацію подано позивачем до контролюючого органу та прийнято останнім 21.01.2019.

Оскільки чинна форма податкової декларації з ПДВ не містить окремого рядку, в якому відображаються відповідні суми від`ємного значення ПДВ, що включаються за наслідками скасування податкового повідомлення-рішення, позивачем у відповідному рядку податкової декларації за грудень 2018 року "доповнення (за довільною формою) відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу ІІ Кодексу" наведено відповідні пояснення щодо суми від`ємного значення з ПДВ у розмірі 5 369 265,00 грн. та її включення у рядок 16.3 "збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу*". Крім того, додатково до податкової декларації з ПДВ позивачем згідно пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу України до контролюючого органу були подані доповнення від 21.01.2019 №01/9, в яких повторно надані пояснення щодо підстав внесення до декларації відповідних сум від`ємного значення ПДВ.

Також, листом від 04.02.2019 № 01/12 ТОВ "ГРАН ТЕРРА" зверталось до відповідача з проханням збільшити в облікових даних позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА) суму податку, на яку ТОВ "ГРАН ТЕРРА" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, на суму від`ємного значення ПДВ у розмірі 5369265,00 грн.

Листом від 20.03.2019 №12903/6/99-99-12030115 відповідач відмовив позивачу у збільшенні суми податку, на яку ТОВ "ГРАН ТЕРРА" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, на суму від`ємного значення ПДВ в розмірі 5369265,00 грн., та зокрема повідомив, що сума від`ємного значення, задекларована ТОВ "ГРАН ТЕРРА" у декларації за грудень 2018 року, не підпадає під норми пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та, відповідно, не може бути врахована у СЕА, оскільки показник реєстраційної суми збільшено разово на суму від`ємного значення, що була зазначена в податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року, поданої до контролюючого органу до 31.07.2015.

Отже, спірні правовідносини полягають у тому, що за приписами статті 200 Податкового кодексу України позивач мав право використати сформований податковий кредит, правомірність формування якого була встановлена у судовому порядку, за відповідними господарськими операціями шляхом зменшення податкових зобов`язань або отримання бюджетного відшкодування, і як наслідок - вчиняв вищенаведені дії задля збільшення суми від`ємного значення ПДВ в облікових даних ТОВ "ГРАН ТЕРРА" в СЕА.

В той же час, позиція відповідача, згідно листа від 20.03.2019 №12903/6/99-99-12030115 та змісту поданого відзиву на адміністративний позов, ґрунтується на тих підставах, що за вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України показник реєстраційної суми у СЕА було разово збільшено на суму від`ємного значення, вказаного позивачем у податковій звітності з ПДВ за червень 2015 року, поданої до контролюючого органу до 31.07.2015, а відтак сума від`ємного значення задекларована ТОВ "ГРАН ТЕРРА" в декларації за грудень 2018 року не підпадає під норми даного пункту.

Вважаючи протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у незабезпеченні збільшення в облікових даних ТОВ ГРАН ТЕРРА в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА) суми податку, на яку ТОВ ГРАН ТЕРРА має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відсутність механізму віднесення відповідних сум розміру від`ємного значення визначених платником податку у податковій декларації за відповідний звітний період не може слугувати підставою для незбільшення суми реєстраційного ліміту за наявності права на збільшення прямо передбаченого нормами податкового законодавства, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України після обнуління показників формули реєстраційна сума збільшувалась разово на суму від`ємного значення, задекларованої позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, а отже не підлягає перерахунку у зв`язку з подальшим уточненням показників такої звітності.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно пунктів 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (в редакції, що діяла до 13.08.2015) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до пунктів 200-1.1 і 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №5 69 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (Порядок № 569), який визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно приписів пункту 1 Порядку № 569 (в редакції, що діяла з 07.03.2015) система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 01.07.2015 або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 16.07.2015 № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість") платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою - SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

- SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

- SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

- SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 01.07.2015. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

При цьому, пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлювалось, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 01.07.2015.

Зокрема, підпунктом 4 вказаного пункту Податкового кодексу України передбачалось, що зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

За пунктом 9-2 Порядку №569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку.

На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку.

На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 10 Порядку №569 ДФС: 1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, ТОВ "ГРАН ТЕРРА" у декларації з ПДВ за червень 2015 року в рядку 24 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" відображено суму 482 322, 99 грн., яка була автоматично зарахована контролюючим органом.

Разом з тим, вказана сума повинна була складати на 5 369 265, 00 грн. більше, оскільки саме на дану суму податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.09.2014 № 0000331501, в подальшому скасованого у судовому порядку, зменшено суму від`ємного значення ПДВ.

Власне, задля відновлення порушеного права, а саме збільшення розміру від`ємного значення ПДВ в СЕА, ТОВ "ГРАН ТЕРРА" і була відображена сума 5 369 265, 00 грн. у податковій декларації з ПДВ за грудень 2018 року у рядку 16.3 "збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу*" із наданням відповідних пояснень та доповнень. Наведені відомості не спростовуються контролюючим органом.

Доводи апелянта про те, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України після "обнуління" показників формули реєстраційна сума збільшувалась разово на суму від`ємного значення, задекларованої позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, а отже не підлягає перерахунку у зв`язку з подальшим уточненням показників такої звітності, не беруться колегією суддів до уваги, з огляду на наступне.

Згідно підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

У свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966, належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Відповідно, податкова декларація з ПДВ разом з додатками до неї, подані ТОВ "ГРАН ТЕРРА" за грудень 2018 року до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані в ній показники (у тому числі в рядку 16.3) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, зокрема на величину від`ємного значення в розмірі 5 369 265, 00 грн. через скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.09.2014 №0000331501, яким ТОВ "ГРАН ТЕРРА" було зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на таку суму.

Тобто, як вірно було встановлено судом першої інстанції, відсутність механізму віднесення відповідних сум розміру від`ємного значення визначених платником податку у податковій декларації за відповідний звітний період не може слугувати підставою для незбільшення суми реєстраційного ліміту за наявності права на збільшення прямо передбаченого нормами податкового законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 29.11.2018 у справі № 805/3641/16-а, від 06.11.2018 у справі № 826/5414/16 та від 11.10.2018 у справі № 808/1915/17.

Згідно статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. no. 7456/76 (1976))

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Sporrong and Lonnroth v. Sweden Appl. no. 7151/75; 7152/75 (23.09.1982), суд повинен встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі статті 1 Першого протоколу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки відповідачем у порушення наведених законодавчих норм допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення інформації до електронної системи адміністрування ПДВ про збільшення розміру суми від`ємного значення ТОВ "ГРАН ТЕРРА" на суму 5 369 265, 00 грн., то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, інші аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.