Постанова
від 16.11.2020 по справі 826/13510/18
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13510/18 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Василенка Я.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КСК-АГРО до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю КСК-АГРО (далі - позивач, ТОВ КСК-АГРО ) звернулось у суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - третя особа, ГУ ДФС у м. Києві), про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення коригування у системі електронного адміністрування податка на додану вартість шляхом збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 87362,00 гривень та зобов`язати вчинити такі дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок законодавчої прогалини відбулась подвійна реєстрація податкової накладної, що спричинило безпідставне списання в системі електронного адміністрування податка на додану вартість з електронного рахунка товариства суми коштів, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач не надав повний пакет документів, які були б достатніми для реєстрації податкової накладної в контексті підтвердження реальності здійснення господарської операції, щодо якої виписана така накладна.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що під час здійснення поточної господарської діяльності 07 грудня 2016 року між позивачем (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українське зерно (покупцем) укладено Договір постанови №07/12/17УЗ, за умовами якого позивач повинен поставити товар - олію соєву. Ціна товара та сума, на яку здійснювалась поставка партії товара, визначалась сторонами на кожну партію окремо у видаткових накладних. Оплата за товар здійснювалась після отримана його покупцем.

За час дії договора позивач здійснив постановку, а контрагент - прийняття та оплату товара.

Зокрема, 07 вересня 2017 року позивач здійснив поставку товара на суму 524175,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 87362,50 грн.

Наведене зумовило складання 07 вересня 2017 року податкової накладної №8.

Однак, реєстрацію зазначеної накладеної було зупинено.

21 вересня 2017 року позивач надіслав пояснення щодо реальності здійснення господарської операції з копіями відповідних документів.

За результатами розгляду пояснень та копій документів 26 вересня 2017 року податковим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з чим позивачем складено та подано на реєстрацію 13 жовтня 2017 року нову податкову накладну №29, яка того ж дня була зареєстрована в Реєстрі.

Проте, у зв`язку з набранням чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року №2245-VIII, 12 січня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулась реєстрація податкової накладної №8 від 07 вересня 2017 року, про що позивачем отримано квитанцію №2.

Проведення такої реєстрації обумовило зменшення реєстраційного ліміта суми податка на додану вартість, на яку позивач має право реєструвати в системі електронного адміністрування цього податка податкові накладні та/або розрахунки коригування.

З огляду на виявлення помилково зареєстрованої податкової накладної №8, позивачем складено розрахунок коригування до такої накладної, який отриманий контролюючим органом 18 січня 2018 року.

Однак, за результатами отримання такого розрахунку коригування, зміни до реєстраційного ліміта не внесені, що зумовило звернення позивача зі скаргою.

У відповіді на скаргу ГУ ДФС у м. Києві наведено алгоритм роботи системи електронного адміністрування податка на додану вартість без розгляду скарги по суті.

Уважаючи таку бездіяльність протиправною, ТОВ КСК-Агро звернулось з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для зменшення ліміта податка на додану вартість в системі електронного адміністрування стали причини, які не відповідали волі позивача. Натомість позивачем виконані всі умови, додержання яких вимагається для реалізації права на збільшення в системі електронного адміністрування реєстраційної суми відповідно до положень Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з підпунктом а пункта 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами пункта 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзаца 1 пункта 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю на його вимогу.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факта реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Пунктом 1 цього Порядка закріплено, що він визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно із пунктом 12 Порядка № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункта 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факта реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункта 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 13, 14 Порядка №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

З огляду на викладене, суми податка на додану вартість, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН, враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційних сум у податкових деклараціях за відповідний період.

При цьому, ПК України не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних, що були складені помилково або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми.

Водночас, складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН заборонено відповідно до пункта 192.1 статті 192 ПК України. З метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, платник податка може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН.

Як убачається з матеріалів справи, податкова накладна від 07 вересня 2017 року № 8 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог пункту 57 1 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, яким визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200 -1 .3 та 200 -1 .9 статті 200 -1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Отже, вказаний спір виник з підстав реєстрації податкової накладної, в реєстрації якої відмовлено рішеннями ДФС України.

Вказане призвело до того, що дані зареєстрованої ДФС України спірної податкової накладної віднесено до системи електронного адміністрування ПДВ та автоматично списано і, як наслідок, зменшено суму, на яку позивач може зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач вчиняв всі дії відповідно до податкового законодавства з метою анулювання результатів реєстрації податкової накладної у встановлений чинним законодавством спосіб.

Будь-яких доказів на підтвердження вчинення передбачених податковим законодавством дій, направлених на усунення наслідків такої реєстрації, відповідачем не надано.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді Я.М. Василенко

О.Є. Пилипенко

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.11.2020
Оприлюднено19.11.2020
Номер документу92899466
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/13510/18

Ухвала від 30.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 16.11.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 20.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 20.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Рішення від 01.04.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

Ухвала від 28.08.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Огурцов О.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні