Ухвала

від 17.11.2020 по справі 320/3046/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3046/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

17 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом Фермерського господарства "Волмакс-Агро" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 жовтня 2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 295 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що було пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження причини поважними визнані не були.

Вказану ухвалу було отримано скаржником 29 жовтня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали суду ГУ ДПС у Київській області вдруге направлено заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовано посиланням на норми чинного законодавства щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження .

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено в ухвалі від 23 жовтня 2020 року, повний текст оскаржуваного рішення було отримано відповідачем не пізніше 30 жовтня 2019 року, що підтверджується відбитком штампу реєстрації вхідної кореспонденції суду на копії першої сторінки вперше поданої апеляційної скарги (т. 2 а.с. 159). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 29 листопада 2019 року. Проте апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 30 вересня 2020 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що сплата апелянтом судового збору є підставою для відкриття апеляційного провадження у справі.

Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ДФС у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у зв`язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано податковому органу десятидений строк для усунення недоліків. У зв`язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 17 грудня 2020 року повернув ГУ ДФС у Київській області вперше подану останнім апеляційну скаргу. Таким чином, відповідач мав достатній встановлений законодавством строк для усунення недоліків.

Крім того, відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу свідчить про те, що копію ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги отримано відповідачем 19 грудня 2019 року, отже, вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся більше ніж через дев`ять місяців після отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, що свідчить про відсутність активних дій спрямованих на оскарження рішення суду першої інстанції.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів скаржника щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу скаржнику .

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі за позовом Фермерського господарства "Волмакс-Агро" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

< Головуючий суддя >