Вирок

від 17.11.2020 по справі 141/614/20

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/614/20

Провадження №1-кп/141/37/20

ВИРОК

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

17 листопада 2020 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2020 року за №42020021240000080 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чагів Оратівського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, одруженого, голова ФГ «Титан-21», громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВС ТА НО ВИ В:

До Оратівського районного суду Вінницької області 22.08.2020 року надійшов для розгляду обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2ст. 197-1 КК України, який ухвалою судді призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12.10.2020 року.

12 жовтня 2020 року ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні №42020021240000080 від 06.08.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.197-1КК України у відкритому судовому засіданні на 21.10.2020 року за участю учасників судового провадження.

21 жовтня 2020 року за клопотанням обвинуваченого розгляд справи було відкладено на 17.11.2020 року.

17 листопада 2020 року в судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи головою фермерського господарства «Титан-21» восени 2019 року, маючи намір на збільшення площі використовуваного масиву земельних ділянок, шляхом самовільного зайняття суміжних земель, свідомо відхиляючись від документації із землеустрою щодо встановлення межі орендованої його матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є головою СФГ «Степ» земельних ділянок за кадастровими номерами 0523186300:02:001:0079 та 0523186300:02:001:0080 в натурі, та достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу фермерському господарству земель державної власності у власність або користування, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель, з власної ініціативи, вчинив самовільне зайняття суміжної із орендованими його матір`ю земельної ділянки особливо цінних земель Черняхівського поселення, загальною площею 2,3 га, яка знаходиться в урочищі «Дубина» 3 км західніше села Чагів Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту, та в силу ст. 84 Земельного кодексу України перебуває у державній власності, тобто вчинив самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель загальною площею 2,3 га шляхом її розорювання та посіву рослин пшениці.

Своїми умисними та протиправними діями голова фермерського господарства «Титан-21» ОСОБА_3 заподіяв державі матеріальної шкоди в розмірі 17823 грн. 57 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1КК України за фактичних обставин зазначених у обвинувальному акті, визнав повністю, щиро каявся та показав суду, що восени 2019 року він, будучи головою фермерського господарства «Титан-21», самовільно зайняв земельну ділянку площею 2,3 га, яка знаходиться в урочищі «Дубина» 3 км західніше села Чагів Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту, а саме розорав її та засіяв пшеницею. Також вказав, що добровільно припинив користування земельною ділянкою та повернув її в попередній стан.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 не заперечили проти обсягу та порядку дослідження доказів відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, та за згодою учасників кримінального провадження, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнає повністю, сумнівів у добровільності та істинності його позиції, у суду немає. Також сторонам роз`яснено, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та вивченням даних про особу обвинуваченого.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки особливо цінних земель.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з положеннями ч.2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, що відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, судом не встановлено.

До обставин, що відповідно до ст.66КК України пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, суд відносить повне визнання вини, щире каяття, добровільне повернення земельної ділянки в попередній стан.

Вирішуючи питання про призначення міри та виду покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є несудимим, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є головою ФГ «Титан-21».

З урахуваннямособи обвинуваченоготе,що вінмає позитивнухарактеристику всуспільстві,тяжкість вчиненогозлочину,обставини,що пом`якшуютьпокарання:щире каяття,повне визнаннявини,добровільне поверненняземельної ділянкив попереднійстан, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи вимоги ч. 1 ст.69КК України щодо призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 197-1 КК України, суд дійшов висновку, що при призначенні покарання ОСОБА_3 можливо перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 197-1 КК України, у вигляді штрафу.

Згідно ч.1 ст. 53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався, підстав для застосування запобіжних заходів відносно обвинуваченого немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у справі відсутні

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 27, 349, 368-371,373-376, 392-395 КПК України, ст.ст. 12,50, 53, 65-67, 69, 75,76, 397-1 КК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197- 1 КК України, та призначити покарання з застосуванням ст.69КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбаченихст.394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1